УХВАЛА

19 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 524/4133/24

провадження № 61-16667ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 липня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року (повний текст постанови складено 15 листопада 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суд із позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»), з урахуванням збільшених позовних вимог просила:

- визнати протиправними дії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо відмови проводити нарахування їй, як фізичній особі, плати за абонентське обслуговування по тепловій енергії і гарячому водопостачанню та за послуги з постачання теплової енергії і гарячої води до робочого місця нотаріуса за адресою: АДРЕСА_1 за тарифами, установленими для категорії споживачів «населення» згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 27 липня 2012 року та індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України № 1022, № 1023 від 08 вересня 2021 року;

- зобов`язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» нараховувати оплату за абонентське обслуговування по тепловій енергії і гарячому водопостачанню та за послуги з постачання теплової енергії і гарячої води до робочого місця нотаріуса за адресою: АДРЕСА_1 за тарифами (призначеними для категорії споживачів «населення» згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 27 липня 2012 року та акцептованого споживачем та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» індивідуального договору про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, форма якого затверджена постановами Кабінету Міністрів України № 1022, № 1023 від 08 вересня 2021 року;

- визнати протиправними дії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо нарахування двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, яка подається по категорії «інші споживачі» до робочого місця нотаріуса ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов`язати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зробити перерахунок нарахування двоставкового тарифу за подачу теплової енергії та гарячої води по категорії «інші споживачі» до робочого місця нотаріуса ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та з 01 листопада 2022 року нарахувати оплату за одноставковим тарифом, який діяв та застосовувався станом на 24 лютого 2022 року і до закінчення строку дії воєнного стану в Україні.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

12 листопада 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 липня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа № 524/4133/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.

Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02 липня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат