Справа № 2-а-6125/11

ПОСТАНОВА

іменем України

11 жовтня 2011 року                               Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

          головуючого судді    -   Ємельянової Л. В.

  при секретарі Середі Л. А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м.Дніпропетровськ Долгопольського Олексія Володимировича,про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 04 квітня 2011 року інспектором ДПС БДПС м.Дніпропетровськ Долгопольським О.В. винесено постанову серії АЕ1 № 203618 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він 04.04.2011р. о 10 год. 00 хв. в м.Дніпропетровськ по вул.Набережна Перемоги,  керуючи автомобілем марки », що має державний номерний знак НОМЕР_1, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину на нерегульованому пішохідному переході, та піддано штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. В момент руху його автомобіля через пішохідний перехід, пішоходи знаходились на тротуарі, а не на проїзній частині, про що він пояснив інспектору ДПС, однак останній не врахував його доводів і склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення і постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Постанову і протокол про адміністративне правопорушення йому вручено не було. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В заяві на ім’я суду позивач ОСОБА_1 позов підтримує в повному об’ємі, просить задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії АЕ1 № 203618 від 04.04.2011р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 04 квітня 2011 року о 10 год. 00 хв. в м.Дніпропетровськ по вул.Набережна Перемоги, керуючи автомобілем марки », що має державний номерний знак НОМЕР_1, не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину на нерегульованому пішохідному переході.

В обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не додано жодного доказу.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення. Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов’язаний був опитати свідків.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Не дотримано інспектором ДПС також і вимог ст.285 КУпАП, яка встановлює обов’язок вручити або вислати копію постанови про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В порушення зазначеної норми, ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -   

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії АЕ1 №203618 від 04 квітня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:Ємельянова Л. В.