РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-586/11

Номер рядка звіту 45

ДОДАТКОВЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року                                                                                                    

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

           судді        Красовського О.О.   

          при  секретарі   Беднарчук Г.П.

          з участю представників сторін - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про:

визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, який був укладений 31.08.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5,

визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності,

визнання  за ОСОБА_3 права власності на 1/4 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6, чоловіка),

визнання  за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6, батька), -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_4 зазначають, що ОСОБА_6 отримав в дарунок від свого батька ОСОБА_7 фундамент будинку. В подальшому спільними силами подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було проведене будівництво будинку. Готовність будинку складала 51%, коли ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 31.08.2005 року провів відчуження будинку на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Зважаючи, що будівництво будинку було проведене під час шлюбу, то позивачка просить визнати за нею право власності на 1/2 частину майна (частка у спільному майні подружжя, спільна сумісна власність) та на 1/4 частину цього майна в порядку спадкування за законом. Позивач ОСОБА_4 як дитина спадкодавця просить суд визнати за нам право власності на 1/4 частину цього майна в порядку спадкування за законом. У зв’язку з цим заявляють вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, що був укладений 31.08.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Зазначають, що цей договір порушує права позивачки ОСОБА_3 (як дружини) та порушує права неповнолітньої дитини ОСОБА_4 (на час укладення цього договору син ОСОБА_4 був неповнолітнім). Просять позов задоволити.

Представник позивачів підтримала заявлений позов та пояснила суду про обставини, що описані вище. Додала, що позивачі уточнили позовні вимоги в заяві від 27.02.2008 року. На думку представника суд першої інстанції при розгляді справи та постановленні рішення розглянув всі заявлені позовні вимоги.

Представник відповідачки позов не визнав. Зазначає що суд правильно вирішив справу. Зважаючи на це просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 є сином ОСОБА_7.

Згідно договору дарування від 18.09.1992 року ОСОБА_6 отримав в дарунок від свого батька ОСОБА_7 незакінчений будівництвом власний житловий будинок, що в АДРЕСА_1.

В юридичному значенні під незавершеним будівництвом розуміються об'єкти, які розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію, включаючи законсервовані об'єкти.

Сторони не надали суду належні докази на підтвердження того, що станом на 18.09.1992 року ОСОБА_6 отримав в дарунок від свого батька ОСОБА_7 тільки фундамент  будинку.

Довідка сільської ради про склад нерухомого майна, що відчужувався за договором дарування, не може прийматися до уваги, оскільки не відомо на підставі яких відомостей був зроблений висновок про те, що до складу незакінченого будівництвом будинку входив тільки фундамент. Відповідний висновок КП “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації” чи висновок експерта не були надані суду.

Судом приймаються до уваги положення сімейного законодавства. Так, згідно з положеннями ст.ст. 22, 28, 29 КпШС України (яка діяла на час відповідних правовідносин), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно положень КпШС України та СК України майно, що отримане в дарунок, не входить до складу спільної сумісної власності подружжя. Таке майно є приватною власністю того з подружжя, хто отримав його в дар (стаття 24 КпШС, п.2 ч.1 ст. 57 СК України).

А тому суд вважає, що ОСОБА_6 правомірно провів відчуження будинку за договором купівлі-продажу від 31.08.2005 року на користь ОСОБА_1 В договорі зазначається, готовність житлового будинку згідно довідки БТІ складає 51%.

Суду не були надані належні докази того, що добудова будинку (в період з 1992 року по 2005 рік) була проведена виключно подружжям ОСОБА_6: ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Зважаючи на це суд дійшов висновку що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 (в порядку статті 22 КпШС та ст. 60 СК України) та позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, який був укладений 31.08.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не підлягають до задоволення як недоведені та безпідставно заявлені.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер (а.с. 58, том 1).

ОСОБА_6 був чоловіком ОСОБА_3 (а.с. 13, том 1).

ОСОБА_6 був батьком ОСОБА_4 (а.с. 14, том 1).

В процесі розгляду справи до справи як співпозивач був залучений ОСОБА_4.

Статті 1216, 1217, 1261, 1268 ЦК України 2003 р. визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).  Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Станом на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 до складу спадкового майна не входив незавершений будівництвом житловий будинок, що в АДРЕСА_1, оскільки в 2005 році він був відчужений іншій особі.

Суд зважає й на ту обставину, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не надали суду доказів того, що вони є єдиними спадкоємцями за законом після смерті чоловіка/батька ОСОБА_6, та що  спадкодавець ОСОБА_6 не залишив заповіт на їх користь чи на користь інших осіб.  

За положеннями ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/4 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6, чоловіка), та про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6, батька) не підлягають до задоволення як безпідставні та недоведені.

Зважаючи на здобуті в ході судового засідання докази суд вважає, що заявлений позов є недоведеним та безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити. Судові витрати між сторонами розподіляються за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

По цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1, який був укладений 31.08.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, що належить на праві спільної сумісної власності, визнання  за ОСОБА_3 права власності на 1/4 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6, чоловіка), визнання  за ОСОБА_4 права власності на 1/4 частину будинку та надвірних будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1, в порядку спадкування (після смерті ОСОБА_6, батька) - в позові відмовлено.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                   Красовський О.О.            

Примітка: Невідповідність документу щодо вимог ділової української мови пов'язане з особливістю роботи електронної програми "Діловодство", в якій був створений документ.