Справа № 1806/4-629/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2011 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Литовченка О.В.
при секретарі – Лесняк В.О.
з участю прокурора Крамаренко Н.І.
захисника ОСОБА_1
розглянувши матеріали за поданням слідчого СВ Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ст. лейтенанта міліції Мамонової О.С. про зміну запобіжного заходу стосовно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, не одруженого, з не повною середньою освітою, навчається в ДПТНЗ «СПТУ» № 12 група АШ – 12, курс другий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
27.09.2011 року до Ковпаківського районного суду міста Суми надійшло подання слідчого СВ Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ст. лейтенанта міліції Мамонової О.С., погоджене з заступником прокурора Ковпаківського району про зміну раніше обраного запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту відносно ОСОБА_3, яка мотивує своє подання тим, що з 25.07.2011 року в провадженні СВ Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області знаходиться кримінальна справа № 11290711 відносно ОСОБА_3 та невстановленої особи.
25.07.2011 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. 26.09.2011 року дії ОСОБА_3 було перекваліфіковано з ч. 2 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України, тобто на злочин, що за ступенем тяжкості є тяжким.
Слідчий вважає, що обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки з наступних підстав:
ОСОБА_3 вину у скоєному ним злочині, за ознаками ч 2 ст. 187 КК України, не визнав та пояснив, що брав участь тільки у побитті ОСОБА_4. Також останній продовжує наполягати на тому, що не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_5, заперечує той факт, що намагався викрасти золоті вироби ОСОБА_4, та те, що знайомий з особою з яким за попередньою змовою групою осіб вчинив вищевказаний злочин і особа якого на даний момент не встановлена.
Таку поведінку ОСОБА_3 слідство розцінює як спроби останнього чинити перешкоди встановленню істини з кримінальної справи № 11290711 та намагання ввести слідство в оману, щодо правильності кваліфікації дій останнього.
Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєні злочину передбаченого ч 2 ст. 187 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі строком від семи до десяти років, а також те, що останній може знаходячись на свободі чинити перешкоди встановленню істини по кримінальній справі, а також вплинути на потерпілих та свідків, слідча з СВ Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ст. лейтенант міліції Мамонова О.С. вважає, що ОСОБА_3 потрібно змінити раніше обраний запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.
В судовому засіданні слідча з СВ Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області ст. лейтенант міліції Мамонова О.С. своє подання від 26.09.2011 року про зміну раніше обраного запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту обвинуваченому ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі.
Прокурор, вважає, що обвинуваченому необхідно змінити раніше обраний запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту, оскільки відносно нього перекваліфікована кримінальна справа з ч. 2 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 187 КК України, тобто на злочин, що за ступенем тяжкості є тяжким, та є підстави вважати, що перебуваючи на волі він буде ухилятися від суду та слідства, перешкоджати встановленню істини у справі, негативно впливати на свідків, санкція статті КК України за якою ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а тому відносно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Захисник ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_3, є неповнолітнім, має постійне місце проживання, раніше не судимий, навчається, характеризується позитивно, крім того перебуваючи на волі ніяким чином не зможе перешкодити встановленню істини по справі, не буде впливати на свідків, потерпілих, фактично всі процесуальні дії по справі виконані тому, просила не обирати підзахисному такий суворий захід як взяття під варту, а залишити запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою – підписку про невиїзд.
Обвинувачений ОСОБА_3, зазначив, що, не буде перешкоджати слідству та суду, буде з’являтися на виклики слідчого та суду, буде надавати відповідні свідчення та просив не обирати відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши слідчого, думку прокурора, захисника, обвинуваченого, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню.
Як вбачається з подання слідчого 25.07.2011 року відносно ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
25.07.2011 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
26.09.2011 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України була закрита та порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_3 та невстановленої особи за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Постановою слідчого від 26.09.2011 року ОСОБА_3 притягнутий в якості обвинуваченого по даній кримінальній справі і йому пред’явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України (а.с. 21-23).
Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (див. «W. Проти Швейцарії», п. 30).
Відповідно до статті 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Виходячи зі ст. 150 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховується тяжкість злочину, у вчинені якого підозрюється особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 08.07.2003 року № 14 також зазначив, що при вирішенні питання про обрання запобіжних заходів тяжкість злочину враховується лише в сукупності з іншими обставинами.
При цьому слід зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції «Про права людини», у відповідності до практики Європейського Суду сама лише тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується особа не є самостійною підставою для тримання під вартою і повинна враховуватися разом з іншими, зазначеними у ст. 150 КПК України. Невизнання вини обвинуваченого не входить в коло визначених законом обставин, які враховуються при обрані запобіжного заходу.
Матеріали справи не містять даних, які б свідчили, яким чином на даний час обвинувачений може вплинути на перебіг судового слідства.
Твердження, що обвинувачений може переховуватись від органів слідства та суду, вчиняти дії, що будуть перешкоджати встановленню істини по справі є лише припущенням, оскільки такі дані нічим не підтверджені, обґрунтування цих обставин відсутнє і при розгляді справи не встановлені. Обвинувачений при проведенні досудового слідства виконував процесуальні обов’язки та не порушував їх.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є неповнолітнім, навчається, має матір, свідчить про існування факторів, обставин та цінностей котрі стримують обвинуваченого від порушення покладених на нього обов'язків
Сам факт, того, що ОСОБА_3 звинувачується в злочині, за яке передбачено міру покарання на строк від семи років позбавлення волі не є безумовною підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, оскільки цей запобіжний захід є найсуворішим.
Крім того об’єктивних підстав вважати, що обвинувачений буде перешкоджати встановленню істини у справі, ухилиться від суду і слідства, чи вчинить нові злочини не встановлено.
Керуючись ст.ст. 148, 150, 151, 155, 165-1, 165-2 КПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити слідчому СВ Ковпаківського РВ СМУ УМВС України в Сумській області Мамоновій О.С. у задоволенні подання про зміну раніше обраного запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту відносно ОСОБА_3.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми на протязі 3-х діб з дня її оголошення.
Суддя О.В. Литовченко
Постанову мені оголошено 28 вересня 2011 року
о «___» годині «____» хвилин ________________ Я.В. Василянський
Захисник О.Л. Смирнова
Суддя О.В. Литовченко