Категорія №9.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2011 року Справа № 2а-7000/11/1270

          < Текст > 

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді                              Горпенюк О.А

при секретарі                                          Марковій О.О.

          за участю сторін:

          позивач:                                        не з’явився,

представника позивача:                      ОСОБА_1 (дов. від 09.08.11),

представник відповідача:                     ОСОБА_2 (дов. від 18.03.11 № 3480/10),

представник відповідача:                     ОСОБА_3 (дов. від 26.08.11 №9243/10),                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.08.2011 №0000392302, №0000402302, №0000412302, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2011 №0000392302, №0000402302, №0000412302.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.07.2011 державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області проведено фактичну перевірку господарського об'єкту - магазину «Калібрі», розташованого за адресою АДРЕСА_1. В даному магазині здійснює підприємницьку діяльність позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_4.

Згідно направлень на перевірку №52 та №53 від 12.07.2011, пред'явленими працівникам магазину на початку перевірки - фактична перевірка проведена на підставі пп. 20.1.4 та пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України .

Перевірка проводилась з питань дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових книг, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

25.07.2011 Позивач отримала для ознайомлення «Акт про результати фактичної перевірки за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових книг, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів» від 22.07.2011 року без номера, складеного за результатами перевірки, проведеної 12.07.2011 в магазині «Колібрі».

01.08.2011 Позивача запрошено до податкової інспекції в м. Лисичанську, де їй вручили податкові повідомлення-рішення від 01.08.2011: №0000392302; №0000402302; №0000412302 на загальну суму штрафних (фінансових) санкцій -11 488,50грн. і повернули документи, вилучені під час перевірки 12.07.2011.

Позивач вважає проведення перевірки та винесені на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення, незаконними з наступних підстав: фактична перевірка магазину «Калібрі» проведена без наявності обставин, визначених п.80.2 ст.80 ПКУ; відповідачем під час проведення перевірки в порушення пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК незаконно вилучено документи, вилучення проведено у спосіб, що не відповідає вимогам п.п.85.1, 85.4, 85.5, 85.7, 85.8 ПКУ - оригінали документів вилучалися без опису і були повернуті після винесення рішень про застосування штрафних санкцій; відповідачем порушено право Позивача надати заперечення на висновки перевірки та факти, викладені в акті перевірки - дане право платника податків та порядок розгляду заперечень передбачено нормами п.86.7 ПКУ (частини 1-3); рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті Відповідачем без врахування заперечень та пояснень притягнутого до відповідальності платника податків - що суперечить ч.4 п.86.7 ст.86 ПКУ; факти, викладені в Акті фактичної перевірки - не відповідають дійсним обставинам справи; розрахунки розміру штрафів зроблені безпідставно та необґрунтовано, а саме застосовано штрафи в розмірах, не передбачених законодавством.

Тому позивач просив визнати незаконним проведення перевірки та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2011 №0000392302, №0000402302, №0000412302.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Додатково представник позивача зазначив, що просить визнати незаконним проведення фактичної перевірки з 12.07.2011 по 22.07.2011, так як перевірка проводилась за письмовим зверненням до Відповідача покупця, - ОСОБА_5 про порушення Позивачем установленого порядку розрахункових операцій. Проте згідно протоколу від 25.08.2011 допиту свідка ОСОБА_5, який написав Відповідачу вищезазначену скаргу на Позивача за винагороду. Тому представник позивача зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для призначення такої перевірки.   

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Фактична перевірка магазину позивача проведена у зв’язку з надходженням до відповідача заяви від  споживача про порушення порядку розрахунків в магазині «Колібрі». Крім того до початку перевірки, у зв’язку з відсутністю в магазині позивача – платника податків, наказ на проведення було вручено особі, яка проводить розрахунки, що відповідає вимогам ст.. 81 Податкового кодексу України. Під час перевірки оригінали  документів у позивача не вилучались, проте наступного дня після проведення перевірки, позивач з власної ініціативи надав до податкової інспекції оригінали документів які не були перевірені під час перевірки.

Право платника та порядок подання та розгляду заперечень було роз’яснено позивачу. Крім того, порядок подання заперечень міститься на 6 аркуші акту «примітка».

