Справа № 11-419/2011
Категорія ст.367 ч.1 КК України
Головуючий у 1 інстанції Мельник І.І.
Суддя-доповідач Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого : судді Фіцака Т.Д.,
суддів Іванів О.Й., Поповича С.С.,
з участю секретаря Шемрай Г.А.
прокурора Грищука В.І.
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Галицького районного суду від 24.01.2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, одруженого, українця, з вищою освітою, військовозобов’язаного, непрацюючого, не судимого, громадянина України,
засуджений за ч.1 ст. 367 КК України, та призначено покарання :
- штраф в розмірі 2500 гривень з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на один рік.
Запобіжний захід залишено – підписку про невиїзд. В задоволенні цивільного позову відмовлено. Вирішено питання з речовими доказами.
За вироком суду ОСОБА_3 будучи службовою особою, вчинив службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що сприяло створенню умов, які призвели до безпідставної виплати бюджетних коштів, спричинило його діями сільській раді істотну шкоду у вигляді підриву її авторитету, як органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він перебуваючи на посаді голови Блюдниківської сільської ради Галицького району та будучи службовою особою, ОСОБА_3 в силу неналежного виконання своїх функціональних обов’язків, передбачених ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», під час та після повені, що мала місце в Західних областях України в липні 2008 року, не забезпечив здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території додержання Конституції та законів України, виконання актів відповідних органів виконавчої влади, зокрема постанов Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 року за № 688 «Про затвердження Порядку обстеження майна, пошкодженого унаслідок стихійного лиха, що сталося 23 – 27 липня» та від 02 серпня 2008 року за № 689 «Про затвердження порядку виконання у 2008 році субвенцій з державного бюджету обласним бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, міському бюджету м. Чернівці для ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 року», що призвело до отримання 12 жителями с. Пукасівці Галицького району матеріальної допомоги за пошкоджену внаслідок стихії площу житлових будинків із умисно завищеними загальними даними пошкоджених площ на 252,63 м.кв. та безпідставної виплати їм в подальшому бюджетних коштів, виділених на ліквідацію наслідків повені, на загальну суму 214735 гривень 50 копійок.
В поданих апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції зазначає, що вирок Галицького районного суду від 24 січня 2011 року стосовно засудженого ОСОБА_3 за ст. 367 ч. 1 КК України є незаконним з підстав неправильного застосування судом кримінального закону, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м’якості призначеного покарання. Вважає, що суд неправильно прийшов до переконання про те, що дії підсудного ОСОБА_3 органом досудового слідства без достатніх підстав кваліфіковано за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та перекваліфікував його дії на ч.1 ст. 367 КК України. Крім цього зазначає, що судом всупереч вимогам ч. 6 ст. 344 КПК України не мотивовані підстави відхилення цивільного позову прокурора у даній кримінальній справі. Просить вирок скасувати внаслідок м’якості та постановити новий вирок, призначивши більш суворе покарання в межах санкцій інкримінованих йому статей. Позов прокурора у даній кримінальній справі про стягнення з ОСОБА_3 заподіяних державі збитків на суму 214735,50 гривень просить задовольнити повністю.
- захисник ОСОБА_2 з змінами та доповненнями в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а провадження в справі закрити, так як при постановленні вироку судом першої інстанції допущено істотне порушення кримінально- процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що при розгляді справи допущено неправильне тлумачення закону, що потягнуло за собою застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню.
У засіданні апеляційного суду, під час судового слідства:
- прокурор подану апеляцію підтримав, вважає, що вирок суду необхідно скасувати та постановити новий, посиливши покарання;
- захисник вважає, що вирок суду слід скасувати, а кримінальну справу закрити;
- засуджений просив справу відносно нього закрити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника, засудженого під час судового слідства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За змістом ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність вироку фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону.
Даних вимог закону судом першої інстанції не було дотримано.
Колегія суддів вважає, що дані порушення перешкодили суду повно й всебічно розглянути справу і вплинули на постановлення законного і обрунтованого вироку, так як суд недав належної оцінки здобутим доказам в ході досудового та судового слідства, допустив суперечності в показаннях допитаних осіб і нічим їх не спростував.
При апеляційному розгляді знайшли своє підтвердження доводи апеляції прокурора, що висновки суду не відповідають викладеним у вироку фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування кримінального закону.
В апеляції прокурор оспорює перекваліфікацію дій засудженого на ст. 367 ч.1 КК України з ст. 364 ч.2,366 ч.2 КК України .
На думку колегії суддів, судом першої інстанції недостньо наведено мотивів такої перекваліфікації, оскільки вона змінює суть обвинувачення і питання пов’язані з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх службових обов'язків, і в чому воно виразилося не досліджувалися, і не були предметом розгляду, що є порушенням права обвинуваченого на захист.
Відповідно до ст. 334 ч.1 КК України в мотивувальній частині обвинувального вироку суд зобов’язаний зазначити мотиви з яких він відкидає одні докази, а приймає до уваги інші.
З постановленного вироку вбачається, що судом першої інстанції не конкретизовано які показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 суд до уваги приймає, а які відкидає, на що підставно вказано в поданих апеляціях, і дані обставини поребують ретельної перевірки.
В силу ст. 22 КПК України суд зобов’язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого.
Доводи апеляції захисника в цій частині є слушними, так як колегія суддів приходить до висновку, що суд недав належної правової оцінки діям службових осіб, причетних до формування списків, на підставі яких в подальшому були відшкодовані кошти з державного бюджету.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 344 ч.2 КК України не в достатній мірі мотивовано підстави відхилення цивільного позову.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання, що в такому вигляді вирок суду першої інстанції не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню з наведених вище підстав.
При новому судовому розгляді справи слід врахувати наведене, та з дотриманням кримінально-процесуальних норм прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора, який брав участь у справі судом першої інстанції та захисника – задовольнити частково.
Вирок Галицького районного суду від 24 січня 2011 року відносно засудженого ОСОБА_3 – скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: О.Й. Іванів
С.С. Попович
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак