Справа №2-4304/2011 року

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 02 серпня 2011 року              Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Білик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в:

        У червні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство “Альфа-Банк” (надалі –ПАТ “Альфа-Банк”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між закритим акціонерним товариством “Альфа-Банк” (надалі –ЗАТ “Альфа-Банк”), правонаступником якого є ПАТ “Альфа-Банк”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 09.12.2006 року №400175209, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби у розмірі 5004,71 грн. строком на           2 роки з 09.12.2006 року по 10.12.2008 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 24% річних, комісійна винагорода за надання кредиту –750,71 грн., комісія за управління кредитом –1,99% річних. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 364,59 грн. та в порядку, визначеному графіком погашення кредиту, який є невід’ємним додатком до кредитного договору.

        ОСОБА_1 одержав та використав для споживчих потреб кошти, отримані в кредит, у сумі 5004,71 грн.

        П.3.1. кредитного договору від 09.12.2006 року №400175209 передбачено обов’язок позичальника повертати кредит, сплачувати проценти за його користування та комісії за управління кредитом у порядку, визначеному п.1.1., п.1.6., п.7.1. договору. Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов’язався у термін до 10.12.2008 року.

        Однак боржник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує щомісячні платежі у розмірі та порядку, визначеному договором та додатком до нього.

        Згідно з п.3.4. кредитного договору від 09.12.2006 року №400175209 за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним, та/або комісії за управління активом позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

        Станом на 10.05.2011 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 51409,19 грн. Вона складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 1704,61 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1252,37 грн., заборгованості із сплати комісії за управління кредитом у розмірі 3585,24 грн., із пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування у розмірі 44866,97 грн.

        З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 51409,19 грн. та судові витрати у справі у сумі 634,09 грн.

        Представник позивача в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за її відсутності У заяві про розгляд справи за її відсутності представник позивача не висловила заперечень проти проведення заочного розгляду справи.

        Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

        За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ “Альфа-Банк”, правонаступником якого є                      ПАТ “Альфа-Банк”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 09.12.2006 року №400175209, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби у розмірі 5004,71 грн. строком на 2 роки з 09.12.2006 року по 10.12.2008 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 24% річних, комісійна винагорода за надання кредиту –750,71 грн., комісія за управління кредитом –1,99% річних. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 364,59 грн. та в порядку, визначеному графіком погашення кредиту, який є невід’ємним додатком до кредитного договору (а.с.6-11).

        Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані                        ЗАТ “Альфа-Банк” відповідачеві ОСОБА_1, які він використав для споживчих потреб у повному обсязі.

        П.3.1. кредитного договору від 09.12.2006 року №400175209 передбачено обов’язок позичальника повертати кредит, сплачувати проценти за його користування та комісії за управління кредитом у порядку, визначеному п.1.1., п.1.6., п.7.1. договору. Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов’язався у термін до 10.12.2008 року.

        ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору від 09.12.2006 року №400175209 сплатив банку 3300,10 грн. боргу із сплати кредиту (основного боргу), 1432,88 грн. процентів за користування кредитом, 1693,03 грн. комісії за управління кредитом та 4496,70 грн. пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування.

        Однак, починаючи з червня 2008 року, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором від 09.12.2006 року №400175209 зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустив заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 1704,61 грн., із сплати процентів за користування кредитом у розмірі              1252,37 грн., із сплати комісії за управління кредитом у розмірі 3585,24 грн.

        Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

        Ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

        Повністю повернути кредитні кошти ОСОБА_1 зобов’язався у термін до 10.12.2008 року.

        Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

        Ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

        У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

        Ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

        Згідно з п.3.4. кредитного договору від 09.12.2006 року №400175209 за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним, та/або комісії за управління активом позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

        Пеня за прострочення позичальником сплати кредиту та процентів за його користування складає 44866,97 грн.

        Ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

        Зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума пені значно перевищує суму самого боргу за кредитом, процентів за користування позикою, очевидну невідповідность розміру пені, нарахованої позивачем, розміру збитків, які він поніс внаслідок прострочення виконання позичальником    ОСОБА_1 зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення боргу та процентів за користування позикою, з метою недопущення безпідставного збагачення позикодавця за рахунок позичальника, суд зменшує розмір неустойки, яка підлягає стягненню за договором позики від 09.12.2006 року №400175209, до 3000,00 грн.

       Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 09.12.2006 року №400175209 у розмірі 9542,22 грн., що складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 1704,61 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1252,37 грн., заборгованості із сплати комісії за управління кредитом у розмірі 3585,24 грн., із пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування у розмірі 3000,00 грн.

        У відповідності до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) з у розмірі 95,42 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі                120,00 грн.

        З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 549-552, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” заборгованість за кредитним договором у розмірі 9542 (дев’ять тисяч п’ятсот сорок дві) гривні 22 (двадцять дві) копійки, з яких: 1704 (тисяча сімсот чотири) гривні 61 (шістдесят одна) копійка –основна сума боргу, 1252 (тисяча двісті п’ятдесят дві) гривні 37 (тридцять сім) копійок –заборгованість із сплати процентів за користування кредитом, 3583 (три тисячі п’ятсот вісімдесят три) гривні 24 (двадцяти чотири) копійки –заборгованість із сплати комісії за управління кредитом, 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок –пеня за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” судові витрати у сумі 215 (двісті п'ятнадцять) гривень 42 (сорок дві) копійки.

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                  Т.В Андрейчук

 10.08.2011 Справа № 2-4304/11