Справа № 22-ц-1511/2011
Категорія 24
Головуючий у 1 інстанції Лошак О.О.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Гоблянського Я.Д., Перегінець Л.В.
секретаря Сурмачевської У.С.
з участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «ОСОБА_4» до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 105 013 грн. 53 коп., за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Рогатинського районного суду від 16 серпня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2010 року ПП «ОСОБА_4» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 105 013 грн. 53 коп.
Рішенням Рогатинського районного суду від 16 серпня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПП «ОСОБА_4» 29 100 грн. боргу, 1978 грн. 80 коп. збитків внаслідок інфляції грошових коштів, 602 грн., як 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання, 5 000 грн. пені, 366 грн. 81 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Всього стягнуто - 37 167 грн. 61 коп.
На дане рішення представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, зазначає, що між сторонами був укладений договір про надання послуг по оформленню документів необхідних для одержання еміграційної візи до США та був підписаний акт виконання робіт. Однак, жодними послугами ПП «ОСОБА_4» відповідач - ОСОБА_5 не користувалася. Весь процес оформлення документів та їх оплату здійснювала самостійно, оскільки на початку 2009 року вона отримала із США пакет документів із роз’ясненням процедури і порядку оформлення документів для виїзду в США.
Крім того, представник апелянта зауважує, що вони особисто телефонували директору ПП «ОСОБА_4» ОСОБА_6, і повідомляли, що відмовляються від послуг фірми.
Жодних доказів, які підтверджують надані приватним підприємством «ОСОБА_4» послуги по оформленню документів для виїзду в США позивачем не представлено.
З цих підстав рішення суду першої інстанції просив скасувати.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги підтримав з тих же мотивів, що зазначені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити.
Представник ПП «ОСОБА_4», будучи належно повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з’явився.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апелянта, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно з ч.1 ст. 901, ч.3 ст.903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог а заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення в справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Як вірно встановив суд першої інстанції 30 липня 2008 року між ПП «ОСОБА_4» в особі директора Вовчок Л.І. та ОСОБА_2 був укладений договір № ML-2008-60, відповідно до якого виконавець (ПП «Гермес») зобов’язувався за винагороду надати замовнику (ОСОБА_2) послуги по оформленню документів необхідних для одержання еміграційної візи до Сполучених Штатів Америки.
Згідно з пунктом 3.1 договору вартість послуг становила 29 100 (двадцять дев’ять тисяч сто) гривень. Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник зобов’язувався оплатити вартість передбачених до виконання даним договором послуг на підставі акту виконаних робіт в строк не пізніше 01 жовтня 2009 року, при умові підписання акту виконаних робіт.
Із матеріалів справи вбачається, що 30 липня 2008 року Приватним підприємством "ОСОБА_4" та ОСОБА_2 підписано акт (а.с.5) про те, що в порядку, визначеному договором за № ML-2008-60 від 30.07.2008 року допомога з оформлення документів необхідних для одержання імміграційної візи до США одержана. Претензії замовника до виконавця відсутні.
На час виникнення спору ні договір, ні акт виконаних робіт замовником ( ОСОБА_2) чи її представником не оспорені.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, про те, що у строк, обумовлений п. 3.2. договору № ML- 2008 – 60, кошти ОСОБА_2 за надані по договору послуги ПП "ОСОБА_4" виконавцю не сплачено, а тому замовник несе відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.
Розрахунків фінансових санкцій, що застосовуються до ОСОБА_2 і наведені у рішенні суду першої інстанції апелянт не оспорює.
Що стосуються доводів апелянта, про невиконання фірмою своїх послуг, а також те, що весь процес оформлення документів вони здійснювали самостійно, то такі не можуть братися до уваги, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Зокрема підписаним сторонами актом виконаних робіт, згідно з яким, допомога по оформленню документів для одержання замовником еміграційної візи до США виконавцем ПП "ОСОБА_4" надана, а будь які претензії з боку замовника до виконавця відсутні.
Тому, розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з’ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія судів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Рогатинського районного суду від 16 серпня 2011 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий О.Є. Меленко
Судді: Я.Д. Горблянський
Л.В. Перегінець