НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 2-1191/11

Кат.33

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          07 червня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

        головуючого –судді Пекарініної І.А.,

        при секретарі  –П’ятак О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг,

В С Т А Н О В И В:

          Перший заступник директора Севастопольського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на користь Севастопольського міського центру зайнятості суми виплаченого забезпечення та вартості наданих йому соціальних послуг в сумі 1659 гривень 05 копійок, мотивуючи вимоги тим, що відповідач, знаходячись на обліку у Севастопольському центрі зайнятості, та отримуючи допомогу по безробіттю, одночасно значився зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності в Нахімовської РДА у м. Севастополі з 01.03.2001 року та відповідно до вимог п.п. «б»п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року відносится до зайнятого населення, внаслідок чого йому безпідставно було виплачено центром 1659 гривень 05 копійок.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні у зв’язку з обґрунтованістю. Пояснював суду, що відповідно до п.п. «б»п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, в України належать до зайнятого населення. На підставі листа від 21.08.2010 року на адресу Державного реєстратора Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, на адресу позивача була надана довідка від 10.09.2010 року, в якої Державний реєстратор Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя повідомив про те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців записів про проведення реєстраційних дій відносно ОСОБА_1 як суб’єкта підприємницької діяльності не знайдено, одночасно була надана інформація про реєстрацію ОСОБА_1 як суб’єкта підприємницької діяльності в Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя з 01.03.2001 року.    

Відповідач у судове засідання не з’явився, про годину і місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом направлення судового сповіщення, причину  нез'явлення суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 18.08.2010 року звернувся до Севастопольського міського центру зайнятості з проханням про допомогу у працевлаштуванні. Наказом НТ100818 від 18.08.2010 року йому було надано статус безробітного 18.08.2010 року з призначенням допомоги по безробіттю з 18.08.2010 року (а.с. 7). Згідно заяви відповідача від 18.08.2010 року на адресу позивача, ним вказано, що він не займається видами діяльності, передбаченими п.п. «а», «б», «в», «г»п.3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зокрема підприємцем не є (а.с.5).  

Відповідно до п.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. В пункті 3 зазначеного Закону вказано, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі відомостей наданих Державним реєстратором Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про реєстрацію ОСОБА_1 як суб’єкта підприємницької діяльності в Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя з 01.03.2001 року (а.с.8), був складений акт № 25 від 20.09.2010 року, згідно висновків якого допомога по безробіттю, нарахована та сплачена ОСОБА_1 в сумі 1659,05 грн., підлягає поверненню в 5-денний термін (а.с.9).

Наказом від 10.09.2010 року № НТ 100910 він був знятий з обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, з 10.09.2010 року.

Відповідно до наказу від 23.09.2010 року № 220 про вжиття заходів по поверненню коштів виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1, його копія була направлена на адресу відповідача 23.09.2010 року (а.с. 10,11).

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підставі (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути це майно.

Згідно ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення на надання соціальних послуг.

Як було встановлено судом, 18.08.2010 року ОСОБА_1 на підставі його заяви від 18.08.2010 року був наданий статус безробітного та надана відповідна допомога, хоча в той же час відповідач був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності по Нахімовському району м. Севастополя.

За таких обставин, суд вважає що отримання ОСОБА_1 статусу безробітного є з його боку незаконним, а тому сплачена допомога по безробіттю є безпідставною за весь період її отримання з 18.08.2010 року по 09.09.2010 року.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь Севастопольського міського центру зайнятості підлягає стягненню в судовому порядку безпідставно набуті грошові кошти в сумі 1659 гривень 05 копійок, враховуючі витрати за послуги банку, пов’язані з отриманням допомоги в розмірі 4 гривні 96 копійок.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовій збір у розмірі 51,00 грн., та витрати з ІТЗ у сумі 120 грн.

На підставі ст. 1212 Цивільного Кодексу України, ч.3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», керуючись ст.ст.10,11,209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Севастопольського міського центру зайнятості в рахунок безпідставно набутих грошових коштів 1654 гривень 09 копійок, у відшкодування витрат за послуги СФ КБ «Приватбанку»- 4 гривні 96 копійок, а разом 1659 гривень 05 копійок.           Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м.Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту оголошення апеляційної скарги.

Суддя –підпис

Рішення суду не вступило в законну силу.

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя Нахімовського районного

 суду міста Севастополя І.А. Пекарініна