КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2011 № 8/079-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів: Ропій Л.М.
Рябухи В.І.
за участю секретаря
судового засідання
Філоненко М.В.
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1., представник, довіреність б/н від 24.05.2011;
від відповідача: ОСОБА_2., представник, довіреність № 170 від 04.07.2011;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „TVT”
на рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2011
у справі № 8/079-11 (суддя Скутельник П.Ф.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „TVT”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроагромаркет”
про стягнення штрафних санкцій
постанова прийнята 03.10.2011, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 21.09.2011 до 03.10.2011
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „TVT” (далі – ТОВ „TVT”) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євроагромаркет” (далі – ТОВ „Євроагромаркет”) про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу від 02.03.2009 в сумі 86 937,01 грн.
ТОВ „TVT” в порядку ст. 22 ГПК України звернулось до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача 48 359,14 грн. пені, 8 678,08 грн. 3% річних, 29 899,88 грн. інфляційних втрат, 6 000,00 грн. адвокатських витрат.
Рішенням Господарського суду Київської області від 26.07.2011 у справі № 8/079-11 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „TVT” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Зокрема, скаржник посилається, що суд першої інстанції не дав належної оцінки положенням договору № 11/05-11.
ТОВ „Євроагромаркет” у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „TVT” та представник в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ТОВ „Тат-Агро” та ТОВ „Євроагромаркет” 02.04.2009 укладений договір купівлі-продажу №ТАТ-К/10, за умовами якого ТОВ „Тат-Агро” передало, а ТОВ „Євроагромаркет” отримало товар у вигляді засобів захисту рослин на загальну суму 449 155,08 грн.
Після часткової оплати ТОВ „Євроагромаркет” за отриманий від ТОВ „Тат-Агро” товар, заборгованість ТОВ „Євроагромаркет” становила 290 290,08 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2010 у справі №21/217-10 задоволено позов ТОВ „Тат-Агро” до ТОВ „Євроагромаркет”, ТОВ „Ласуня” про стягнення 371 829,77 грн. за договором купівлі-продажу від 02.04.2009 №ТАТ-К/10. Суд стягнув з ТОВ „Євроагромаркет” на користь ТОВ „Тат-Агро” 290 290,08 грн. основного боргу, 29 347,13 грн. пені, 29 029,00 грн. штрафу, 4 294,70 грн. 3% річних, 18 868,86 грн. інфляційних втрат.
23.05.2011 між ТОВ „Тат-Агро” (Первісний кредитор) та ТОВ „TVT” (Новий кредитор) укладено угоду № 11/05-11 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), за умовами якого первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги виконання ТОВ „Євроагромаркет” (Боржник) зобов’язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних втрат), набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2009 № ТАТ-К/10 у зв’язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником взятого на себе грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, а Новий кредитор компенсує вартість переданого зобов’язання відповідно до умов даної угоди (п. 1.1 угоди).
Вартість зобов’язання, яке відступається за даною угодою становить 63 921,19 грн. (п. 2.1 угоди).
Відповідно до п. 2.2 угоди Первісний кредитор повідомляє, а Новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., яка відступається за даною угодою, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 3%-річних, інфляційних втрат), котрі нараховані ТОВ „Тат-Агро” відповідно до умов та норм чинного законодавства України та договору купівлі-продажу від 02.04.2009 за період з 11.09.2010 по 23.05.2011.
Сума пені за період з 11.09.2010 по 23.05.2011 становить 31 434,83 грн., 3% річних за період з 11.09.2010 по 23.05.2011 становить 6 069,96 грн., а інфляційні втрати за період з вересня 2010 по квітень 2011 становлять 26 416,40 грн. (п. 2.3 угоди).
ТОВ „Тат-Агро” листом від 23.05.2011 повідомило ТОВ „Євроагромаркет” про заміну кредитора у зобов’язанні (а.с. 24-25).
06.07.2011 сторони угоди № 11/05-11 уклали додаткову угоду № 1 до вказаної угоди, якою вирішили п.п. 2.1, 2.2, 2.3 угоди викласти в наступній редакції:
„п.2.1. Вартість зобов’язання, що відступається за даною угодою, становить 86 937,01 грн.”
„п. 2.2. Первісний кредитор повідомляє, а Новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається за даною угодою, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 3%-річних, інфляційних витрат), котрі нараховані ТОВ „Тат-Агро” відповідно до умов та норм чинного законодавства України та договору купівлі-продажу від 02.04.2009 за період із 11.05.2010 по 23.05.2011”.
„ п. 2.3. Сума пені за період з 11.05.2010 по 23.05.2011 становить 48 359,14 грн., 3% річних за період з 11.05.2010 по 23.05.2011 становить 8 678,08 грн., а інфляційні втрати за період з серпня 2010 по травень 2011 становлять 29 899,88 грн.”
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, ч.3 вказаної статті визначено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язанні, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов'язаннях про відшкодування завданої шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В п. 29 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” зазначено, що у випадку заміни кредитора у зобов'язанні, до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов'язанні, якщо інше не встановлено договором або законом. До нового кредитора в тому числі переходить в повному обсязі і право на неустойку як субсидіарне право. Якщо предмет зобов'язання є подільним (наприклад, зобов'язання по сплаті грошових коштів як основного боргу), то новому кредитору може бути передана лише частина прав первісного кредитора разом із субсидіарними правами у відповідній частині. Субсидіарні права не можуть передаватися самостійно без передачі основних прав за зобов'язанням.
Дану правову позицію підтримує Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 14.12.2005 у справі № 33/83-05).
Таким чином, оскільки на момент пред’явлення позову у позивача відсутнє право вимоги сплати основного боргу, то і немає належних підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Не можуть бути взяті до уваги заперечення скаржника, що суд першої інстанції не дав належної оцінки положенням договору № 11/05-11, оскільки судом, при прийнятті оскаржуваного рішення, повно і всебічно з'ясовано фактичні обставини справи, досліджено та надано оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2011 у справі № 8/079-11.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2011 у справі № 8/079-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „TVT” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 8/079-11 повернути до Господарського суду Київської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя Гольцова Л.А.
Судді Ропій Л.М.
Рябуха В.І.
04.10.11 (відправлено)