Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
06 жовтня 2011 р. №2а-834/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Золочівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд зобов'язати Золочівський РВ ГУМВС України в Харківській області в особі СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області поновити його документи, належним чином оформити громадянство України та видати паспорт громадянина України.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно протоколу від 13.04.2010 року начальника СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Дудіної О.М. у нього вилучено паспорт громадянина України №315120, виданий Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 31 березня 2000 року, з посиланням на ст.40 Постанови Кабінету Міністрів України №1074 від 29.12.1995 року.
Вказані дії посадової особи були оскаржені позивачем до Харківського окружного адміністративного суду. Позивач зазначає, що під час розгляду судами його позовних вимог з’ясувалося, що належне оформлення громадянства України ОСОБА_1 не відбулося з вини відповідача, так як усі документи подані ним, згідно Закону України "Про громадянство України", не було надано Президентові України з вини відповідача, а тому і паспорт було видано незаконно.
Позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій посадових осіб СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області він залишився без жодного документа, який посвідчує його особу, так як усі вони були здані до органу внутрішніх справ і ніякої можливості їх поновити він не має.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області в особі СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області - у судове засідання не з’явився, на адресу суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності. В поданих на адресу суду письмових запереченнях зазначив, що адміністративний позов позивача ОСОБА_1 є безпідставним та незаконним, у зв’язку з чим у його задоволенні має бути відмовлено у повному обсязі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, позивач - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Норакерт Варденіського району Вірменської РСР. У 1980 році він був документований паспортом зразка СРСР у зв'язку із досягненням віку та зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2. У період з 1988 року по 1990 рік ОСОБА_1 навчався в Харківському пожежно-технічному училищі МВС СРСР. Після закінчення навчання в 1990 році ОСОБА_1 поїхав працювати в м.Раздан Вірменської РСР.
У 1992 році громадянин ОСОБА_1 прибув в Україну за паспортом зразка СРСР, але ніде не зареєстрував своє місце проживання і залишався зареєстрованим на території Вірменії.
10 червня 1994 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з громадянкою України ОСОБА_4. З даною громадянкою має двох спільних дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
26 червня 1996 року ОСОБА_1 був документований посвідкою на постійне проживання в Україні, виданою УМВС України в Харківській області строком дії до 10 червня 1998 року та 03 липня 1996 року зареєстрував своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1. Після цього, 04 червня 1997 року ОСОБА_1 був знятий з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою та 08 липня 1997 року зареєстрував своє місце проживання за адресою: Харківська область, Золочівський район с.Велика Рогозянка.
31 березня 2000 року ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим Золочівським РВ УМВС Україні в Харківській області. В даному паспорті був проставлений штамп про реєстрацію місця проживання за адресою: Харківська область Золочівський район с.Велика Рогозянка з 10 червня 1996 року.
Як вбачається із висновків СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 15.09.2009р. та від 16.11.2009р., про результати перевірки підстав видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 31.03.2000 року, а також висновків УГІРФО ГУМВС України в Харківській області про результати розгляду звернень ОСОБА_1 від 14.01.2010р. та від 17.05.2011р., при документуванні громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України, інформація щодо вилучення у нього посвідки на постійне проживання з Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області не надходила. Посвідка до особистої справи іноземця не долучена.
Згідно журналу обліку бланків паспортів і видачі паспортів громадянам України (форма №2) ГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області, паспорт серії НОМЕР_1 від 31 березня 2000 року був оформлений на ім'я ОСОБА_1. Заява про видачу вищевказаного паспорта (форма - 1) в картотеці СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області відсутня.
Відповідно до будинкової книги Великорогозянської сільської ради Золочівського району Харківської області ОСОБА_1 зареєстрований на території с.Велика Рогозянка з 22 липня 1997 року.
Згідно даних адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в Харківській області громадянин ОСОБА_1 зареєстрованим (знятим з реєстраційного обліку) не значиться.
На підставі ст.3 Закону України "Про громадянство України" від 01 березня 2001 року та на підставі п.40 "Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", затвердженого наказом МВС України №600 від 15 червня 2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006р. за №804/12678, начальником СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області Дудіною О.М. згідно зі ст.40 постанови Кабінету Міністрів України № 1074 від 29 грудня 1995 року "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" був вилучений 13 квітня 2010 року паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 31 березня 2000 року Золочівським РВ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_1 та знищений.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до п.1 та п.2 ч.1 статті 3 Закону України "Про громадянство України", громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
З питання оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 до паспортного відділення не звертався та довідку про набуття громадянства України не отримував. Також встановлено, що ОСОБА_1 на момент набрання чинності Закону України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) та на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно не проживав на території України.
Серед осіб, які набули громадянство України громадянин ОСОБА_1, не значиться. Таким чином, згідно вимог ст.3 Закону України "Про громадянство України" ОСОБА_1 не є громадянином України.
Відповідно до пункту 40 "Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", затвердженого наказом МВС України №600 від 15.06.2006р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 р. за № 804/12678, погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти, зокрема: оформлені з порушенням законодавства України.
Згідно пункту 41 постанова Кабінету Міністрів України "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" №1074 від 29.12.1995 року, паспортний документ іноземця та особи без громадянства обов'язково вилучається, якщо він підроблений, фальсифікований або оформлений для іншої особи, а також коли іноземця та особу без громадянства засуджено за вчинення злочину - до відбування покарання або звільнення від покарання.
Вилучення паспортних документів іноземців та осіб без громадянства здійснюється посадовими особами судів, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та митних органів на підставі відповідного рішення. Вилучення паспортного документа оформляється протоколом, копія якого видається іноземцю та особі без громадянства.
На час затримання паспортного документа іноземцю та особі без громадянства територіальним органом або підрозділом Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб оформлюється тимчасовий дозвіл на перебування в Україні, форма якого затверджується МВС.
Таким чином, відповідачем правомірно та обґрунтовано було прийнято рішення, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий Золочівським РВ УМВС України в Харківській області 31.03.2000 року, оформлено з порушенням законодавства України, після чого здійснено заходи з вилучення та знищення вказаного паспортного документа.
Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, в діях працівників СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області відсутні порушення вимог діючого законодавства.
Під час розгляду справи встановлено, що за неодноразовими зверненнями ОСОБА_1 були проведені перевірки законності складання вказаного протоколу про вилучення паспортного документа від 13 квітня 2010 року органами прокуратури Харківської області та УМВС України в Харківській області, однак за результатами розгляду вказаних звернень позитивних рішень на користь заявника прийнятого не було.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківський області про визнання протиправним вказаного протоколу та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2010 року було скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року по справі №2а-4493/10/2070, та по справі була прийнята нова постанова, якою закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним протоколу про вилучення паспортного документа від 13 квітня 2010 року відносно ОСОБА_1, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно частини 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Таким чином, правомірність дій начальника служби громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області майора міліції Дудіної О.М. щодо вилучення у ОСОБА_1 паспортного документа ла підставі протоколу вилучення від 13.04.2010 року, підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили. При цьому, встановлені зазначеним судовим рішенням обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної адміністративної справи.
Крім цього суд зазначає, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини щодо звернення ОСОБА_1 до СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області з відповідною заявою про набуття громадянства України.
Відповідно до листа Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління МВС України в Харківській області №17/6157 від 17.06.2011 року, ОСОБА_1 за обліками УГІРФО ГУМВС України в Харківській області з заявою щодо набуття громадянства України не звертався.
Як вбачається із листа Комісії при Президентові України з питань громадянства №20-13-103 від 22.07.2011 року, матеріали щодо прийняття до громадянства України ОСОБА_1, на розгляд Комісії не надходили.
На підставі викладеного суд зазначає, що ОСОБА_1 не є особою, яка набула чи була прийнята до громадянства України, що на даний час, відповідно до приписів Закону України "Про громадянство" виключає можливість отримання зазначено особою паспорта громадянина України.
При вирішенні спору суд також враховує, що листом УГІРФО ГУМВС України в Харківській області №17/10079 від 07.12.2009р. позивача - ОСОБА_1 було повідомлено, що після отримання дозволу на імміграцію відповідно до Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001р. він буде мати підстави для набуття громадянства України як особа, яка понад 2-х років перебуває у шлюбі з громадянином України.
Таким чином, позивач не позбавлений можливості набути громадянства України на підставі статті 9 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001р. у порядку передбаченому зазначеним Законом.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 3 вказаної статті, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Золочівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі СГІРФО Золочівського РВ ГУМВС України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 13.10.2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.