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті відповідачем відповідно до чинного законодавства, з урахуванням пояснень, які надали особи, які здійснювали розрахункові операції, що не що суперечить ч.4 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, що стосується безпосередньо Позивача, то він відмовився надати будь які пояснення щодо фактів порушень, викладених в акті про результати фактичної перевірки, окрім того, після підписання та отримання примірнику цього акту перевірки Позивач висловив свою незгоду з висновками та фактами, викладеними в акті, проте відмовився від надання письмових заперечень до органу податкової служби, мотивуючі це тим, що він має намір оскаржувати прийняті податкові повідомлення-рішення в суді.

Крім того, стосовно застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 3741 грн. відповідно податкового повідомлення-рішення № 0000392302 від 01.08.2011 відповідач просив суд звернути увагу, що порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», згідно пункту 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО,зокрема передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків , при цьому дані за сумами, отриманими від покупців( клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям ( клієнтам) записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування , а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Перевіркою встановлено факти не виконання щоденного друку фіскальних чеків (Z - звітів) та факти не забезпечення зберігання в КОРО № 1209001822 роздрукованих фіскальних звітних чеків, тобто фіксація наступного та послідуючих за проведенням РРО днів суми службової видачі попереднього та інших днів є свідченням порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та наказу Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000року № 614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Суд заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (ідент. номер НОМЕР_3), зареєстрована 06.12.2001 виконавчим комітетом Лисичанської міської ради, як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 47).

12 липня 2011 року начальником державної податкової інспекції у м. Лисичанську видано направлення № 52 та № 53 на проведення фактичної перевірки платника податків – ОСОБА_4 (а.с. 27,28).

З направленнями № 52 та 53 на проведення перевірки до початку перевірки ознайомлено продавця магазину «Колібрі» ОСОБА_6 о  12 год. 30 хв., що підтверджується особистим підписом ОСОБА_6 на направленнях.

На підставі вказаних направлень 12.07.2011 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку за дотриманням порядку здійснення фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, про що складено акт від 22.07.2011(а.с. 17-19).

Актом перевірки встановлено порушення п. 9, 10, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, п. 7.5. ст. 7 Порядку ведення КОРО, ст.. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 19).

Копію акту перевірки від 22.07.2011 отримано позивачем 25.07.2011, що підтверджується особистим підписом позивача на арк. № 6 акту.

Як вбачається з акту перевірки, позивач відмовилась надати пояснення, щодо фактів порушень, викладених у акті, про посадовими особами відповідача зазначено у акті перевірки.

01 серпня 2011 року на підставі акту перевірки від 22.07.2011 винесено додаткові повідомлення рішення №0000392302 (а.с. 21-22) , №0000402302 (а.с. 23-24) , №0000412302 (а.с. 25-26).

Податкове повідомлення-рішення №0000392302 винесено за порушення п. 9, 10, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3741,00 грн., з яким позивач ознайомлений 01.08.11 року.

Податкове повідомлення-рішення №0000402302 винесено за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6047,50 грн., з яким позивач ознайомлений 01.08.11 року

Податкове повідомлення-рішення №0000412302 винесено за порушення ст.. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1700,00 грн., з яким позивач ознайомлений 01.08.11 року.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0000392302 (а.с. 21) винесено за порушення п. 1, 4, 5 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3741,00 грн., які складаються з наступного:

- згідно вимог пункту 1 статті 17 Закону України № 265-95ВР застосована штрафна санкція у розмірі 1 гривні за незбереження відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, - 1,00 грн.;

- згідно вимог пункту 4 статті 17 Закону України № 265-95 ВР застосована штрафна санкція у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадянина за не виконання щоденного друку 5-ти фіскальних звітних чеків, - 1700,00 грн.;

-  згідно вимог пункту 4 статті 17 Закону України № 265-95 ВР застосована штрафна санкція у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадянина за не зберігання 4-х фіскальних звітних чеків, - 1360,00 грн.;

- згідно вимог пункту 5 статті 17 Закону України № 265-95 ВР застосована штрафна санкція у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадянина за зберігання 4-х контрольних стрічок протягом трьох років, - 680,00 грн.

Згідно п. 9, 10, 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

          Закон № 265-95 ВР не передбачає відповідальності за кожний фіскальний звітний чек та контрольну стрічку, як то встановив відповідач.

          Пунктом 4 ст. 17 Закону № 265-95 ВР встановлена відповідальність в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, - і фактично складає 340,00грн.

