Судове рішення #18238894

                                                                                           копія:

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Шпинти М.Д.

суддів                       Міщенко О.А., Сачука В.І.

за участю прокурора   Криворучка А.О.

                 засудженого       ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Рівненського міського суду від 08 липня 2011 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Сокаль Львівської області, гр.України, з середньою освітою, непрацюючий, не одружений, житель АДРЕСА_1, раніше судимий: 1)  25 червня 2005 року Рівненським міським судом за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ст.69, ст.ст.70, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 1,5 роки; 2) 16 травня 2006 року тим же міським судом за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70, ст.75 КК України на 3,5 роки позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки; 3) 16 квітня 2007 року тим же міським судом  за ч.2 ст.296, ст.71, ч.3 ст.78 КК України на 3 роки 9 місяців позбавлення волі,-

засуджений за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України на 1 рік позбавлення волі;

за ч.2 ст.185 КК на 2 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст186 КК на 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначено 4 роки позбавлення волі.

Судом прийнято рішення щодо речових доказів по справі та щодо судових витрат.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що він 21.08.2010 року близько 21 год.30 хв. з умислом на таємне викрадення чужого майна через  кухонне вікно проник у квартиру АДРЕСА_2, і таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_2 майно на загальну суму 2 822 грн., однак після заволодіння вказаним майном був помічений потерпілим, який намагався його затримати. Не зважаючи на це ОСОБА_1 відкрито продовжив свої дії та у присутності власника викраденого утримав викрадене майно, після чого разом із викраденим зник з місця події через теж саме вікно.

У період з 21 год. 10.09. до 11 год. 11.09.2010 року, він, перебуваючи біля будинку №17 на вул.Київська в м.Рівне, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження замка дверцят багажника проник в салон автомобіля марки „Пежо”, належного потерпілому ОСОБА_3, звідки таємно викрав автомагнітолу марки „Соні” за 3 000 грн. та виріб із срібла (хрестик) за 150 грн., завдавши потерпілому збитків на суму 3 150 грн.

У  період з 07 год. 10 хв. до 13 год. 40 хв. 01.12.2010 року він, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом злому замка дверцят пасажира проник в салон  автомобіля марки „Газ 3110”, д.н.з. НОМЕР_1, належного потерпілому ОСОБА_4, звідки таємно викрав його майно на загальну суму 1280 грн.

05.03.2011 року близько 19 год.30 хв. він, перебуваючи в дворі будинку № 40а на вул.Коперника в м.Рівне, з умислом на таємне викрадення  чужого майна, за допомогою викрутки намагався відчинити дверцята багажника автомобіля марки „Фольксваген”, д.н.з. НОМЕР_2, належного потерпілому ОСОБА_5, звідки мав намір таємно викрасти автомагнітолу за 800 грн., але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий власником автомобіля на місці події.

В поданій апеляції засуджений, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та доведеність його вини у вчиненому, покликається на тяжкість призначеного йому покарання. При цьому зазначає, що при призначенні покарання суд не взяв до уваги ряд обставин, що пом”якшують покарання, зокрема, що у вчиненому він щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю вказаних злочинів, за місцем проживання характеризується формально позитивно, що він раніше судимий не за вчинення корисливих злочинів, його поганий стан здоров”я. Просить вирок змінити, застосувати ст.69 КК України та призначити менш суворе покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, пояснення засудженого, який просить задовольнити його апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона  задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, доведена зібраними у справі доказами, у тому числі його показаннями, у яких він визнав себе повністю винним та іншими матеріалами кримінальної справи, перевіреними судом у порядку ст.299 КПК України, а злочинні дії засудженого судом правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.186 КК України, що не оспорюється і в апеляції.

При обранні міри покарання ОСОБА_1, суд відповідно до положень ст.65 КК України врахував тяжкість вчинених ним злочинів, дані, що характеризують його особу, обставини, що пом”якшують покарання, в тому числі й ті, на які покликається засуджений, і призначив йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та перевиховання.

Підстав для його пом”якшення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів ,-

                                          ухвалила:

Вирок Рівненського міського суду від 08 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.



Головуючий     підпис

судді:                 підписи


З оригіналом згідно: суддя-доповідач:                                                М.Д.Шпинта  

  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація