ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2008 р. | № 32-16-17-9/326-05-9069 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу релігійної громади євангельської реформаторської пресвітеріанської церкви м. Одеси, м. Одеса (далі –Релігійна громада)
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007
зі справи № 32-16-17-9/326-05-9069
за позовом Релігійної громади
до Одеського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, м. Одеса (далі –відділення НСТДУ)
про зобов’язання звільнити займане приміщення,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, м. Одеса (далі –Управління ООКС);
Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, м. Одеса (далі –Представництво по управлінню комунальною власністю);
Одеська міська рада, м. Одеса (далі –Міська рада);
Одеська обласна рада, м. Одеса (далі - Обласна рада);
комунальне підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”, м. Одеса (далі –КП “Одеське МБТІ та РОН”).
Судове засідання проведено за участю представників:
Релігійної громади –Ореза В.П.,
відділення НСТДУ –Григор’євої С.В., Танюка Л.С.,
Управління ООКС –не з’яв.,
Представництва по управлінню комунальною власністю –не з’яв.,
Міської ради –не з’яв.
Обласної ради –не з’яв.,
КП “Одеське МБТІ та РОН” –не з’яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 (колегія суддів у складі: Лавренюк О.Т. - головуючий, судді Савицький Я.Ф. і Глядишева Т.Я.) провадження в даній справі зупинено на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до розгляду по суті Приморським районним судом м. Одеси (далі –Приморський райсуд) справи № 2-3277/77 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю до ТОВ “Бюро добрих послуг”, Кирка О.М., Форостовець І.В., Кононова С.В., Драгомищенко Ю.Д., Драгніс В.П., КП “Одеське МБТІ та РОН” про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування реєстрації права власності на нежитлові приміщення.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Релігійна громада просить скасувати зазначену ухвалу апеляційної інстанції і передати справу “на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду в іншому складі”. Скаргу мотивовано відсутністю підстав, які унеможливлювали б розгляд даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається Приморським райсудом, та в зв’язку з цим –невідповідністю оскаржуваної ухвали приписам статей 42, 47, 43, 79 ГПК України.
Відзиви на касаційну скаргу від відділення НСТДУ та інших учасників судового процесу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених апеляційною інстанцією фактичних обставин правильність застосування нею норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судом апеляційної інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали встановлено, що:
- Релігійна громада звернулася до господарського суду з позовом до відділення НСТДУ про зобов’язання звільнити приміщення площею 258, 1 кв. м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 62 (далі –спірне приміщення), шляхом виселення;
- справа господарськими судами розглядалася неодноразово. Рішенням господарського суду Одеської області від 13.08.2007 з цієї справи в задоволенні позову відмовлено;
- не погодившись з таким рішенням, Релігійна громада звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила це рішення місцевого господарського суду скасувати;
- у розгляді апеляційної скарги судом з’ясовано, зокрема, таке:
· на підставі рішення виконавчого комітету Міської ради від 04.02.2000 № 54 “Про передачу творчим спілкам приміщень нежитлового фонду, які знаходяться у них в оренді і є комунальною власністю Одеської міської ради” Представництвом по управлінню комунальною власністю і відділенням НСТДУ укладено договір від 04.03.2000 № 1 безстрокового безоплатного користування нежитловим приміщенням, за яким названому відділенню було передано у строкове оплатне користування нежитлове приміщення першого та другого поверхів, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Пастера, 60, загальною площею 609, 3 кв. м;
· після укладення зазначеного договору відповідач отримав дозвіл на виконання ремонтно-реставраційних робіт на названому об’єкті і на його ремонт виділено кошти;
- у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги представники відповідача пояснили, що не мають змоги вселитися у надане приміщення по вул. Пастера, 60 в м. Одесі, оскільки це приміщення було неодноразово продано і спір про визнання договорів купівлі-продажу приміщення за згаданою адресою та про скасування права власності на ці приміщення знаходиться на розгляді Приморського райсуду.
