ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2011 р. Справа № 2a-2700/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
представника позивача Алексеєнко О.О.,
представників відповідача Григорів В.М., Кознюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: приватного акціонерного товариства "Солід"
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202303 від 01.04.2011 року,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Солід" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000202303 від 01.04.2011 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в результаті проведеної перевірки ПАТ "Солід" з питань відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника складено Акт перевірки №11389/23-3/32360621 від 17.03.2011 року, згідно якого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування в загальному розмірі 35541,00 грн. На підставі даного акту прийняте податкове повідомлення рішення за №0000202303 від 01.04.2011 року про зменшення ПАТ "Солід" бюджетного відшкодування. Позивач з висновками посадових осіб Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, викладеними в акті перевірки, та відповідно і з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням не погоджуються, вважають їх неправомірними та безпідставними. Зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі норм законодавства, які на час порушення не були чинними. В ході перевірки не взято до уваги уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року. Уточненим розрахунком відкореговано показники рядку 24 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду" податкової декларації з податку за грудень 2010 року, графи 3 додатка 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, яка містить розшифровку рядку 24 податкової декларації по періодам виникнення, та збільшено суму що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника на 25205,00 грн. до 191682,00 грн. Також в адміністративному позові зазначено, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування, зазначеною в акті перевірки, є відносини ПАТ "Солід" із підприємствами-постачальниками із ознаками сумнівності, по яких неможливо підтвердити надмірну сплату ПДВ до бюджету відповідно до ЗУ "Про додану вартість". Дана обставина, на їх думку, не є підставою для позбавлення ПАТ "Солід" права на відшкодування податку на додану вартість.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, зазначивши, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №11389/23-3/32360621 від 17.03.2011 року є необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, в зв’язку з чим, прийняте на підставі вказаного Акту перевірки податкове повідомлення-рішення №0000202303 від 01.04.2011 року підлягає скасуванню.
Представниками відповідача в судовому засіданні подано заперечення до адміністративного позову. Даним запереченням та своїми поясненнями в судовому засіданні наведено підстави проведення перевірки позивача, виявлені порушення, відповідно до яких зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вважають, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог законодавства, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
При вирішенні даної справи суд керується законодавчими актами та іншими підзаконними нормативно-правовими актами в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
В період з 04.03.2011 року по 12.03.2011 року працівниками ДПІ в м.Івано-Франківську проводилась позапланова виїзна перевірка ЗАТ "Солід" з питань підтвердження законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року, про що складено акт перевірки № 1389/23-3/32360621 від 17.03.2011 року (а.с. 8-15).
Вказаною перевіркою встановлено, що в порушення пп. 7.7.2 п.7.7, ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, ЗАТ "Солід" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування згідно поданої податкової декларації за грудень 2010 року у сумі 35541,00 грн.
Не погодившись з такими висновками акту перевірки ПАТ "Солід" 22.03.2011 року подано до ДПІ в м.Івано-Франківську заперечення до акту перевірки № 1389/23-3/32360621 від 17.03.2011р. ДПІ в м.Івано-Франківську підстави, викладені в запереченні знайшла недостатніми для його врахування при винесенні рішення по результатах проведеної перевірки та зазначила, що перевіркою правомірно зроблено висновки щодо завищення суми бюджетного відшкодування згідно поданої декларації за грудень 2010 року на суму 35541,00 грн. (а.с. 16 -17).
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202303 від 01.04.2011 року про зменшення ПАТ "Солід" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 35541,00 грн. (а.с. 18).
Зазнечене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до ДПА в Івано-Франківській області, а в подальшому до ДПА України. За результатами розгляду скарг позивача вказаними суб'єктами владних повноважень податкове повідомлення-рішення №0000202303 від 01.04.2011 року залишено без змін, а скарги без задоволення (а.с. 19-26).
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв’язок, суд погоджується з правомірністю прийняття відповідачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 року (зі змінами і доповненнями) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.
Пункт 7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість" встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні в якості письмового доказу вищезгаданого акту перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувався в період з 01.11.2010 року по 30.11.2011 року, оскаржуване рішення прийняте ДПІ на підставі того, що частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (рядок 2 Розрахунку) за даними платника становить 191682,00 грн., за даними перевірки, наведеними в акті перевірки у вигляді таблиці на сторінках 12-14 (з вказуванням дати та №-ра платіжного доручення, а також сум ПДВ з правом включення до бюджетного відшкодування) складає 156141,00 грн. Таким чином, відповідачем зменшено позивачу відшкодування ПДВ на 35541,00 грн. (реєстр перевірених показників відображено в додатку №5 до акту перевірки, а.с. 129).
Зокрема, встановлено, що суми ПДВ в розмірі 25205,00 грн. позивачем не могли бути включеними повторно до бюджетного відшкодування в зв'язку з тим, що відповідачем попередньо виносились рішення форми В1 за періоди: листопад 2008 року - 15983,00 грн., січень 2009 року - 6380,00 грн., грудень 2009 року - 403,00 грн., січень 2010 року - 225,00 грн., червень 2010 року - 2158,00 грн. (різниця рішень форми В2 на суму 33305,00 грн. та форми В1 на суму 2158,00 грн. попала в рядок 23,4 декларації за листопад 2010 року зі знаком "-" 31147,00 грн., липень 2010 року - 53,00 грн. оскільки не було оплати в попередніх звітніх періодах, оплати контрагентам по заявлених до відшкодування сумам за листопад 2010 року не проводились. Дані обставини підтверджені матеріалами справи, в тому числі актами перевірок та податковими повідомленнями - рішеннями (а.с. 47 - 104).
Крім того, згідно акту перевірки по деклараціях за жовтень - листопад 2010 року не рахувалось залишків від'ємного значення (колонка 11 Додатку 2), тому сума 8662,00 грн. (по контрагентах, які формували податковий кредит жовтня 2010 року та оплачені у листопаді 2010 року) не могла бути заявлена до відшкодування в грудні 2010 року (а.с. 105 -122, 131-162).
Також, по сумах, які формували податковий кредит та від'ємне значення у листопаді 2010 року не включено в бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 1674,0 грн., оскільки була оплачена у листопаді 2010 року кредиторська заборгованість та по постачальнику ПП "Золоте Руно" на суму 1005,0 грн. При побудові схеми руху сум ПДВ за листопад 2010 року по ПП "Золоте Руно" досліджено, що підприємство придбаває товар у таких постачальників у 2-й ланці ланцюга постачання, які не сплачують до бюджету податкові зобов'язання.
При цьому, суд не погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем при проведенні перевірки не взято до уваги поданий уточнений розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за грудень 2010 року.
Так, в акті перевірки на арк. 3 зазначено, що "згідно з поданою ЗАТ "Солід" до ДПІ в м. Івано-Франківськ податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року (вх. від 20.01.2011 року №9006423934) та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. від 31.01.2011 року №900178869) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку, складає 191682,00 грн.".
Безпідставним є твердження позивача на неправомірність дій відповідача в частині зазначення в оскаржуваному рішенні норм Податкового кодексу України, оскільки норми кодексу набрали чинності тільки з 01.01.2011 року.
В даному випадку суд зазначає, шо в оскаржуваному рішенні та у висновку до акта перевірки від 17.03.2011р. №1389/23-3/32360621 є посилання також на норми Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", норми якого регламентували порядок проведення бюджетного відшкодування на час спірних правовідносин. Норми Податкового кодексу України зазначені в податковому повідомленні - рішенні з підстав винесення оскаржуваного рішення після 01.01.2011 року.
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Солід" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202303 від 01.04.2011 року не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 23.09.2011 року.