Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 липня 2011 року Справа № 2а-4318/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мирончук Н.В.,
при секретарі судового засідання: Білоконя Д.І.
за участю прокурора: не прибув,
представників сторін:
від позивача: Татаренко О.Ю.
від відповідача: Єфременко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області до Комунального підприємства «Первомайськ – сервіс» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 20631,01 грн., –
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Первомайськ – сервіс» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 20631,01 грн.
В позові позивача зазначено, що суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа Комунальне підприємство «Первомайськ-сервіс», зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської Ради Луганської області 05.08.2002 року за № 04051968ю0010144.
Згідно довідки Луганського обласного управління статистики від 06.08.2002 року № 28438 КП»Первомайськ-Сервіс» внесено до Єдиного реєстру підприємств і організацій України по коду 32082126.
У ДПІ в м.Первомайську КП «Первомайськ-Сервіс» взято на облік платником податків 22.08.2002 року за № 849, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.08.2002 року згідно свідоцтва № 16494248 серія НБ № 192861, індивідуальний номер 320821212104.
Відповідач на теперішній час є боржником перед бюджетом по податковим зобов’язанням. Сума боргу складає 20631,01 грн.
Зазначена недоїмка виникла внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобов’язань, нарахованих податковим органом, а саме податок на додану вартість по податковому повідомленню - рішенню № 0000601602/0 від 15.10.2010 року у сумі 20631,01 грн.
Податкове повідомлення – рішення № 0000601602/0 від 15.10.20110 року на суму 20631,01 грн. отримане відповідачем 15.10.2010 року і до цього часу не оскаржено.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків –відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 20631,01 грн., виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи можливо посилатися на норми раніше діючого законодавства.
Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”.
Згідно ч.1 ст. 11 вказаного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначений Законом України “Про податок на додану вартість”(який діяв на час виникнення спірних правовідносин). Згідно зі ст.7 цього Закону, суб’єкти господарювання зобов’язані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа Комунальне підприємство «Первомайськ-сервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської Ради Луганської області 05.08.2002 року за № 04051968ю0010144 (а.с.9).
Згідно довідки Луганського обласного управління статистики від 06.08.2002 року № 28438, КП»Первомайськ-Сервіс» внесено до Єдиного реєстру підприємств і організацій України по коду 32082126 (а.с.8).
У ДПІ в м.Первомайську КП «Первомайськ-Сервіс» взято на облік платником податків 22.08.2002 року за № 849, зареєстровано платником податку на додану вартість 01.08.2002 року згідно свідоцтва № 16494248 серія НБ № 192861, індивідуальний номер 320821212104 (а.с.9 – зворотній бік).
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.
Згідно акту від 15.10.2010 року № 673/16-32082/26 ДПІ в м. Первомайську проведена невиїзна перевірка своєчасності сплати податкового зобов’язання платника податків КП «Первомайськ-Сервіс» з питань своєчасності сплати податку на додану вартість за січень, березень 2005 року, якою встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с.16-17).
На підставі акту перевірки від 15.10.2010 року № 673/16-3282/26 винесено податкове повідомлення –рішення від 15 жовтня 2010 року № 0000601602/0 в сумі 20631,01 грн., з яких основний платіж складає 10680,00 грн. та штрафні санкції в сумі 5340,00 грн., яке отримано відповідачем, про що свідчить його особистий підпис (а.с.15).
До цього часу податковий борг відповідачем не сплачений.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов’язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов’язання.
Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.
Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджені суми податкових зобов’язань у встановлені строки, податковим органом відповідно до ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ відповідачу були сформовані та направлені перша податкова вимога №1/130 від 18.10.2002 року (а.с.11) та другої податкової вимоги № 2/127 від 18.11.2002 року (а.с.13).
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ податкове зобов’язання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобов’язання судом не встановлено.
Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно ст.ст. 9,11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть обов’язки щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.
Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податку –це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Первомайську Луганської області знайшли своє обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе стягнути Комунального підприємства «Первомайськ-сервіс» податковий борг з податку на додану вартість в сумі 20631,01 грн.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області до Комунального підприємства «Первомайськ – сервіс» про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 20631,01 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Первомайськ-сервіс» (ідентифікаційний код 32082126, місцезнаходження: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул.Менделеева, 1А) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий боргу у розмірі 20631,01 грн. (двадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня 01 коп
в доход Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяН.В. Мирончук