Справа № 2-а-750/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р.                                                      

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Сиротенко Г. Г.,  розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дії пенсійного фонду та зобов’язання перерахунку соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 05.07.2011 року та просив суд поновити пропущений строк звернення до суду; визнати протиправними дії відповідача по відмові позивачу у перерахунку з 01.01.2010 року соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача перерахувати позивачу з 1 січня 2010 року соціальну допомогу як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із врахуванням сплаченої соціальної допомоги, до періоду зміни законодавчих норм, що регулюють призначення соціальної допомоги дітям війни; зобов’язати відповідача відшкодувати позивачу інфляційні витрати та виплатити 3% річних від суми боргу, за кожен місяць прострочених виплат соціальної допомоги як дитині війни з 01 січня 2010 року по період порушення виплати соціальної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  має статус дитини  війни і перебуває на обліку  в Управлінні пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області.  

Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року їй  повинно виплачуватися щомісячно підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2007 роках така допомога йому не виплачувалася взагалі, а у 2008 та з січня 2009 року по липень 2011 року виплачувалася в заниженому розмірі від 47 грн. до 49,8 грн. щомісячно.

Верховна Рада України ст. 71 п. 12 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” та ст. 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік” призупиняла дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно на 2007  та 2008 роки.

Конституційний Суд України своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп2008  від 22.05.2008 року відповідно, визнав положення п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” та ст. 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік”, такими, що не відповідають Конституції України.

Оскільки розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, а мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням рішення Конституційного  Суду України  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп2008  від 22.05.2008 року, враховуючи, що відповідачем протиправно сплачувалося підвищення до пенсії в заниженому розмірі, просив суд позовні  вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 08.07.2011 року у справі відкрито скорочене провадження в частині позовних вимог за період з 05.01.2011 року (а.с.18).

Ухвалою суду від 22.07.2011 року позовні вимоги за період з 01 січня 2010 року по 04 січня 2011 року,  -  залишені без розгляду (а.с.  21).

26.08.2011 року відповідач - управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі надав суду письмові заперечення проти позову (а.с.  22-23).

В запереченні проти позову відповідач вказує, що дії управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі повністю відповідають вимогам закону, крім цього управління Пенсійного фонду України  у Криворізькому районі  є  не належним відповідачем по справі.  Вказують, що  фінансове  забезпечення  державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Розпорядником  бюджетних коштів є  Державне Казначейство України.

В заперечення вимог про нарахування та виплату підвищення до пенсії вказували, що положення законів України про державні бюджети відповідно на 2007 та 2008 рік, які зупиняли дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дійсно були визнані неконституційними згідно з рішеннями Конституційного суду України відповідно від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, але вважали, що редакція ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не відновлювалася. З 01.01.2008 року по 31.12.2008 року підвищення до пенсії виплачувалося в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто в розмірі надбавки учасникам війни, як того вимагала редакція ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а з 22.05.2008 року виплата підвищення здійснювалася і продовжує здійснюватися  в розмірах: з 22 травня 2008 року  – 48,1 грн., з 01 липня 2008 року -  48,2 грн. та з 01 жовтня 2008 року – 49,8 грн., відповідно до Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року, яка була прийнята у зв’язку з визнанням неконституційними положень ст. 41 розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року.

В запереченні проти позовних вимог, відповідач вказує, що Закон України „Про соціальний захист дітей війни” не містить розміру мінімальної пенсії за віком, а термін „мінімальний розмір пенсії за віком” вказаний в ст. 28 Законі України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” до дітей війни не застосовується.

Також в запереченні проти позовних вимог, відповідач вказує, що відповідно     до   постанови Кабінету Міністрів України   від 06 липня 2011 року  № 745, яка набрала чинності  23.07.2011 року, встановлено, що особам, які мають статус “Дитина війни” щомісячна соціальна допомога виплачується у розмірі  49, 8 грн.

Дослідивши письмові матеріали справи вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів  владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року,  дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років; дітям війни забезпечується державна соціальна гарантія, під якою розуміється встановлений законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), а тому відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності 01.01.2006 року, має статус  дитини війни.   

ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в Криворізькому районі Дніпропетровської області і йому призначена виплата пенсії за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням  (а.с. 9).           

