ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024Справа № 910/6160/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"

до 1) Аграрної Біржі,

2) Державного підприємства «Макарівське лісове господарство»,

3) Державного підприємства «Київське лісове господарство»,

4) Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство»,

5) Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство»,

6) Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство»,

7) Приватного підприємства «Мішель»,

8) Товариства з обмеженою відповідальністю «Деко Люкс»,

9) Державного підприємства «Ерроумейн Україна»,

10) Товариства з обмеженою відповідальністю « 9 А»,

11) Приватного підприємства «Енергосвіт»,

12) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тиса Вуд»,

13) Товариства з обмеженою відповідальністю «Полат-Ліс»,

14) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт 23»,

15) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліском-Шпон»,

16) Товариства з обмеженою відповідальністю «Глянс»,

17) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сівер Агро Груп»,

18) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівад 09»,

19) Приватного підприємства «Тайфун-Плюс»,

20) Фізичної особи підприємця Кириченка Володимира Григоровича,

21) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвроліс»,

22) Товариства з обмеженою відповідальністю «Літліс»,

23) Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест»,

24) Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діоніс»

про визнання недійсним аукціону

Представники:

від позивача: Замлинський С.С. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: не з`явився;

від відповідача-4: не з`явився;

від відповідача-5: не з`явився;

від відповідача-6: не з`явився;

від відповідача-7: не з`явився;

від відповідача-8: не з`явився;

від відповідача-9: не з`явився;

від відповідача-10: не з`явився;

від відповідача-11: не з`явився;

від відповідача-12: не з`явився;

від відповідача-13: не з`явився;

від відповідача-14: не з`явився;

від відповідача-15: не з`явився;

від відповідача-16: не з`явився;

від відповідача-17: не з`явився;

від відповідача-18: не з`явився;

від відповідача-19: не з`явився;

від відповідача-20: не з`явився;

від відповідача-21: не з`явився;

від відповідача-22: не з`явився;

від відповідача-23: не з`явився;

від відповідача-24: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Аграрної Біржі (далі - відповідач) про визнання недійсним аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2017 року по продажу лотів №№ 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472, проведений Аграрною біржею 10.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.02.2017 року Аграрною біржею було розміщено повідомлення про те, що 09 та 10 березня 2017 року відбудеться загальний аукціон з продажу необробленої сировини лісогосподарських підприємств Київського обласного та у м.Києві управління лісового та мисливського господарства - організатор аукціону Аграрна біржа. Позивач взяв участь в аукціоні, за результатами проведення якого позивач зазначає, що він став переможцем по лотах №№834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887 на основі даних скріншотів із сайту Аграрної біржі, але аукціонні свідоцтва відповідачем позивачу видані не були та, на думку позивача, неправомірно передано іншим учасникам аукціонів. Позивач вказує, що відповідачем-1 неправомірно технічно за 1 хвилину до завершення аукціону вчинено перешкоди позивачу у купівлі необробленої деревини по лотам №1429-1445, №1450-1469, №1471, 1472. За таких підстав позивач просить суд частково визнати недійсним аукціон з продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2017 року по продажу лотів №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, №1429-1445, №1450-1469, №1471, 1472, проведений Аграрною біржею 10.03.2017 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 (суддя Шкурдова Л.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі №910/6160/17 - скасовано. Справу №910/6160/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

21.08.2018 матеріали справи № 910/6160/17 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 27.08.2018 прийнято справу № 910/6160/17 до свого провадження. Розгляд справи № 910/6160/17 здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2018 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Цунамі" у задоволенні клопотання про забезпечення проведення судового засідання у справі № 910/6160/18, призначеного на 27.09.2018, у режимі відеоконференції.

14.09.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Аграрної Біржі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що надані позивачем скріншоти не є документами, які підтверджують якісь факти, оскільки не дають змоги ідентифікувати переможця і не можуть бути використані для подальшого заключення договору, не створюють правових наслідків. Єдиними підтверджуючим документом, що відображає результати торгів по кожному лоту відповідно до положень Регламенту є аукціонне свідоцтво, підписане продавцем, покупцем та організатором аукціону.

У судовому засіданні 27.09.2018 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 25.10.2018.

18.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Також, 18.10.2018 представник позивача подав клопотання про призначення комп`ютерно-технічної та телекомунікаційної експертизи у справі.

Крім того, 18.10.2018 представник позивача подав клопотання про залучення інших відповідачів, в якому просить суд залучити до участі у справі в якості відповідачів усіх продавців на торгах з продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2017 року по продажу лотів №№ 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430,1431, 1432, 1433, 1434,1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472 проведених Аграрною Біржею 10.03.2017 року, а саме: відповідачем-2 ДП «Макарівське лісове господарство»; відповідачем-3: ДП «Київське лісове господарство»; відповідачем-4: ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство»; відповідачем-5: ДП «Тетерівське лісове господарство»; відповідачем-6: ДП «Білоцерківське лісове господарство», та просить залучити до участі у справі усіх покупців (переможців торгів), які придбали спірні лоти №№ 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472.

22.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник позивача подав відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідач не мав правових підстав здійснювати реалізацію необробленої деревини у інший спосіб, ніж в торгівельних залах біржі із видачею покупцям аукціонних карток з номерами.

25.10.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав заяву, в якій у зв`язку із зайнятістю представника Аграрної біржі в іншому судовому процесі, просить суд проводити розгляд справи у підготовчому провадженні за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 25.10.2018 судом відкладено розгляд клопотань про призначення експертизи та залучення інших відповідачів на наступне судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у Аграрної біржі у строк до 27.11.2018 належним чином засвідчену копію підсумкового (узагальненого) протоколу результатів проведених 10.03.2017 року Аграрною біржею торгів з продажу необробленої деревини та належним чином засвідчені копії аукціонних свідоцтв результатів проведених 10.03.2017 року Аграрною біржею торгів з продажу необробленої деревини по лотах №№ 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/6160/17 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 29.11.2018.

