1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м. Полтава Справа № 2а-1670/4414/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Серги С.М.,
при секретарі – Лайко О.В.,
за участю:
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Аграрій" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Державної податкової адміністрації України в Полтавській області про визнання нечинними податкового повідомлення- рішення та рішення про результати розгляду скарги, -
В С Т А Н О В И В:
26 травня 2011 року Приватне підприємство "Аграрій" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Державної податкової адміністрації України в Полтавській області про визнання нечинними податкового повідомлення- рішення № 00002023110/0 від 02.03.2011 та рішення про результати розгляду скарги від 11.05.2011.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність донарахування відповідачем зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому Законом України "Про податок на додану вартість", на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на заниження податку на додану вартість на суму 60873,97 грн за податковими накладними, виписаними ПП "Авто-СВ-2009". Вказаний контрагент позивача не знаходиться за своєю юридичною адресою, згідно податкової звітності у нього відсутні трудові ресурси, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання. Зазначали, що вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.03.2011 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
03.02.2011-11.02.2011 ДПІ у м.Полтаві проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Аграрій" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів по взаємовідносинам з ПП "Авто-СВ-2009" за період з 01.02.2009 по 31.12.2010.
За результатами перевірки складений акт № 865/23-5/24828608 від 11.02.2011, в якому відображені порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", які призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 60873,97 грн.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202310/0 від 02.03.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 76093,00 грн, в тому числі 60874,00 грн - за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 15219,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження скаргу ПП "Аграрій" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000202310/0 від 02.03.2011 - без змін.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних №311 від 03.11.2009, № 2511 від 25.11.2009, № 2910 від 29.10.2009, № 2112 від 21.12.2009, № 3108 від 31.08.2009, № 27/5 від 27.05.2009, № 23/6 від 23.06.2009, виписаних ПП "Авто-СВ-2009", включено до складу податкового кредиту у травні, червні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 60873,97 грн, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.
Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2009 року на загальну суму 60873,97 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналізуючи письмові докази, представлені позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Авто-СВ-2009" за договорами купівлі-продажу хлористого калію № 110 від 01.10.2009, про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні № 30/04 від 30.04.2009, судом встановлено наступне.
Предметом договору купівлі- продажу № 110 від 01.10.2009 є хлористий калій у кількості 200 т, проте вартість 1 т калію хлористого та відповідно загальна сума товару (калію хлористого), які зазначені у приходних накладних (а.с. 141 Т.1) та у податкових накладних (а.с. 246, 247 Т.1) відрізняються між собою.
Крім того, згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна –єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до пункту 11.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).
Пунктом 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.
Аналізуючи представлені позивачем товарно-транспортні накладні, судом встановлено, що в них відсутні відомості про вантаж, зокрема, не заповнені графи 6 (ціна), 7 (сума), відсутній підпис водія (експедитора) та штамп перевізника, експедитора тощо.
Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
До матеріалів справи не долучено подорожніх листів, які б вказували на дотримання позивачем вимог пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Крім того, відсутні посилання на них і на товарно-транспортних накладних.
Крім того, статтею 1 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" визначено, що небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Підпунктом 9.2 пункту 9, підпунктом 10.1 пункту 10 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС України від 26.07.2004 № 822, регламентовано, що товаротранспортний документ на небезпечні вантажі щодо кожної небезпечної речовини, матеріалу чи виробу, що пред'являється до перевезення, повинен містити найменування та адресу відправника вантажу, найменування та адреса вантажоодержувача. Узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу перевізник здійснює з відповідним підрозділом Державтоінспекції МВС України.
Оскільки хлористий калій, купівля-продаж якого є предметом договору № 110 від 01.10.2009, є пожежо- і вибухобезпечною речовиною та відноситься до речовин 3-го класу небезпеки, маршрут його перевезення повинен був узгоджуватися з органами ДПІ, проте докази проведення узгодження та товаротранспортні документи в матеріалах справи відсутні.
Крім того, згідно з витягом з ЄДРПОУ керівником ПП "Авто-СВ-2009" з 08.05.2009 є ОСОБА_6, проте договора купівлі-продажу хлористого калію № 110 від 01.10.2009, про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні № 30/04 від 30.04.2009, акти приймання-передачі, всі податкові накладні №311 від 03.11.2009, № 2511 від 25.11.2009, № 2910 від 29.10.2009, № 2112 від 21.12.2009, № 3108 від 31.08.2009, № 27/5 від 27.05.2009, № 23/6 від 23.06.2009 підписані ОСОБА_5.
При оцінці доказів судом також прийнято до уваги, що особа, яка підписувала документи від імені ПП "Авто-СВ-2009", - ОСОБА_5 вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09.03.2011 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.
Згідно з підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі –Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Викладене вказує на ненадання позивачем до суду належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на фактичне отримання товарів та послуг від ПП "Авто-СВ-2009", та свідчить про правильність висновків відповідача щодо заниження ПП "Аграрій" податку на додану вартість у розмірі 60873,97 грн.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
На підставі вказаних норм ДПІ у м.Полтаві правомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість, а тому позовні вимоги ПП "Аграрій" про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Аграрій" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Державної податкової адміністрації України в Полтавській області про визнання нечинними податкового повідомлення- рішення та рішення про результати розгляду скарги відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2011 року.
Суддя С.М. Серга