ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/6418/11

вх. № 6418/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача -  позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.08.11 р., ОСОБА_2, довіреність від 01.08.11 р.;

відповідача- не з"явився;       3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал + ", м. Харків; 3-я особа < Текст > 

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків; 3-я особа < Текст > 

про стягнення 17577,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал + ", м. Харків,  звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків, 8933,54 грн. основного боргу, 831,11 грн. інфляційних витрат, 222,15 грн. 3% річних,7590,34 грн. пені та судових витрат,  обгрунтовуючи  свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № б/н від 01.03.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 серпня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 серпня 2011 року.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 22 серпня 2011 року, від  05 вересня 2011 року було відкладено розгляд справи на інший день.

01.09.2011 р. позивач через канцелярію суду надав доповнення до справи з додатком, які долучені судом до справи, зокрема уточнення до заяви про забезпечення позову, в якій зазначено про те, що в заяві про забезпечення позову допущена описка в тексті "прошу суд: 1. вжити заходи... про стягнення з відповідача грошових коштів, а саме основного боргу за поставлені продукти харчування в сумі 8033,55 грн." слід читати 8933,54 грн..

26 вересня 2011 року позивач надав документи, які долучені до матеріалів справи.

29 вересня 2011 року в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

                    Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, заслухавши уповноважених представників позивача, судом встановлено наступне.

01 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал + ", м. Харків (позивач) та   Товариством з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків (відповідач) був укладений договір б/н (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач зобов"язується поставити товар відповідно до замовлення відповідача, а відповідач, в свою чергу, прийняти його згідно видаткових накладних, які є невід"ємною частиною договору, і оплатити в терміни, обумовлені цим договором.   Пунктом 3.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем у розмірі 100% передплати  не пізніше 21 календарного дня з моменту одержання відповідачем товару. Пунктом 8.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов"язань.

24 грудня 2010 р. між сторонами була укладена додаткова угода, пунктом 1 якої продовжено строк дії договору до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов  договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 59208,37 грн., що підтверджується видатковими накладними, які  додані позивачем до матеріалів справи. Вказані накладні підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

У вказаних накладних зазначений договір № б/н від 01.03.09 р., що свідчить про те, що товар поставлявся саме на виконання умов вказаного договору.

Сторонами був узгоджений порядок оплати-  не пізніше 21 календарного дня з моменту одержання відповідачем товару.

Таким чином, відповідач товар отримав, проте розрахувався за нього лише частково на суму 55459, 28 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією № 6 від 06.06.2011 р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 8933,54 грн., а також інфляційні витрати, пеню та 3% річних, що підтверджується поштовим повідомленням та чеком.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 8933,54 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –8933,54 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 831,11 грн. та 3% річних у сумі 222,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

                    Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного розрахунку за придбаний товар, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент розрахунків від суми заборгованості за товар за кожен день прострочення платежу.

Позивач надав розрахунок пені, який перевірено судом та встановлено, що в ньому невірно розрахована сума.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача  розрахованих  останнім сум  штрафних  санкцій,  річних  тощо.  Однак  з  огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК    щодо  прийняття  судового рішення  за  результатами  обговорення  усіх  обставин  справи  та частини  1  статті  43  ГПК   стосовно   всебічного,   повного  і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість  і  правильність здійсненого  позивачем  нарахування таких сум,  і в разі,  якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити  перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За розрахунком суду заборгованість по пені складає: 625,73 грн.

Таким чином позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором підлягає частковому задоволенню у сумі  625,73 грн., в іншій частині нарахованої пені суд відмовляє, як зайво нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

      < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб", м. Харків (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, код ЄДРПОУ 24124416, п/р № 260013307 у ВАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал + ", м. Харків (61020, м. Харків, Станційний в"їзд, буд. 3, код ЄДРПОУ 32339212, п/р № 260047328 в ХОД АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) 8933,54 грн. основного боргу,  831,11 грн. інфляційних витрат, 222,15 грн. 3% річних, 625,73 грн. пені,  99,86 грн. державного мита  та 134,08   грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 04 жовтня  2011 року.