Справа № 307/4326/24

Провадження № 2/307/1059/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року                                                                м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Сас Л.Р.,

секретар судового засідання Кривошея Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кирилець М.О. 09 жовтня 2024 року від імені позивача пред`явила до ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу, зареєстрованого 18 червня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 18 червня 2016 року сторони зареєстрували шлюб, під час перебування у якому у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із матір`ю.

У травні 2023 року сторони повністю припинили подружні відносини. Фактично спільне життя з відповідачкою не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов`язки з ведення спільного господарства. Вважає збереження сім`ї неможливим та таким, що суперечить інтересам позивача. Позивач прийшов висновку, що розлучення це єдиний вихід для нього побудувати нове щасливе життя та зберегти нормальне бачення про сім`ю.

Відповідачка не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги.

Примирення з відповідачкою, позивач вважає неможливим.

З лютого 2024 року між сторонами ведення спільного господарства та сумісне проживання остаточно припинено, тому подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. Шлюб між ними носить формальний характер, тому за таких обставин його необхідно розірвати.

Згідно ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача  ОСОБА_1   – адвокат Кирилець М.О. у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про судове засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлень з відміткою «вручено особисто», у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзиву не подала, у зв`язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з таких підстав.

Із копії паспортів та свідоцтва про шлюб видно, що сторони зареєстрували шлюб 18 червня 2016 року (а. с. 3, 5, 6, 7).

Із заяви по суті справи відомо, що сторони припинили подружні відносини, разом не проживають та спільного господарства не ведуть (а. с. 1 - 4).

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.        

Ураховуючи наведене, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, і тому право позивача, передбачене ч. 3 ст. 56 СК України, на припинення шлюбних відносин підлягає захисту шляхом задоволення позову про розірвання шлюбу.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 , зареєстрований 18 червня 2016 року виконавчим комітетом Біловарської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (актовий запис № 2).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року.

Суддя                                                                 Л.Р.Сас