Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2011 року Справа № 2а-7346/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:                               Захарової О.В.

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.

за участю:

від позивача:                     ОСОБА_1 (довіреність від 21.09.2011)                       

від відповідача:           не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Брянківського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» про стягнення недоїмки по страховим внескам в сумі 491 292,76 грн.,   

                                                      ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Брянківського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» про стягнення недоїмки по страховим внескам в сумі 491 292,76 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований в Брянківському міському центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

30 березня 2011 року Брянківським міським центром зайнятості за результатами позапланової перевірки відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.10. 2009 по 31.12.2011 складений Акт №14 з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Перевіркою було виявлено, що в результаті несвоєчасної та не в повному обсязі сплати страхових внесків прострочена заборгованість (недоїмка) відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.10. 2009 по 31.12.2011 складає 443 098,29 грн.

На повну суму недоїмки в розмірі 443 098,29 грн. позивачем нарахована пеня, яка складає 48 194,47 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Брянківського міського центру зайнятості заборгованість (недоїмку) по сплаті страхових внесків до Фонду в сумі 443 098,29 грн. та пеню у сумі 48 194,47 грн.       

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, до суду надіслав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що суму недоїмки в розмірі 423098,29 грн. і пеню в розмірі 48194,47 грн. за період з 01.10.2009 до 31.12.2010 визнає в повному обсязі, просив справу розглядати без участі уповноваженого представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач – Державне підприємство «Луганськвугіллля» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 (а.с. 12).

Державне підприємств «Луганськвугілля» має у своєму складі відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська», який без права юридичної особи.

Відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» є платником страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і зареєстрований в Брянківському міському центрі зайнятості, про що свідчить заява про реєстрацію від 24 квітня 2009 року №65 (а.с. 29).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Судом встановлено, що згідно наказу від 22.03.2011 №14 «Про проведення позапланових перевірок платників» та Направлення від 22.03.2011 №14 у період з 22 березня 2011 року по 30 березня 2011 року фахівцями Брянківського міського центру зайнятості була проведена позапланова перевірка відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01 жовтня 2009 року до 31 грудня 2010 року, за результатами якої складений акт №14 від 30.03.2011 (а.с. 33-38).

Згідно висновків акту перевірки встановлено, що страхові внески нараховуються своєчасно та в повному обсязі, але перераховуються несвоєчасно та не в повному обсязі, що є порушенням п.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в результаті чого було виявлено прострочену заборгованість (недоїмку) в сумі 443098,29 грн. та нарахована пеня – 48 194,47 грн. (з 01.10.2009 по 31.12.2010) (а.с. 36).

Зазначений Акт перевірки підписаний директором та головним бухгалтером відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» без заперечень та зауважень.

Крім того, заборгованість відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» заборгованість по страховим внескам в сумі 443098,29 і пеня у розмірі 48 194,47 грн. підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 30 березня 2011 року (а.с. 39).

Згідно зі статтею 19 Закону України від 01 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов’язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Попаснянський районний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та виконує покладені на нього функції, серед яких є здійснення обліку та ведення реєстру платників страхових внесків, збір страхових внесків, контроль за правильністю їх нарахування, своєчасністю сплати, представництво інтересів Фонду в судових органах та інших органах.

Згідно зі статтею 34 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків, стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання цього Закону. Фонд зобов’язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Відповідно до статті 35 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пунктів 5.1, 5.2, 5.6, 5.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за № 30/5221, роботодавець зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, що підлягають сплаті до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, встановлений частиною 2 статті 1 Закону України від 11 січня 2001 року №2213-ІІІ «Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування».

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.

Абзацом 2 частини 1 статті 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим  органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року №339, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за №30/5221, затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, яка визначає порядок обліку платників страхових внесків, обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків. При цьому Розділом 9 продубльовано вказані положення Закону стосовно відповідальності платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.      

Абзацом 2 частини 2 статті 38 Закону України від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Сума недоїмки зі сплати страхових внесків, що заявлена до стягнення, обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та визнана відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового засідання, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання відповідачем адміністративного позову в сумі 491 292,76 грн. приймається судом.   

За змістом ст. 95 Цивільного Кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст. 96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов’язань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність за несплату недоїмки по страховим внескам відокремленим підрозділом «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» повинно нести Державне підприємство «Луганськвугілля» як юридична особа.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 30 та 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 28 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.    

Керуючись Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», статтями 35, 38 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-111 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Розділом 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати  внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року №339 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за №30/5221, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Брянківського міського центру зайнятості до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» про стягнення недоїмки по страховим внескам в сумі 491 292,76 грн., задовольнити повністю.  

          Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91055, м.Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1В) на користь робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Брянківського міського центру зайнятості (ідентифікаційний код 13392349, місцезнаходження: 94100, Луганська область, м. Брянка, мікрорайон «Тополь», 3а) заборгованість (недоїмку) по сплаті страхових внесків до Фонду в сумі 443 098,29 грн. (чотириста сорок три гривні дев’яносто вісім гривень 29 копійок) та пеню у сумі 48 194,47 грн. (сорок вісім тисяч сто дев’яносто чотири гривні 47 копійок).       

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Постанова складена у повному обсязі 03 жовтня 2011 року.

           СуддяО.В. Захарова