Державна соціальна підтримка дітям війни встановлена ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV, де вказано, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Доводи відповідача в письмових запереченнях про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яку йдеться в ст. 28 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”  і не застосовується при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для нарахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого поняття та розміру мінімальної пенсії за віком, а ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” вказує на необхідність виплати підвищення виходячи саме з поняття мінімальної пенсії за віком. Крім цього, застосування розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії дітям війни, відповідає положенням ч. 3 ст. 46 Конституції України.

Доводи відповідача в письмових запереченнях про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії Законів про  виплату підвищення  законами України «Про бюджет» та на регулювання цього питання  постановою Кабінету Міністрів України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст. 22 Конституції України, за приписами якої при прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що зазначено у рішенні Конституційного Суду  України від 09.07.2007 року  №6-рп/2007.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008  від 22.05.2008 року визнані неконституційними також внесені зміни до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно Закону України  від 28.12.2007 року № 107-VI «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до п.15 Положення «Про  пенсійний фонд України» пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому законом порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Надання  «дітям війни» соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка згідно ст. 87 Бюджетного Кодексу України відноситься до видатків Державного бюджету. Пенсійний фонд України згідно ст.21 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів для здійснення програми соціальної підтримки дітям війни та відповідно до ч.4 ст. 22 Бюджетного кодексу України розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених  нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення  конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів, а також розробляє на підставі плану  діяльності проект кошторису  та бюджетні  запити і подає їх до Мінфіну України чи місцевому фінансовому органу, затверджує кошториси  розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та інше.

Отже, зазначені норми свідчать про те, що обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління ПФУ за місцем проживання позивача, тобто на відповідача по справі.

У рішенні  №15-рп/2000 від 14.12.2000 року «справа про порядок визнання рішень Конституційного Суду України» зазначено, що  рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують  підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду  України є вимогою  Конституції України (частина друга статті  150).

Європейський Суд з прав людини в справі «Качко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 21 Закону України  «Про  Державний бюджет на 2011 рік» від  23.12.2010 року  в редакції  від 01.01.2011 року встановлені розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2011 роках.

Але Законом України від 14 червня  2011  року №3491-6   «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»,  доповнені прикінцеві положення  пунктом 4, який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року, оскільки опублікований в газеті «Голос України» за 18 червня 2011 року №110 (5110),  встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України,  виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання п.7 Закону України від 14 червня  2011  року №3491-6    Кабінет Міністрів України прийняв Постанову  від 06 липня 2011 року  № 745  «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.

Пунктом 6 зазначеної Постанови КМУ від 06 липня 2011 року  № 745  установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 грн.

У зв’язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту застосування положень статті 6  Закону  України  "Про  соціальний  захист  дітей  війни"  здійснюється до 23 липня 2011 року у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Щодо вимог позивача про здійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії з урахуванням індексації, суд дійшов висновку, що позов в цій частині не підлягає задоволенню відповідно до п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" № 1078 від 17.07.2003 року, оскільки, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового  мінімуму, в т.ч. пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не відносяться до об'єктів індексації, визначених у п. 2 цього Порядку.

З урахуванням наведеного, вважаю необхідним визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо не донарахування та несплати позивачу  підвищення до пенсії як дитині війни, відповідно  до  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 05.01.2011 року по 22.07.2011 року та  зобов’язати відповідача  здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 05.01.2011 року по 22.07.2011 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період (а.с. 14, 15, 16).    

За таких обставин не вбачається підстав для  задоволення позовних вимог позивача в подальшому - починаючи з 23.07.2011 року - нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії як «дитині війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 46, 150,  152 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року за № 2195 - IV, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, Законом України „Про Державний бюджет на 2010 рік”,  Рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Пунктом 4 «Прикінцевих положень» Закону України від 14 червня  2011  року №3491-6   «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»,  Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року, Постановою № 745 від 06.07.2011 року  Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» та керуючись ст. ст. 2,6,10,12, 18, 69, 70, 104-106,  158-163, 183 -2, 256  КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

  Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дії пенсійного фонду та зобов’язання перерахунку соціальної допомоги,  - задовольнити частково.                 

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо не донарахування та несплати  підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 з 05.01.2011 року по 22.07.2011 року,  — протиправними.      

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 05.01.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В задоволенні іншої частини позовних вимог,  - відмовити.

У відповідності до п. 8 ч. 6 ст. 183-2, п. 1 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України зобов’язати відповідача виконати постанову негайно, в межах суми стягнення за один місяць.  

Постанова, прийнята в порядку скороченого провадження, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Г. Г. Сиротенко