27.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду Аграрною біржою на виконання вимог ухвали суду від 25.10.2018 подано належним чином засвідчені копії аукціонних свідоцтв результатів проведених 10.03.2017 року Аграрною біржою торгів з продажу необробленої деревини, а також повідомлено суд про неможливість надання належним чином засвідчених копій аукціонних свідоцтв результатів проведених 10.03.2017 року Аграрною біржою торгів з продажу необробленої деревини по лотах №№ 1431, 1441, 1442, 1459, 1464, оскільки підписані біржою екземпляри вказаних аукціонних свідоцтв, які були направлені учасникам торгів для підписання, не були повернуті до біржі. Крім того, відповідачем повідомлено, що за результатами торгів з продажу необробленої деревини, проведених відповідачем 10.03.2017 року, підсумкового (узагальненого) протоколу складено не було, внаслідок чого відповідач не може його надати.

27.11.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав заяву, в якій у зв`язку із зайнятістю представника Аграрної біржі в іншому судовому процесі, просить суд проводити розгляд справи у підготовчому провадженні за відсутності представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" про залучення інших відповідачів - задоволено. Залучено до участі у справі № 910/6160/17 співвідповідачами - Державне підприємство «Макарівське лісове господарство» (відповідач 2), Державне підприємство «Київське лісове господарство» (відповідач 3), Державне підприємство «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» (відповідач 4), Державне підприємство «Тетерівське лісове господарство» (відповідач 5), Державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство» (відповідач 6), Приватне підприємство «Мішель» (відповідач 7), Товариство з обмеженою відповідальністю «Деко Люкс» (відповідач 8), Державне підприємство «Ерроумейн Україна» (відповідач 9), Товариство з обмеженою відповідальністю « 9 А» (відповідач 10), Приватне підприємство «Енергосвіт» (відповідач 11), Товариство з обмеженою відповідальністю «Тиса Вуд» (відповідач 12), Товариство з обмеженою відповідальністю «Полат-Ліс» (відповідач 13), Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт 23» (відповідач 14), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліском-Шпон» (відповідач 15), Товариство з обмеженою відповідальністю «Глянс» (відповідач 16), Товариство з обмеженою відповідальністю «Сівер Агро Груп» (відповідач 17), Товариство з обмеженою відповідальністю «Вівад 09» (відповідач 18), Приватне підприємство «Тайфун-Плюс» (відповідач 19), Фізична особа підприємець Кириченко Володимир Григорович (відповідач 20), Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрєвроліс» (відповідач 21), Товариство з обмеженою відповідальністю «Літліс» (відповідач 22), Товариство з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» (відповідач 23), Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діоніс» (відповідач 24). Підготовче засідання відкладено на 20.12.2018.

17.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Деко Люкс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-8 підтримує заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Цунамі" позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

18.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» надійшло клопотання, в якому відповідач-5 не визнає себе відповідачем у справі та повідомляє, що ним не отримано позовну заяву.

Також, 18.12.2018 від Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» надійшло клопотання, в якому у зв`язку з неможливістю направити у судове засідання представника Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство», просить суд розглядати справи за відсутністю представника відповідача -5.

20.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного підприємства «Мішель» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-7 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, в той же час відповідач-7 зазначає, що недосконалість системи електронних торгів дійсно існує, програмне забезпечення потребує модернізації та постійного оновлення, проте недосконалість самого електронного майданчика для торгів не веде до фальсифікації і порушень.

20.12.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діоніс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-24 визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 20.12.2018 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 31.01.2019.

02.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-4 зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, у зв`язку з чим відповідач-4 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та здійснити розгляд справи за відсутності представника Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство».

11.01.2019 представник відповідача-6 подав через відділ автоматизованого документообігу суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач-6 зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження здійснення Аграрною біржею технічних перешкод у купівлі позивачем необробленої деревини за зазначеними лотами, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» надійшло клопотання, в якому відповідач-5 просить суд розглядати справу за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

24.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвроліс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-21 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності та здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача-21.

25.01.2019 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», в якій позивач заперечує проти окремо долучених до матеріалів справи документів, а саме: копії аукціонного свідоцтва від 09.03.2017 та договору купівлі-продажу необробленої деревини № 314/09-10.3.2017 від 09.03.2017 як такі що є недопустимими, оскільки на них відсутній підпис та печатка організатора оспорюваних торгів керівника Аграрної біржі Мирка Д.О.

28.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 зазначає, що доводи позивача про порушення порядку встановлення переможця торгів, втручання в роботу електронної торгової системи та технічного усунення позивача від повноцінної участі в торгах не підтверджені належними та достовірними доказами, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 28.01.2019 від Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» надійшло клопотання, в якому відповідач-2 просить суд підготовче засідання у даній справі проводити без участі представника Державного підприємства «Макарівське лісове господарство».

28.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства «Київське лісове господарство» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-3 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Також, 28.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівад 09» надійшло клопотання, в якому відповідач-18 просить суд продовжити строк проведення підготовчого провадження та зобов`язати позивача направити позовну заяву на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівад 09».

31.01.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного підприємства «Мішель» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-7 зазначає, що роздруківки з відображенням інформації на комп`ютері учасника не можуть свідчити про будь-яке зовнішнє втручання у хід аукціону та не можуть бути підставою для визнання їх недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" про призначення комп`ютерно-технічної експертизи - задоволено частково. Призначено у справі № 910/6160/17 судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 910/6160/17 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

04.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного підприємства «Мішель» надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-7 зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження наявності зовнішнього втручання до електронної торгової системи відносно аукціону по лотам, які є предметом спору.

07.02.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Полат-Ліс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-13, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.04.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» надійшла заява, в якій відповідач-6 повідомляє суд, що докази на підтвердження судових витрат будуть надані підприємством протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

25.06.2020 матеріали справи № 910/6160/17 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з повідомленням експерта Київського науково-дослідного інститут судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріна Д.М. про неможливість надання висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи від 18.06.2020 № 5520/19-35.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 поновлено провадження у справі № 910/6160/17. Підготовче засідання у справі № 910/6160/17 призначено на 06.08.2020.

14.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Рожищенського районного суду Волинської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Цунамі" у задоволенні клопотання про проведення судового засідання у справі № 910/6160/17, призначеного на 06.08.2020, у режимі відеоконференції.

30.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суду призначити у даній справі судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2020 за ініціативою суду внесено виправлення до ухвали Господарського суду міста Києва від 02.07.2020 про поновлення провадження у справі № 910/6160/17 в частині зазначення підстав повернення матеріалів справи № 910/6160/17 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 призначено у справі № 910/6160/17 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі № 910/6160/17 зупинено до закінчення проведення судової експертизи. Матеріали справи № 910/6160/17 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Супровідним листом 01-16.1/424/20 від 20.08.2020 матеріали справи скеровані до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи.

Листом № 01-166/22 від 23.01.2023 Господарський суд міста Києва звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в якому враховуючи строки проведення експертизи, просив повідомити про стан виконання судової експертизи призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у справі № 910/6160/17.

05.04.2023 до суду надійшла заява позивача, відповідно до якої він надає докази оплати послуг по проведенню експертизи у справі, а саме копію платіжної інструкції №15498 від 05.04.2023.

14.04.2023 матеріали справи № 910/6160/17 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з клопотанням судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріна Д. від 24.03.2023, в якому останній просить суд:

1) погодити зміну редакції питання 1 ухвали про призначення даної експертизи в наступній редакції, а саме:

- Чи був несанкціонований доступ до інформації в системі аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі?;

- Якщо так, то в який спосіб та до яких наслідків це призвело (витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації)?

2) надати в розпорядження експерта або забезпечити доступ експерту до системи аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі в стані, що передбачає наявність інформації в ній про функціонування системи на 09-10 березня 2017 року.

Крім того, у клопотанні зазначено, що експерт, який виконує дану експертизу, не є обізнаний у функціонуванні саме цієї системи, а тому є необхідність у залученні відповідного фахівця, що має досвід з експлуатації вказаної системи, для надання відповідних консультацій експерту та призначити дату та час у разі забезпечення такого доступу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 поновлено провадження у справі № 910/6160/17. Розгляд клопотання судового експерта призначено на 11.05.2023. Зокрема, зобов`язано відповідача-1 надати суду у строк до 10.05.2023 письмові пояснення щодо п. 2 клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріна Д. щодо надання в розпорядження експерта або забезпечення доступу експерту до системи аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі в стані, що передбачає наявність інформації в ній про функціонування системи на 09-10 березня 2017 року.

09.05.2023 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить суд провести судове засідання призначене на 11.05.2023 без участі представника позивача та не заперечує проти задоволення клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріна Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріна Д. від 24.03.2023 у справі №910/6160/17 - задоволено. Зокрема, провадження у справі № 910/6160/17 зупинено до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020. Матеріали справи № 910/6160/17 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Супровідним листом № 910/6160/17/3418/2023 від 02.06.2023 матеріали справи № 910/6160/17 скеровані до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для продовження проведення судової експертизи.

22.06.2023 матеріали справи № 910/6160/17 надійшли до Господарського суду міста Києва, разом з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 22573/20-35, в якому КНДІСЕ повідомляє, що 09.06.2023 супровідним листом № 910/6160/17/3418/2023 від 02.06.2023 надійшла ухвала суду від 11.05.2023 про задоволення клопотання судового експерта від 24.03.2023 та матеріали господарської справи, проте, 07.06.2023 судовим експертом було складено та направлено повідомлення про неможливість надання висновку від 07.06.2023 № 22573/20-35 у господарський справі № 910/6160/17 у зв`язку з не задоволенням клопотання експерта від 24.03.2023. Тож, КНДІСЕ повідомляє, що не має підстав щодо повернення повідомлення про неможливість надання висновку від 07.06.2023 № 22573/20-35, повертає матеріали справи № 910/6160/17 до суду та у разі необхідності, пропонує повторно направити ухвалу про призначення судової експертизи у справі № 910/6160/17 з матеріалами справи для виконання.

26.06.2023 до Господарського суду міста надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 22573/20-35, разом з повідомленням про неможливість надання висновку судової експертизи № 22573/20-35 від 07.06.2023, у зв`язку з не задоволенням клопотання експерта від 24.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 поновлено провадження у справі № 910/6160/17. Підготовче засідання у справі № 910/6160/17 призначено на 10.08.2023.

12.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" надійшло клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції (сформоване в системі "Електронний суд").

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Цунамі" у задоволенні клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції у господарській справі.

07.08.2023 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просить суд провести судове засідання без участі представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 матеріали справи № 910/6160/17 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020. Провадження у справі № 910/6160/17 зупинено до закінчення проведення судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020.

05.03.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 3952/13991-4-23/35 від 27.02.2024, в якому повідомлено суд, що ухвалою від 11.05.2023 було зобов`язано, зокрема Аграрну Біржу надати в розпорядження або забезпечити доступ судовому експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріну Д. до системи аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі в стані, що передбачає наявність інформації в ній про функціонування системи на 09-10 березня 2017 року. Проте, станом на даний час ухвала у вищезазначеній частині не виконана.

