Справа № 2-а-6123/11

ПОСТАНОВА

іменем України

11 жовтня 2011 року                           Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

          головуючого судді    -   Ємельянової Л. В.

  при секретарі Середі Л. А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 1-го взводу ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Філінюка Богдана Ігоровича,про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 30 липня 2011 року інспектором ДПС 1-го взводу ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ Філінюком Б.І. винесено постанову серії ВК № 185661 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він 30.07.2011р. о 06 год. 05 хв. на 120 км автомобільної дороги за сполученням Городище–Рівне–Старокостянтинів в м.Костопіль Рівненської області, керуючи автомобілем марки », що має державний номер знак НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, більш як на 20 км/год, рухаючись зі швидкістю 91 км/год, та піддано штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Під час зупинки інспектор ДПС зазначив, що швидкість вимірювалась приладом «Беркут»і показав зафіксовану швидкість 91 км/год, однак не вказав жодного доказу на підтвердження того, що зафіксована швидкість на моніторі приладу «Беркут»саме його автомобіля. Покликається на те, що прилад «Беркут»не є засобом працюючим в автоматичному режимі та такий, що має функцію фото-, кінозйомки, відеозапису, і дані цього приладу не можуть бути підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Постанову і протокол про адміністративне правопорушення йому вручено не було. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В заяві на ім’я суду позивач ОСОБА_1 позов підтримує в повному об’ємі, просить задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 185661 від 30.07.2011р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 30 липня 2011 року о 06 год. 05 хв. на 120 км автомобільної дороги за сполученням Городище–Рівне–Старокостянтинів в м.Костопіль Рівненської області, керуючи автомобілем марки kswagen», що має державний номер знак НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45, більш як на 20 км/год, рухаючись зі швидкістю 91 км/год, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України. Швидкість вимірювалась приладом “Беркут №051057”.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не додано жодного доказу.

Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.

У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, відсутні самі знімки, немає підтвердження того, що прилад, яким вимірювалась швидкість сертифікований.

В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб, яким вимірювалась швидкість, реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на 120 км автомобільної дороги за сполученням Городище –Рівне –Старокостянтинів в м.Костопіль Рівненської області.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Не дотримано інспектором ДПС також і вимог ст.285 КУпАП, яка встановлює обов’язок вручити або вислати копію постанови про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В порушення зазначеної норми, ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК № 185661 від 30 липня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:Ємельянова Л. В.