Ц.с. № 2-1129/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

          25.07.2011 року                                                                          Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.,

при секретарі Радченко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів, в якій указала на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають неповнолітню дитину, яка проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, тому вона просить в судовому порядку стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, з дня звернення до суду до повноліття  дитини.

Під час розгляду справи відповідачем подано зустрічний позов, в якому він просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини в розмірі 1000 гривень щомісячно на його користь, посилаючись на те, що дитина проживає з ним та знаходиться на його утриманні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов підтримала повністю, зустрічний позов не визнала повністю, посилаючись на те, що відповідач всупереч її волі забрав дитину до себе, але вона має намір повернути дитини на проживання з нею.  

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти первісного позову заперечили повністю, зустрічний позов підтримали повному обсязі, посилаючись на проживання дитини із батьком та перебування дитини на повному утриманні відповідача, а також неналежну поведінку матері по відношенню до дитини, внаслідок чого відповідач звертався до міліції із заявою про розшук дитини.

        Вислухавши сторони, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, у зустрічний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 180  СК України батьки зобов’язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття, а відповідно до п.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини  присуджуються у частці від доходу її матері, батька та (або) в твердій грошовій сумі.

Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 20.07.2011 року,що підтверджується свідоцтвом про шлюб та визнається сторонами.

Сторони мають спільну неповнолітню дитину –дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.

Позивач ОСОБА_1 проживає окремо від відповідача не за місцем своєї реєстрації, що підтверджується довідкою Трипільської сільської ради та визнається сторонами.

Дочка сторін проживає з відповідачем ОСОБА_2 за місцем їх реєстрації та знаходиться на його утриманні, що підтверджується довідкою з місця проживання, актом обстеження  житлово-побутових умов та визнається сторонами.

Таким чином, доводи первісного позову про перебування дитини на утриманні матері спростовуються зібраними по справі доказами, а доводи зустрічного позову про перебування дитини на утриманні батька знайшли підтвердження під час судового розгляду.

Оскільки позивач не проживає з дитиною та не утримує її, відповідно до положень СК України вона не має права на аліменти від відповідача, тому первісний позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.

При цьому відповідач фактично утримує дитину, тому має передбачене законом право на грошове утримання від матері дитини, тому зустрічний позов ґрунтується на чинному законодавстві та узгоджується із наявними у справі доказами.

При вирішенні питання про розмір аліментів, суд вважає необґрунтованими доводи зустрічного позову про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі, оскільки ОСОБА_1 має постійне місце роботи та регулярний немінливий дохід, що підтверджується довідкою з місця роботи та визнається сторонами. За таких обставин, розмір аліментів слід встановити у відповідній частці від доходу.  

ОСОБА_1 як матір дитини в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, а вона цього потребує, тому суд з врахування обставин зазначених в  ст. 182 СК України, вважає за необхідне стягнути з неї кошти в розмірі 1\4 частини зі всіх видів заробітку, на користь ОСОБА_2 як батька дитини на утримання неповнолітньої дочки сторін.

Таким чином зустрічний позов слід задовольнити частково, а в задоволенні первісного позову слід відмовити повністю.

Згідно ст.88 ЦПК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»з відповідача підлягає стягненню державне мито в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182 СК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилась в селі Киданівка Богуславського району Київської області, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 липня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 гривні на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення –з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя                                                                                       М.В.Кравченко