Листом від 12.03.2024 № 910/6160/17/170/24 Господарський суд міста Києва звернувся до Аграрної Біржі, в якому повідомляв про необхідність виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.2023 у зазначений в листі Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України строк та повідомити суд про стан виконання ухвали.

30.09.2024 до Господарського суду міста надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 19347/13991-4-23/35 від 18.09.2024, разом з повідомленням про неможливість надання висновку судової експертизи № 2409/24-35 від 12.09.2024, у зв`язку з невиконанням Аграрною Біржою ухвали суду від 11.05.2023, а саме: не надано в розпорядження, не забезпечено доступ експерту до системи аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі в стані, що передбачає наявність інформації в ній про функціонування системи на 09-10 березня 2017 року та не погоджено з експертом дату та час доступу до системи.

04.10.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести наступні судові засідання у справі № 910/6160/17 за участі представника позивача, Замлинського Станіслава Сергійовича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 поновлено провадження у справі № 910/6160/17. Підготовче засідання у справі № 910/6160/17 призначено на 14.11.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Цунамі" у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

16.10.2024 до суду надійшла заява позивача про проведення засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі, в якій позивач просить суд провести судове засідання за відсутності представника позивача, не заперечує проти закриття підготовчого провадження, а також вказує, що позовні вимоги підтримує повністю.

17.10.2024 до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Деко Люкс», в якій відповідач-8 просить суд розглянути дану справу без участі представника ТОВ «Деко Люкс» та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/6160/17 призначено на 12.12.2024.

25.11.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд провести наступні судові засідання у справі № 910/6160/17 за участі представника позивача, Замлинського Станіслава Сергійовича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів 1-24 у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідачі-1-24 повідомлялися ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте у судове засідання представників не направлено, заяв/клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не подано.

Згідно ч. 6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) - ч. 5 ст. ст.6 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (зі змінами), підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Згідно п. 2, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Тож, враховуючи наявність зареєстрованих електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" у Аграрної Біржі, Державного підприємства «Київське лісове господарство», Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство», Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт 23», Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діоніс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Глянс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівад 09», Державного підприємства «Макарівське лісове господарство», судом було надіслано ухвалу від 14.11.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/6160/17 до судового розгляду по суті на 12.12.2024 в електронні кабінети вказаних відповідачів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 14.11.2024 отримана Аграрною Біржею - 20.11.2024, Державним підприємством «Макарівське лісове господарство» - 20.11.2024, Державним підприємством «Київське лісове господарство» - 20.11.2024, Державним підприємством «Тетерівське лісове господарство» - 20.11.2024, Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» - 20.11.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спорт 23» - 20.11.2024, Товариства з обмеженою відповідальністю «Барлінек Інвест» - 20.11.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Діоніс» - 27.11.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Глянс» - 28.11.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Вівад 09» - 20.11.2024, що підтверджується довідками Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 14.11.2024) до електронних кабінетів відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3, відповідача-5, відповідача-6, відповідача-14, відповідача-16, відповідача-18, відповідача-23, відповідача-24.

Щодо отримання ухвали суду від 14.11.2024 Державним підприємством «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство», Приватним підприємством «Мішель», Товариством з обмеженою відповідальністю «Деко Люкс», Державним підприємством «Ерроумейн Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю « 9 А», Приватним підприємством «Енергосвіт», Товариством з обмеженою відповідальністю «Тиса Вуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Полат-Ліс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліском-Шпон», Товариством з обмеженою відповідальністю «Сівер Агро Груп», Приватним підприємством «Тайфун-Плюс», Фізичною особою- підприємцем Кириченко Володимиром Григоровичем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрєвроліс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Літліс», суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» також визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про фізичну особу - підприємця, зокрема місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв`язок з фізичною особою - підприємцем.

Так, з метою повідомлення відповідача-4, відповідачів-7-13, відповідача-15, відповідача-17 та відповідачів-19-22 про судове засідання призначене на 12.12.2024, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у даній справі були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження вказаних відповідачів, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернуто рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення представникам Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» (відповідач-4), Приватного підприємства «Мішель» (відповідача-7), Приватного підприємства «Тайфун-Плюс» (відповідач-19) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Літліс» (відповідач-22) ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/6160/17 до судового розгляду по суті на 12.12.2024.

Проте, до суду повернулися конверти з ухвалою суду від 14.11.2024, які були надіслані на адресу відповідачів-8-13, відповідача-15, відповідача-17 та відповідачів-20 та 21 з відмітками: «адресат відсутні за вказаною адресою» та «за закінченням терміну зберігання».

При цьому, суд зазначає, що відповідачі-4, 5 та 21 у поданих до суду відзивах просили суд розглянути дану справи за відсутності їх представників.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

Суд також зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі-8-13, відповідача-15, відповідача-17 та відповідачі-20 та 21 мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 14.11.2024 у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представники відповідачів були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідачів не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.12.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.02.2017 року Аграрною біржею розміщено на офіційному сайті повідомлення про проведення 9 та 10 березня 2017 року загального аукціону з продажу необробленої деревини лісогосподарських підприємств Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, зокрема сесія з продажу хвойних порід деревини відбудеться 09.03.2017 року та сесія з продажу листяних порід деревини відбудеться 10.03.2017 року; аукціон пройде у електронній формі з використанням електронної торгової системи.

Позивач звернувся до Аграрної біржі із заявою про участь в аукціоні в якості покупця по лотах №58-84, №747-749, №833-849, №1427-1472, №1501-1617, №1707-1712, №1816-1820, №1874-1877, №1881-1887.

09 та 10 березня 2017 року Аграрною біржею проводились аукціони з продажу необробленої деревини лісогосподарських підприємств Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Як зазначає позивач, за результатами проведених відповідачем-1 аукціонних торгів позивача визнано переможцем по лотам № 834, 837, 838, 839, 842, 843, 846, 847 продавець - ДП «Макарівське лісове господарство»; по лотам № 1591, 1592, продавець - ДП «Київське лісове господарство»; лоти № 1707, 1709, 1712 продавець - ДП «Тетерівське лісове господарство»; лоти № 1881, 1884, 1885, 1887 продавець- ДП «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство».

Проте, як вказує позивач, відповідачем-1 не оформлено та не надано позивачу аукціонних свідоцтв на придбані останнім лоти № 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885 та 1887 (120 м.куб. необробленої деревини), які неправомірно передано іншими учасниками торгів.

Також, позивач вказує, що відповідачем-1 при оформленні Аукціонних свідоцтв щодо придбаних лотів неправомірно змінено (збільшено) ціну на наступні лоти: на лот №837 ціну продажу відповідачем самовільно збільшено на 1800, 00 грн.; на лот №1591 на 3250, 00 грн.; на лот № 1712 на 450, 00 грн.; на лот №1881 на 1400, 00 грн.; на лот № 1884 на 1300, 00 грн.; на лот № 1599 на 2100, 00 грн, на лот № 1610 на 4080, 00 грн.; на лот № 1615 на 3750, 00 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач вказує, що відповідачем-1 неправомірно без будь яких обґрунтувань технічно за 1 хвилину до завершення торгів (з 16 год. 29 хв.) вчинено перешкоди позивачу у купівлі необробленої деревини Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» по лотам №1427, 1428, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1470, 1471, 1472, внаслідок чого аукціонні свідоцтва на вказані лоти передані іншим учасникам торгів.

Тож, звертаючись до суду з даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі" зазначає, що відповідачем-1 не забезпечено організацію та проведення аукціонів на принципах добросовісної конкуренції, рівності сторін та законності, у зв`язку з чим просить суд визнати недійсним аукціон з продажу необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2017 року по продажу лотів №№ 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472, проведений Аграрною біржею 10.03.2017 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 у даній справі та передаючи справу № 910/6160/17 на новий розгляд, зазначив наступне:

- судами попередніх інстанцій, належним чином не враховано того, що спірний аукціон проводився у електронній формі з використанням електронної торгової системи, внаслідок чого судами не спростовано доводи позивача, як учасника аукціону, який стверджує про порушення порядку проведення цього аукціону щодо оспорюваних лотів, а також вказує на втручання до електронної системи, і це призвело до неправильних результатів цих торгів щодо визначення переможців по спірним лотам.

- суди обох інстанцій розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсними правочину з продажу необробленої деревини - аукціону, не врахували вимог процесуального законодавства, які мають бути застосовані при розгляді справ про визнання правочинів недійсними та не вирішили питання про залучення до участі у справі в якості відповідачів сторін цього правочину.

- суди першої та апеляційної інстанцій розглядаючи позовні вимоги про визнання недійсним аукціону, тобто фактично недійсним правочину з продажу необробленої деревини, сторонами якого є замовники і організатори біржових торгів та переможці, не залучили останніх до участі у справі як відповідачів, чим порушили вимоги процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Таким чином, з урахуванням вказівок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 11.04.2018 у справі № 910/6160/17, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів (зазначене відповідає практиці Верховного Суду України постанові від 23.09.2014 справа № 908/1689/13, від 25.02.2015 справа № 4/178/2011/5003).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписів ст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", за змістом якого вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа". Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання недійсним аукціону з продажу необробленої деревини повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсними.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як встановлено судом, 09 та 10 березня 2017 року Аграрною біржею проводились аукціони з продажу необробленої деревини лісогосподарських підприємств Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Проте, як вказує позивач, Аграрна біржа не мала права організовувати та проводити аукціони з продажу необробленої деревини.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 281 Господарського кодексу України, правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв`язання спорів з цих питань.

За приписами ч. 3 ст. 281 Господарського кодексу України передбачено, що біржовими торгами є торги, що публічно і гласно проводяться в торговельних залах біржі за участі членів біржі по товарах, допущених до реалізації на біржі в порядку, встановленому правилами біржової торгівлі.

Порядок продажу необробленої деревини регулюється Положенням про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженим наказом Державного комітету лісового господарства України від 19 лютого 2007 р. № 42 (далі - Положення) та Регламентом організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, затвердженого наказом директора Аграрної біржі №04-ОД від 22.02.2017 року (далі - Регламент).

Відповідно до п.1.2., 1.3. Положення реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини на біржі. Аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України "Про товарну біржу" та Господарського кодексу України. Участь у торгах можуть брати суб`єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини.

Згідно з п.1.6. Положення аукціон - спосіб продажу необробленої деревини, згідно з яким покупцем визнається учасник аукціону, який запропонував найвищу ціну за необроблену деревину відповідно до умов, визначених цим Положенням. Учасниками аукціону є продавець та покупець; лот - партія необробленої деревини в розрізі сортиментів, згідно з чинними державними стандартами, що пропонується для продажу на аукціоні; крок аукціону - величина, на яку змінюється вартість лота під час проведення аукціону.

Відповідно до п.3.1. Регламенту про організацію аукціону організатор публікує повідомлення на офіційному веб-сайті.

Згідно з п.4.1. Регламенту особи, які бажають прийняти участь в аукціоні подають організатору заявки на купівлю або продаж.