Виносячи оскаржувану ухвалу з даної справи, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
- справа за позовом Релігійної громади “розглядається досить тривалий час, судові рішення по справі приймались неодноразово, відповідач не заперечує вселитися в надане йому на умовах оренди приміщення по вул. Пастера, 60, м. Одеси в разі звільнення його іншими особами”;
- “справа, яка розглядається Приморським районним судом м. Одеси про звільнення приміщення по вул. Пастера, 60, м. Одеси має суттєве значення для вирішення питання по справі за позовом ЄПЦ, оскільки від вирішення питання по справі, яка розглядається Приморським районним судом м. Одеси залежить всебічність та повнота розгляду даної справи, право сторін на захист своїх інтересів та, крім того, обставини, які розглядаються Приморським районним судом м. Одеси, не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі самостійно”.
Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Отже, для вирішення питання щодо зупинення провадження зі справи господарський суд у даному разі мав з’ясувати:
- чи пов’язана справа, що розглядається Приморським райсудом, з даною справою № 32-16-17-9/326-05-9069;
- чи існує неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи Приморським райсудом.
Пов’язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, в цьому разі Приморського райсуду, встановлює обставини, що впливають на оцінку доказів у даній справі, в тому числі факти, які мають преюдиційне значення для неї.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи Приморським райсудом полягає в неможливості встановлення господарським судом самостійно тих обставин, які розглядаються названим загальним судом.
Між тим ні пов’язаності даної справи № 32-16-17-9/326-05-9069 зі справою Приморського райсуду № 2-3277/77, ані неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи загальним судом апеляційний господарський суд у винесенні оскаржуваної ухвали не з’ясував і в її тексті не відобразив. Про наявність таких пов’язаності та неможливості жодним чином не свідчать ні тривалість часу судового розгляду даної справи, ні кількість прийнятих у ній судових рішень, ані згода відповідача вселитися в інше приміщення після його звільнення іншими особами.
Більш того, з установлених апеляційною інстанцією обставин та з матеріалів даної справи вбачається, що остання ніяк не пов’язана зі справою, яка розглядається Приморським райсудом, ні за складом сторін, ні за підставами виникнення відповідних спорів, ні за предметом спору, ані якимось іншим чином. Зокрема, позовні вимоги в даній справі обґрунтовуються безпідставністю перебування відділення НСТДУ в спірному приміщенні і не пов’язуються з можливістю чи неможливістю вселення названого відділення в будь-яке інше приміщення. Судом апеляційної інстанції не обґрунтовано, що певні факти, які можуть бути встановлені Приморським райсудом у справі № 2-3277/77, входять до предмету доказування в даній справі № 32-16-17-9/326-05-9069 або мають для неї преюдиційне значення та якимось чином впливатимуть на результат розгляду даної справи господарським судом.
З урахуванням наведеного покладені в основу оскаржуваного судового рішення висновки суду щодо залежності “повноти та всебічності” розгляду цієї справи від “вирішення питання по справі, яка розглядається Приморським райсудом” не відповідають наведеному приписові статті 79 ГПК України. Водночас міркування апеляційної інстанції стосовно “права сторін на захист своїх інтересів” не узгоджуються з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод стосовно права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 11110 ГПК України неправильне застосування господарським судом норм процесуального права (в даному разі –згаданої статті 79 ГПК України) є підставою для скасування судового рішення. Справу ж відповідно до вимог статті 11113 названого Кодексу слід передати на розгляд суду апеляційної інстанції.
Водночас не може бути задоволена вимога касаційної скарги щодо передачі даної справи на розгляд апеляційного господарського суду “в іншому складі”, тому що до повноважень касаційної інстанції законом не віднесено визначення складу суду нижчого рівня.
Керуючись статтями 1119 - 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу релігійної громади євангельської реформаторської пресвітеріанської церкви м. Одеси задовольнити частково.
2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007 зі справи № 32-16-17-9/326-05-9069 скасувати.
Справу передати на розгляд Одеського апеляційного господарського суду.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов