КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-3655/10                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  < Текст >     

Суддя-доповідач:  Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" вересня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого –судді Лічевецького І.О., суддів –Земляної Г.В., Мацедонської В.Е., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України Деснянському районі м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2010 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України Деснянському районі м. Чернігова про відновлення пенсійних прав,

ВСТАНОВИВ

В жовтні 2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про зобов’язання управління Пенсійного фонду України Деснянському районі м. Чернігова (надалі за текстом – «Управління») здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 р. № 796-XII (надалі за текстом –«Закон №796-XII»).

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2010 р. позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління та зобов’язано відповідача зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 20.04.2010 р. по 29.11.2010 р.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Згідно посвідчення серії А № НОМЕР_1 ОСОБА_2 має правовий статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

За даними довідки до акту огляду МСЕК серії МСЕ-ЧНВ № 032662 позивач є інвалідом другої групи  як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Нормами статті 49 Закону № 796-XII передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із статтею 54 Закону № 796-XII в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За спірний період Управлінням виплачувались ОСОБА_3 державна та додаткова пенсії виходячи з розмірів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 27 грудня 2005 р. № 1293 та «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 р. № 530.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема пунктом 28 Розділу ІІ, були внесені зміни у названі статті Закону № 796-XII.

Відповідно до цих змін особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, визначався виходячи із приналежності особи до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та від року такої участі.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 28 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані неконституційними.

В силу вимог частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

                   Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статей 50, 54 Закону № 796-XII в їх первинній редакції.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач, ігноруючи зазначені норми матеріального права та не здійснюючи виплату державної і додаткової пенсій у розмірі визначеному Законом № 796-XII, порушив указане право позивача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують, а посилання скаржника на положення згаданих постанов Кабінету Міністрів України є помилковим, оскільки ними не може бути звужено зміст та обсяг прав позивача, встановлених Законом.

Твердження Управління про те, що положення статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не можуть бути використані для цілей статей 50, 54 Закону № 796-XII судом апеляційної інстанції не приймаються як доказ.

Оскільки жодним іншим законом не передбачено механізм визначення цієї державної соціальної гарантії, та з огляду на неможливість обмеження права особи на одержання соціальних пільг, компенсацій і гарантій з мотивів з неповноти законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, застосування частини першої статті 28 названого Закону під час нарахування виплат в порядку статей 50, 54 Закону № 796-XII слід визнати цілком обґрунтованим.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України Деснянському районі м. Чернігова залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 листопада 2010 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий        суддя                                                      І.О.Лічевецький

                         суддя                                                      Г.В.Земляна

                         суддя                                                      В.Е.Мацедонська