Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 липня 2011 року Справа № 2а-4393/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мирончук Н.В.,
при секретарі судового засідання: Чернікової Я.В.,
за участю прокурора: не з’явився,
представників сторін:
від позивача: головний спеціаліст юридичного відділу ОСОБА_1
довіреність №08-11-19 від 05.01.2011,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Акціонерного товариства закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів та пені на загальну суму 9569,23 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
30 травня 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що відповідач АТЗТ «Старобільський завод залізобетонних виробів» зареєстроване, як платник збору на обов’язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440410000595.
Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.04.2011р. за відповідачем існує заборгованість у сумі 9569,23 грн., у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату і час розгляду справи, був повідомлений належним чином.
Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності, суду не надавав.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР „Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Згідно із частиною 3 статті 10 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.
Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.
Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 18.01.2008р. № 2240-ІІІ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов’язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім’ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно вимог ст. 13 Закону України від 18.01.2008р. № 2240-ІІІ “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” виконавча дирекція Фонду, серед іншого:
1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
2) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
3) представляє інтереси страховика в судових та інших органах.
Статтею 22 Закону України від 18.01.2008р. № 2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.
Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.
Матеріалами справи доведено, що відповідач, Акціонерне товариство закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів», зареєстроване як юридична особа та внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 14,16).
АТЗТ «Старобільський завод залізобетонних виробів» зареєстроване як платник збору на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що використовує працю найманих працівників, в Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440410000595. (а.с. 11-12).
Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.04.2011 року за АТЗТ «Старобільський завод залізобетонних виробів ” рахується прострочена заборгованість у сумі 9569,23 грн.(а.с.7-8).
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 13.04.2011 року загальна сума заборгованості перед Фондом станом на 01.04.2011 року складає 9569,23 грн., в тому по сплаті страхових внесків 1679,67 грн., по штрафним санкціям 6644,61 грн., по фінансовим санкціям 1244, 95 грн. (а.с.9).
Згідно довідки про заборгованість з розбивкою по роках та по квартально (сума простроченої заборгованості, вказаної в звіті по Ф4-ФСС) по страхувальнику АТЗТ «Старобільський завод залізобетонних виробів», прострочена заборгованість за 1 квартал 2011 року складає 9569,23 грн.(а.с.10)
Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону).
Статтею 30 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням ” передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи в добровільному порядку прострочену заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 9569,23 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Акціонерного товариства закритого типу «Старобільський завод залізобетонних виробів» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів та пені на загальну суму 9569,23 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Старобільський завод залізобетоних виробів» (ід. код 03575422, місцезнаходження: Луганська область, м.Старобільськ, вул. Південна,1, р/р 26004712704, МФО 304988) прострочену заборгованість на загальну суму 9569,23 грн. (дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят дев’ять гривень 23 коп.) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та перерахувати на р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяН.В. Мирончук