ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.03.08 р.                                                                               Справа № 16/8                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі  судового  засідання       М.В.  Муравйовій  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс», м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «Зевс-97», м.Донецьк

про стягнення    3364,85  грн.

За участю представників сторін :

від позивача:        Шаповалова Ю.І. за довіреністю

від  відповідача:   не з”явився

В С Т А Н О В И В:

       Ухвалою  господарського суду Донецької  області 14.01.08р. порушено  провадження  по  справі за  позовом  Відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс», м.Донецьк, до  Приватного підприємства «Зевс-97», м.Донецьк, про стягнення    3364,85  грн.   ,  з  яких   : 3 290  грн. 76  коп.  -  заборгованість  за     оренду  та  комунальні  послуги   ,   61 грн. 46   коп.  – пеня   , 12 грн.  63   коп.  -   3  %  річних  . За вказаною позовною  заявою, розгляд справи  призначено  на  19.02.2008р. – 10 год  30 хв. Судом  визнано  обов`язковою  явку у  судове  засідання  представників  сторін,  сторони у справі зобов`язані  надати докази  та  документи, необхідні  для  всебічного, повного  та  об`єктивного розгляду  справи.

Представника позивача  було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні  клопотання про  фіксацію судового процесу  технічними засобами  не  було  надано ,на  підставі  чого  справу  було  розглянуто без  застосування  зазначених  засобів . Крім цього, роз’яснено  вимоги ст.811 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.

           У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

           Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов договору оренди  нежитлового  приміщення  №  50  від 01.10.2007р.   ,  №   29    від     01.11.2007р.  , з  приводу  чого  утворився  борг  та  нараховані  штрафні  санкції  .    

У судовому засіданні 11.03.2008р. представник позивача надав суду  пояснення               №  1/8-93 , згідно яких відповідач  за  період   з 09.01.2008р. по  19.02.2008р.   погасив заборгованість по орендній платі   та  комунальним  послугам   у розмірі  4 000 грн.00 коп.(  з  урахуванням   рахунку   за  оренду  за  січень 2008 року  , який  не  був  заявлений  у  позові)  . В підтвердження чого надав виписки  з банківського рахунку.

Заявою від 11.03 .2008р. №1/8 –93  позивач змінив суму позовних вимог та наполягав на стягненні з відповідача штрафних санкцій у сумі  74 грн.09 коп. До суми, заявленої до стягнення увійшли: пеня за період з  жовтня   2007 року   по    листопад 2007 року   у розмірі   61 грн.46 коп.; 3%річних  з  жовтня   2007 року   по    листопад 2007 року  у розмірі  12 грн. 63  коп .

У зв’язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Донецької області від 14.01.2008р., 19.02.2008р та нез’явленням у судове засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачеві у справі в установленому порядку на адреси, вказані у позові – 83054 , м. Донецьк, вул.  Поліграфічна   , 18/81 , про що свідчать наявні в матеріалах справи копії реєстрів господарського суду Донецької області про направлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 14.01.2008р.,  20.02.2008р. , що  повернулися     на  адресу  суду    за  витіканням   строку  зберігання.   Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 11.03.2008р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 11.03.2008р. до господарського суду Донецької області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами   в  порядку  ст. 75  ГПК  України  .

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між сторонами був укладений договір оренди нежилого приміщення №  50   від 01.10.2007р.., згідно якого Відкрите акціонерне товариство “Донецькавтотранс” (далі –орендодавець) надає, а   Приватне   підприємство    “  Зевс –97”  (далі –орендатор) приймає в користування нежиле приміщення площею  35 м 2 , розташоване за адресою: 83055, м. Донецьк, проспект Комсомольський, 8.

01.10.2007р. між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі приміщення в оренду.

Відповідно до пункту 3.1 договору №50  від  01.10.2007р. орендар зобов’язаний за користуванням приміщенням сплачувати орендодавцю в строк, визначений цим договором, орендну плату у сумі  1 750 грн. з ПДВ. Пунктом 3.6 визначено, що оплата здійснюється щомісяця до 10 числа поточного місяця.

На день звернення позивача до суду за відповідачем рахувалася заборгованість з орендної плати за   жовтень 2007р. у розмірі  1 665 грн.85  коп.  -  підстава   : рахунок    на суму    1 750 грн.  ( часткове  погашення    рахунку   до  подачі  позову  в  суд   в  розмірі    84  грн.   15  коп.)  .

01.11.2007р.      відповідач     вирішив   змінити     розмір  орендуємої  площі  , на  підставі  чого   між сторонами   був  укладений    договір   оренди   нежитлового  приміщення      № 29  від 01.11.2007р., згідно  з  вимогами  якого    орендодавцем                    (  позивачем )  було  надано    орендарю  (  відповідачеві)   в  оренду  приміщення    площею    14 , 2  м 2   .

Відповідно до пункту 5.1 договору №  29 від  01.11.2007р. орендар зобов’язаний за користуванням приміщенням сплачувати орендодавцю в строк, визначений цим договором, орендну плату у сумі  1 420  грн. з ПДВ. Пунктом 5.3.  визначено, що оплата здійснюється щомісяця до 15  числа поточного місяця  згідно  виставленого  рахунку.

 На  підставі  виписок  з  банківського  рахунку    за  період  з   09.01.2008р. по  19.02.2008р.   вбачається    , що  заборгованість по орендній платі   та  комунальним  послугам    згідно      договорів     оренди  нежитлового  приміщкння  №  50  від  01.10.2007р.  та  №  29  від 01.11.2007р.   є погашеною   відповідачем      станом   на  момент розгляду  справи  ,  доказами  чого  служать   виписки  з  банківського  рахунку   клієнта    у розмірі  4 000 грн.00 коп.(  з  урахуванням   рахунку   за  оренду  за  січень 2008 року  , який  не  був  заявлений  у  позові)  .  

Оскільки    сума  заборгованості     по  зазначеним  договорам   є  погашеною  ,  провадження у справі в частині стягнення цієї суми підлягає припиненню через відсутність предмету спору на день розгляду справи на підставі пункту 1.1. статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач    ,  у  відповідності   до    зазначеної норми  Закону  ( ст. 625  ЦК  України )   просить   стягнути    з  відповідача   за  порушення  строків  оплати    3  %  річних  в  розмірі   12 грн. 63  коп.   

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача трьох відсотків річних за період з  жовтня  2007  року  по  листопад 2007  року , тому вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею); договором може бути встановлений інший вид забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно із частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 4.4 договору №50 від 01.10.2007р   ,  п.9.1.   договору  №  29  від 01.11.2007р. в разі несвоєчасної сплати орендної плати з орендаря стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від зазначеного платежу за кожний день прострочення.     

Внаслідок несплати відповідачем орендної плати за  жовтень – листопад 2007р. на підставі пункту 4.4 договору №50 від 01.102007р. , пункту   9.1.  договору   №  29  від 01.11.2007р.  позивач вирахував пеню  у розмірі    61  грн.  46  коп.

Розрахунок  пені     за  зазначений  період    судом  визнаний  арифметично  вірним  , позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі  61 грн. 46 коп. підлягають задоволенню.

Відповідач   штрафні  санкції  не  оспорив.                                                                 

         Позовні вимоги обгрунтовані та підлягають частковому   задоволенню.

Витрати  по  сплаті  судових витрат   суд прокладає  на  відповідача  по справі  в  порядку  ст. 49  ГПК  України  пропорційно  розміру  задоволених   вимог  на  відповідача  по  справі  .

          Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 625  Цивільного кодексу України, Прикінцевими положеннями Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України господарський  суд, -

                                                              В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс», м.Донецьк, до  Приватного підприємства «Зевс-97», м.Донецьк, про стягнення    3364,85  грн.   ,  з  яких   : 3 290  грн. 76  коп.  -  заборгованість  за     оренду  та  комунальні  послуги   ,   61 грн. 46   коп.  – пеня   , 12 грн.  63   коп.  -   3  %  річних    ,  задовольнити   частково .

          

     Стягнути з Приватного підприємства «Зевс-97», м.Донецьк   , вул.    Поліграфічна  , 18/81 (  р/р 26001301748702  в  гол. Управлінні    ПІБ в Донецької  області   , МФО 335203, ЗКПО  24823155 ) на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькавтотранс», м.Донецьк  ,  проспект Ілліча, буд. 3  (  р/р  26009301610127   в  Калінінській  філії    АКБ  «  Національний  кредит”  в м.Донецькі , МФО 335720, ЗКПО  20366602)   -  12    грн.63  коп. -  3  %  річних   ,    61  грн.    46  коп. - пені  ,  102  грн.  00  коп. -  державного  мита  та  118грн. -   витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стосовно  стягнення  заборгованості по  орендній  платі     та  за    комунальні  послуги    в  загальній  сумі      3 290   грн. 76   коп.,    провадження  по  справі  припинити  на  підставі  п.1.1 ст. 80  ГПК  України в  зв`язку   з  оплатою  .

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).    

          

Рішення підписане    11.03.2008р.  

          

Суддя                                                                         Манжур В.В.                               

Надруковано 3 примірника :

1 прим- Господарському суду Донецької  області

1прим- Позивачу   

1прим- Відповідачу

Виконавець-  Подолян  О.О.