Відповідно до п.8.4., 8.5. Регламенту реєстрація учасників перед початком аукціону здійснюється у електронній торговій системі. До аукціону в електронній формі допускаються учасники, які виконали всі вимоги, встановлені цим Регламентом та договорами з організатором. Покупець має право брати участь в аукціоні лише за тими лотами, які зазначені в його заявці та купувати обсяг, що його не перевищує, якщо інше не визначено продавцем або організатором. Дії покупця, які не відповідають його заявці, не приймаються до уваги електронною торговою системою та не спричиняють зміни ціни лоту або вчинення правочину.

Згідно з п.8.8. Регламенту торги проводяться по всім лотам одночасно. За рішенням організатора, торги по лотам окремих продавців або щодо певної номенклатури чи породи, можуть проводитися у різний час протягом однієї аукціонної сесії. Під час проведення аукціону в електронній формі вартість лота змінюється тільки відповідно до кроку аукціону, що відображається в електронній торговій системі.

Протягом аукціонної сесії покупець має право торгуватися за відповідним лотом шляхом підвищення власної цінової пропозиції засобами електронної торгової системи. (п.8.9. Регламенту). Торг з продажу лота вважається закінченим у строк, встановлений електронною торговою системою, з фіксацією зміни цінових пропозицій та учасників, що здійснювали такі зміни. Переможцем аукціону по відповідному лоту визнається учасник аукціону, який запропонував за нього найвищу ціну та його пропозиція була зафіксована в процесі аукціонної сесії. (п.8.10. Регламенту). За результатами аукціону організатор готує підсумковий протокол або аукціонні свідоцтва (п.8.12. Регламенту).

Згідно з п.9.1., 9.2. Регламенту після завершення аукціону організатор формує його результати, на підставі яких готує протокол або аукціонні свідоцтва. Документ про результати аукціону підписується організатором та учасниками у трьох примірниках та видається продавцю, покупцю, а один примірник залишається для власного архівного зберігання. Документ за результатами аукціону є підставою для укладання протягом десяти календарних днів з дати проведення аукціону договору купівлі-продажу відповідно до придбаних лотів.

Таким чином, результати проведення аукціону фіксуються та підтверджуються аукціонними свідоцтвами, які підписуються організатором, продавцем та покупцем.

При цьому, виходячи з аналізу наведених вище норм Положення реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами та Регламенту організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, що затверджений наказом №04-ОД від 22.02.2017 р. Аграрної біржі в редакції наказу №17-ОД від 24.04.2017 р., вбачається за можливе проведення на Аграрній біржі електронних аукціонів з продажу необробленої деревини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Аграрної біржі із заявою про участь в аукціоні в якості покупця по лотах №58-84, №747-749, №833-849, №1427-1472, №1501-1617, №1707-1712, №1816-1820, №1874-1877, №1881-1887.

Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи аукціонних свідоцтв позивача було визнано переможцем по лотах №1707, 1712, 1591, 837, 839, 843, 846, 1881, 1884, 1886.

Посилаючись на скріншоти з сайту Аграрної біржі з відображенням інформації на комп`ютері позивача, останній стверджує, що він став переможцем також по лотам №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, проте аукціонні свідоцтва на вказані лоти передані іншим учасникам торгів.

Крім того, позивач вказує, що відповідачем неправомірно без будь яких обґрунтувань технічно за 1 хвилину до завершення торгів (з 16 год. 29 хв.) вчинено перешкоди позивачу у купівлі необробленої деревини Державного підприємства «Білоцерківське лісове господарство» по лотам №1427, 1428, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1441, 1442, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1459, 1460, 1461, 1462, 1463, 1464, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1470, 1471, 1472, внаслідок чого аукціонні свідоцтва на вказані лоти передані іншим учасникам торгів.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідно до аукціонних свідоцтв результатів проведених 10.03.2017 року Аграрною біржою торгів з продажу необробленої деревини по лотах №№ 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1460, 1461, 1462, 1463, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472 організатором аукціону є Аграрна біржа, продавцями на тортах з продажу необробленої деревини по продажу лотів №№ 834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, 1429, 1430, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1437, 1438, 1439, 1440, 1443, 1444, 1445, 1450, 1451, 1452, 1453, 1454, 1455, 1456, 1457, 1458, 1460, 1461, 1462, 1463, 1465, 1466, 1467, 1468, 1469, 1471, 1472 є Державне підприємство "Макарівське лісове господарство", Державне підприємство "Київське лісове господарство", Державне підприємство "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", Державне підприємство "Тетерівське лісове господарство", Державне підприємство "Білоцерківське лісове господарство", а покупцями (переможцями торгів/аукціонів) є Приватне підприємство "Мішель", Товариство з обмеженою відповідальністю "Деко Люкс", Державне підприємство "Ерроумейн Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю " 9 А", Приватне підприємство "Енергосвіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тиса Вуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спорт 23", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліском-Шпон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Глянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Агро Групп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівад 09", Приватне підприємство "Тайфун-Плюс", Фізична особа підприємець Кириченко Володимир Григорович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрєвроліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Літліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Діоніс".

Тож, судом з урахуванням вказівок Верховного Суду викладених у постанові від 11.04.2018 у справі № 910/6160/17, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду даної справи, ухвалою суду від 29.11.2018 було залучено до участі у справі № 910/6160/17 співвідповідачами - Державне підприємство "Макарівське лісове господарство", Державне підприємство "Київське лісове господарство", Державне підприємство "Переяслав-Хмельницьке лісове господарство", Державне підприємство "Тетерівське лісове господарство", Державне підприємство "Білоцерківське лісове господарство", Приватне підприємство "Мішель", Товариство з обмеженою відповідальністю "Деко Люкс", Державне підприємство "Ерроумейн Україна", Товариство з обмеженою відповідальністю "9 А", Приватне підприємство "Енергосвіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тиса Вуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Полат-Ліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спорт 23", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліском-Шпон", Товариство з обмеженою відповідальністю "Глянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Агро Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівад 09", Приватне підприємство "Тайфун-Плюс", Фізична особа підприємець Кириченко Володимир Григорович, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрєвроліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Літліс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Діоніс" .

Так, позивач посилається на роздруківки з сайту Аграрної біржі з відображенням інформації в особистому кабінету позивача, з яких вбачається, що по лотам №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887 позивачем збільшено ціну пропозиції та після цього будь-яке збільшення ціни пропозиції іншого учасника не відображене, в зв`язку з чим позивач вважає себе переможцем по вищезазначеним лотам.

Судом досліджено роздруківку з сайту Аграрної біржі, з якої вбачається, що по лоту №834 цінова пропозиція позивача склала суму в розмірі 58000,00 грн, по лоту №838 -144 400,00 грн, по лоту №842 - 135 200,00 грн, №1592 - 49200,00 грн, по лоту №1709 -109 950,00 грн, по лоту №1885 - 47590,00 грн, по лоту №1887 -165 800,00 грн.

Судом також встановлено, що згідно Аукціонних свідоцтв про результати проведення Аграрною біржею аукціону з продажу необробленої деревини по лоту №834 покупцем було визначено ПП «Мішель» з ціновою пропозицією 58 250,00 грн, по лоту №838 покупцем визначено ТОВ «Деко Люкс» з ціновою пропозицією 149 400,00 грн, по лоту №842 покупцем визначено ТОВ «Деко Люкс» з ціновою пропозицією 135 800,00 грн, по лоту №1592 покупцем визначено ДП «Ерроумейн Україна» з ціновою пропозицією 51150,00 грн, по лоту №1709 покупцем визначено ТОВ « 9 А» з ціновою пропозицією 116250,00 грн, по лоту №1885 покупцем визначено ПП «Енергосвіт» з ціновою пропозицією 48 740,00 грн, по лоту №1887 покупцем визначено ТОВ «Тиса Вуд» з ціновою пропозицією 167 800,00 грн.

Вказані аукціонні свідоцтва про результати проведення Аграрною біржею аукціону з продажу необробленої деревини підписані представниками Аграрної біржі, покупцем та продавцем, скріплені печатками. З моменту визначення електронною торговою системою переможця торгу по відповідному лоту вважається, що продавцем і покупцем досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину, та сторони відповідають за подальше виконання даної угоди.

Таким чином судом встановлено, що цінові пропозиції позивача не були найбільшими та його не було визнано переможцем аукціону по лотам №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887, що підтверджується аукціонними свідоцтвами.

При цьому, згідно пояснень Аграрної біржі з приводу відображення інформації на комп`ютері учасника (інформація у скріншотах), то кожен браузер має кнопку перезавантаження сторінки (оновлення їх даних); чим необхідно було скористатись позивачу, оскільки після завершення процесу торгу (роблення ставок), електронна система не виконує функцію оновлення даних у автоматичному режимі та не відображає це на екрані, оскільки саме в цей час нею здійснюється запис даних про результати.

З огляду на те, що належними доказами визначення переможців аукціону є аукціонні свідоцтва, які підписані організатором, продавцем та покупцем; роздруківки з відображенням інформації на комп`ютері учасника (інформація у скріншотах) не можуть підтверджувати визначення переможця аукціонів, оскільки не є документами на підставі яких в подальшому за результатами проведення аукціону укладається договір купівлі-продажу, з врахуванням того, що згідно наданих Аграрною біржею аукціонних свідоцтв цінові пропозиції інших учасників аукціону по лотам №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887 були більшими, суд не вбачає наявності підстав для визнання недійсним аукціону з продажу необробленої деревини по лотам №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887. При цьому, сама лише відсутність відображення на екрані позивача інформації про результати аукціону не свідчить про будь-яке зовнішнє втручання у хід аукціону та не може бути підставою для визнання їх недійсними.

Також позивач зазначає, що відповідачем необґрунтовано були здійснені технічні перешкоди у купівлі позивачем необробленої деревини ДП «Білоцерківське лісове господарство» по лотам №1429-1445, №1450-1469, №1471, 1472.

Разом з тим, Касаційний господарський суд у складі Верховного суду скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2017 у справі № 910/6160/17 та передаючи справу № 910/6160/17 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва у своїй постанові від 11.04.2018 зазначив, що судами попередніх інстанцій, належним чином не враховано того, що спірний аукціон проводився у електронній формі з використанням електронної торгової системи, внаслідок чого судами не спростовано доводи позивача, як учасника аукціону, який стверджує про порушення порядку проведення цього аукціону щодо оспорюваних лотів, а також вказує на втручання до електронної системи, і це призвело до неправильних результатів цих торгів щодо визначення переможців по спірним лотам.

Тож, для встановлення наявності або відсутності факту несанкціонованого втручання у роботу програмного забезпечення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, враховуючи вказівки Верховного Суду викладених у постанові від 11.04.2018 у справі № 910/6160/17, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 було призначено у справі № 910/6160/17 судову комп`ютерно-технічну експертизу, на вирішення експерта винесено наступне питання: Чи було несанкціоноване втручання у роботу програмного забезпечення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, проведених на сайті Аграрної біржі http://etp.agrex.gov.ua 09 та 10 березня 2017 року, які могли б вплинути на результати таких торгів, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"?.

