22.06.2011

Справа № 2о-114/2011

                                                                Категорія 9

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 червня 2011 року Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:           

головуючого судді –Пекарініної І.А.

при секретарі   -   П’ятак О.Л.,         

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Головне Управління пенсійного фонду України в м. Севастополі про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ :

Заявник ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою, в якої просить встановити факт сумісного проживання та перебування на її утриманні дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вимоги заяви мотивовані тим, що з 11.09.1992 року заявник перебуває у шлюбі з ОСОБА_4, від сумісного шлюбу мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з моменту народження проживає з батьками. Заявник є військовим пенсіонером та одержує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Відповідно до пенсійного законодавства, військовим пенсіонерам надається допомога на утримання неповнолітніх дітей. При зверненні заявника до Головного управління пенсійного фонду України в м. Севастополі, їй було рекомендоване надати відомості, які підтверджують факт сумісного проживання матери та дочки, та перебування на її утриманні. При зверненні до Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя за наданням необхідних відомостей, що підтверджують вказані факти, заявнику було надано роз’яснення, що таки довідки вони не видають, у зв’язку з чим, позивач була вимушена звернутися до суду з заявою про встановлення вказаних фактів у судовому порядку.         

У судовому засіданні заявник вимоги заяви підтримала, пояснила суду, що вона є пенсіонером МЧС. Її чоловік є пенсіонером органів внутрішніх справ. При зверненні до Головного управління пенсійного фонду України м. Севастополя про надання допомоги на утримання дитини, їй було рекомендовано надати довідку, яка підтверджує факт проживання дитини з нею та перебування на її утриманні, у зв’язку з тим, що вона не має відомостей, які підтверджують факт проживання дитини з нею та перебування на її утриманні. При зверненні до Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя в усному порядку, у надані такої довідки заявнику було відмовлено, та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання дочки ОСОБА_3 з нею, та перебування на утриманні матери.

Представник заінтересованої особи –Головного Управління пенсійного фонду України в м. Севастополі в судове засідання не з’явився, надав заяву з проханням про розгляд справи за його відсутність.   

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно  до вимог ч.2 ст. 256 ЦПК України та роз’яснень, даних у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбаченого іншого порядку їх встановлення.

     Встановлено, що заявник просить встановити факт того, що неповнолітня дочка ОСОБА_3 проживає с матір’ю за однією адресою та перебуває на її утриманні для отримання на дитину, як члена сім'ї пенсіонера МЧС державної допомоги.

    З вимог заявника вбачається, що такий факт встановлюється в загальному порядку, витребуванням відповідних довідок, або на підставі офіційних документів, що підтверджують сімейні та родинні зв'язки, та зобов'язання по утриманню неповнолітнього, що не підлягає доведенню в порядку окремого провадження.

          Відповідно до ч.3 ст. 29 Цивільного Кодексу України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.  

          Таким чином, з урахуванням вимог заявника, та пояснень даних нею у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що при наявності відмови Головного Управління пенсійного фонду України в м. Севастополі у надані державної допомоги ОСОБА_2 на утримання дитини, неправомірних дій інших державних органів, заявник не позбавлена можливості оскаржити у встановленому порядку їх дії, шляхом подання адміністративного позову у порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

          Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження по справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.       

На підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК Украины, суд

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Головне Управління пенсійного фонду України в м. Севастополі про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.  

                    Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя  підпис

КОПІЯ ВІРНА.

Суддя  Нахімовського районного

 суду міста Севастополя І.А. Пекарініна