ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 417
РІШЕННЯ
Іменем України
18.09.2006 | Справа №2-5/10844-2006 |
За позовом – Сімеїзської селищної Ради, смт. Сімеїз, м. Ялта.
Довідповідача – Колективного рибальського господарства «Луч», м. Ялта.
Про визнання права власності.
Суддя М.П.Гаврилюк
представники:
Від позивача - Драгомерецький Г.В., представник, дов. від 26.10.2005р., Солодухін М.П., представник, дов. від 30.05.2006р.
Від відповідача – Бородін О.А., представник, дов. від 15.08.2006р.
Сутність спору:
Позивач - Сімеїзська селищна Рада, смт Сімеїз, м. Ялта звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Колективного рибальського господарства «Луч», м. Ялта та просить суд визнати право власності на 4/10 частини жилого будинку № 11 по вул. Баранова в селищі міського типу Сімеїз АР Крим, мотивуючи свої вимоги тим, що об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач позов не визнав, за мотивами, що викладені у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
Колективне сільськогосподарське підприємство рибколгосп «Пролетарський луч», було реорганізоване в пайове колективне риболовецьке господарство «Луч», що є його правонаступником.
Позивач вважає, що житловий фонд паюванню не підлягав, оскільки у відповідності з п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об’єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв’язку з чим, на 38-й сесії 4 скликання Сімеїзської селищної Ради було прийнято рішення № 3 від 30.09.2005р., у відповідності з яким, Сімеїзська селищна Рада ініціювала прийом від колективного риболовецького господарства «Луч» у комунальну власність Сімеїзської селищної Ради будинку № 11 по вул. Баранова у смт. Сімеїз.
Відповідач відмовився від передачі до комунальної власності Сімеїзської селищної Ради будинку № 11 по вул. Баранова у смт. Сімеїз.
Позивач вважає, що дана відмова відповідача, порушує вимоги п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», чим порушуються права Сімеїзської селищної Ради, закріплені Законом України «Про місцеве самоврядування в України», та просить суд визнати право власності на 4/10 частки житлового будинку по вул. Баранова у смт. Сімеїз.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:
Колективне риболовецьке господарство «Луч» є колективним сільськогосподарським підприємством у розумінні ст. 1 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» з моменту його перетворення, згідно до протоколу спільного збору колгоспників рибколгоспу «Пролетарський Луч» № 1 від 18.03.1993р. в пайове колективне риболовецьке господарство «Луч»
У разі перетворення пайового колективного риболовецького господарства «Луч» у Колективне риболовецьке господарство «Луч», організаційна-правова форма господарства не змінювалась та господарство не було виключено з ЄДРПОУ.
Таким чином, ні реорганізація ні ліквідація КРГ «Луч» як колективного сільськогосподарського підприємства проведена не була, тому на відповідача не можуть розповсюджуватися норми п. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
Також суд критично оцінює посилання позивача на п. 5 Порядку безоплатної передачі до комунальної власності об’єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, які не підлягали полюванню у процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1253 від 13.08.2003р.,оскільки у відповідності п. 1 даного Порядку, даний порядок поширює свою дію на правонаступників колективних сільськогосподарських підприємств у разі їх реорганізації, тобто даний порядок не поширюються на відповідача.
У відповідності з п. 4 даного Порядку, у разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником.
Передача майна здійснюється за рішенням комісії з питань передачі об’єктів у комунальну власність, до якої входять представники підприємства-правонаступника та представники трудового колектив. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Тобто Порядок вилучає яку-небудь примусову передачу майна від підприємств-правонаступників колективних сільськогосподарських підприємств до власності органів місцевого самоврядування.
У відповідності зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не має право вимагати визнання права власності на спірний об’єкт, у зв’язку з чим в позові належить відмовити.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.