Проте, 25.06.2020 матеріали справи № 910/6160/17 надійшли до Господарського суду міста Києва разом з повідомленням експерта Київського науково-дослідного інститут судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріна Д.М. про неможливість надання висновку судової комп`ютерно-технічної експертизи від 18.06.2020 № 5520/19-35.

Враховуючи повідомлення експерта Київського науково-дослідного інститут судових експертиз Міністерства юстиції України Самаріна Д.М. про неможливість надання висновку саме судової комп`ютерно-технічної експертизи, оскільки питання в частині несанкціонованого втручання у роботу програмного забезпечення виходить за межі компетенції комп`ютерно-технічної експертизи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 призначено у справі № 910/6160/17 судову експертизу, на вирішення експерта винесено наступні питання:

- Чи було втручання у роботу програмного забезпечення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, проведених на сайті Аграрної біржі http://etp.agrex.gov.ua 09 та 10 березня 2017 року, яке вплинуло на результати таких торгів, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"?;

- Чи був технічний збій у роботі програмного забезпечення аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, проведених на сайті Аграрної біржі http://etp.agrex.gov.ua 09 та 10 березня 2017 року, який вплинув на результати таких торгів, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі"?

Проте, 30.09.2024 до Господарського суду міста надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 19347/13991-4-23/35 від 18.09.2024, разом з повідомленням про неможливість надання висновку судової експертизи № 2409/24-35 від 12.09.2024, у зв`язку з невиконанням Аграрною Біржою ухвали суду від 11.05.2023, а саме: не надано в розпорядження, не забезпечено доступ експерту до системи аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі в стані, що передбачає наявність інформації в ній про функціонування системи на 09-10 березня 2017 року та не погоджено з експертом дату та час доступу до системи.

Суд зазначає, що важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Крім того, за змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: 8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Верховний Суд неодноразово зазначав, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).

У даному випадку заявляючи вимогу про визнання недійсним аукціону з продажу необробленої деревини по лотам №1429-1445, №1450-1469, №1471, 1472 позивач посилається на здійснення відповідачем технічних перешкод у купівлі позивачем необробленої деревини по зазначеним лотам, однак позивачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження вказаних обставин, а його доводи щодо втручання відповідачем до електронної системи торгів, є лише припущенням та без доведення зворотного не можуть бути підставою для визнання недійсним аукціону продажу необробленої деревини по лотам №1429-1445, №1450-1469, №1471, 1472.

В той же час, у судовому засіданні 12.12.2024 враховуючи невиконання Аграрною Біржою ухвали суду від 11.05.2023 в частині ненадання в розпорядження та незабезпечення доступу експерту до системи аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі в стані, що передбачає наявність інформації в ній про функціонування системи на 09-10 березня 2017 року, позивач посилався на приписи ч. 4 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Проте, у даному випадку, враховуючи встановлені судом вище обставини, надані Аграрною біржею пояснення щодо роботи електронної торгової системи та неможливості механічного внесення даних про переможця, а також те, що позивачем на підтвердження своїх тверджень щодо здійснення відповідачем технічної перешкоди позивачу у купівлі необробленої деревини не було надано суду жодних доказів, та фактично з моменту проведення аукціонних торгів у 2017 році та до моменту звернення експерта до суду у 2023 році з клопотання про забезпечення доступу експерту до системи аукціонних торгів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі в стані, що передбачає наявність інформації в ній про функціонування системи на 09-10 березня 2017 року, пройшло 6 років, суд не може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена.

Суд зазначає, що надані позивачем знімки екрану відображають лише хід торгів під час перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" в особистому кабінеті та загальну інформацію про стан електронних торгів та вони не свідчать/не підтверджують будь-яке зовнішнє втручання у хід торгів, оскільки авторизація ТОВ «Цунамі» на веб-сайті Аграрної біржі та подання цінової пропозиції залежала виключно від власного волевиявлення Товариства.

Також, позивач, як на підставу для задоволення даного позову посилається на те, що Аграрною біржею здійснено офіційне звернення з приводу того, що під час проведення торгів 09.03.2017 року по лотам хвойних порід ДП «Поліське лісове господарство», ДП «Клавдієвське лісове господарство», ДП «Фастівське лісове господарство», ДП «Іванківське лісове господарство» та ДП «Тетерівське лісове господарство» з причин атак зловмисників на ресурси електронної торгової системи, що були спрямовані на зрив електронних торгів Аграрною біржою прийнято рішення повторно провести 14 березня 2017 року торги з продажу хвойного ресурсу зазначених лісгоспів.

Проте, зазначені посилання не можуть бути підставою для задоволення даного позову, оскільки згідно поданої позивачем заявки на участь в аукціоні позивач зареєстрований як покупець по лотам №747-749 (ДП «Поліське лісове господарство»), по лотам №1595-1598 (ДП «Клавдієвське лісове господарство»), по лотам №1599-1617 (ДП «Фастівське лісове господарство»), по лотам 1707-1712 (ДП «Тетерівське лісове господарство»), торги по яким повторно проводились 14.03.2017 року і результат яких позивачем не оспорюються.

Таким чином, враховуючи що позивачем недоведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи охоронюванх законом інтересів з боку відповідача, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи належних доказів того, що саме позивач є переможцем аукціону по лотам №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887 та ним запропоновано найбільшу ціну, а також враховуючи ненадання позивачем належних доказів здійснення відповідачем технічної перешкоди позивачу у купівлі позивачем необробленої деревини по лотам №1429-1445, №1450-1469, №1471, 1472, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсним аукціону з продажу необробленої деревини по лотам №834, 838, 842, 1592, 1709, 1885, 1887 та по лотам №1429-1445, №1450-1469, №1471, 1472, відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не висвітлюються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі" про визнання недійсним аукціону не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 20.12.2024.

Суддя С. О. Щербаков