КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-1092/10                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Сушко О.О.     

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" вересня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

            Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                             Ганечко О.М., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання дії щодо перерахунку та виплати пенсії, -

                                                       В С Т А Н О В И ЛА:

ОСОБА_2 26.10.2010 року звернулася до Ладижинського міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до УПФУ у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання дії щодо перерахунку та виплати пенсії.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 листопада 2010 року позовні вимоги за період з 27.04.2010 р. задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач віднесений до категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, віднесений до 4 категорії, що підтверджується відповідними документами, тому вважає, що вимога позивача щодо зобов`язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсій, відповідно до ст. ст.. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції –без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів,-

                                                     У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області –залишити без задоволення.

Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 12 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                       В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                              О.М. Ганечко

                                                                                                                         О.Г. Хрімлі