          Пунктом 5 ст. 17 Закону № 265-95 ВР встановлена відповідальність в розмірі  двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невиконання друку контрольної стрічки або її не зберігання протягом встановленого терміну, - і фактично складає 170,00грн.

          Ніяких додаткових умов щодо кратності застосування вказаної фінансової санкції в Законі № 265 не передбачено.

Податкове повідомлення-рішення від 01.08.2011 № 0000402302 на суму 6047,50 грн. (а.с. 23) винесено за порушення вимог статті 2 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» за не оприбуткування (не повне оприбуткування) готівки застосовано штраф у 5-кратному розмірі не оприбуткованої (несвоєчасно оприбуткованої) суми, - усього не оприбутковано 1290,50 грн.

Статтею 2 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно – ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

По-перше, ст. 2 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 не передбачає відповідальність за не оприбуткування (не повне або несвоєчасне).

По-друге, відповідач зазначає відповідальність за не повне оприбуткування готівки штраф у 5-кратному розмірі несвоєчасно оприбуткованої суми, що є не відповідною відповідальністю за порушення.

По-третє, відповідач застосував відповідальність за не оприбуткування (не повне оприбуткування) готівки, але було встановлено, що позивач оприбуткував готівку в сумі 1290,0 грн., але не своєчасно.

По-четверте, відповідач нічим не підтвердив розмір наявної готівки в касі, так як відсутні опис купюр в касі, відомості, тощо. Відповідачем ніде не зафіксовано яка саме сума знаходились в касі та не підтверджено факт знаходження саме цієї суми готівки в касі. Тому факт наявної суми готівки в касі нічим під час перевірки відповідачем не підтверджено.

          Що до податкового повідомлення – рішення від 01.08.2011 0000412302, згідно з абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу 1700,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, суд вважає, що податкове повідомлення рішення винесено з порушенням вимог діючого законодавства з огляду на наступне.

          Представник позивача в судовому засіданні наполягав, що під час перевірки акцизних марок на пляшках, продавець був відсутній, перевіряючи самостійно пошкодили акцизні марки. Представник відповідача зазначив, що саме в знайшов пляшки з алкогольними напоями без акцизних марок.

          Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем не надано в судове засідання пояснення продавця або свідків чи іншого доказу знаходження під час перевірки алкогольних напоїв без акцизних марок, у зв’язку з відсутністю таких, тому суд прийшов до висновку, що відповідач не довів факт порушення позивачем абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995.

          Щодо визнання незаконним проведення ДПІ в м. Лисичанську Луганської області з 12.07.2011 по 22.07.2011 фактичної перевірки ФОП ОСОБА_4, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

          Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у ому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

          Згідно ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово – господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податкових зборів (обов’язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Забороняється вилучення оригіналів первинних фінансового – господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених кримінально – процесуальним законом. Отримання копій документів оформлюється описом.

          Як вбачається з матеріалів справи, згідно додатку до акту про результати фактичної перевірки від 22.07.2011 (а.с. 20) позивачу податковою були повернуті оригінали документів, вилучені під час перевірки. Ствердження представника відповідача, що позивач сам приніс ці документи до податкової під час фактичної перевірки, так як на дату перевірки суб’єкта господарювання ці документи були відсутні в магазині, суд не приймає до уваги, так як відповідач може отримувати лише завірені копії та перевіряти оригінали документів під час перевірки.     

          Згідно п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитись на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведеної такої перевірки.

          Відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з наказом до початку перевірки.

          Згідно п. 86.1. ст. 86 ПК України акт, складений за результатами перевірки та підписний посадовими особами, які проводили перевірку, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов’язаний його підписати.

          У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта.

          Згідно документів, наданих сторонами, акт про результати фактичної перевірки позивач отримав лише 01.08.2011 та оскаржувані податкові повідомлення – рішення були винесені 01.08.2011. Доказів відмови від отримання акту перевірки позивачем 25.07.2011 відповідачем не надано. В акті лише зазначено про відмову від надання пояснень. Акт про відмову отримання акту фактичної перевірки не складався.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

          У справах щодо оскарження рішень суб’єкта владних повноважень суд перевіряє, зокрема законність таких рішень, за результатом чого, згідно з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним.

          Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

          Ураховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_4 з 12.07.2011 по 22.07.2011 та винесення податкових повідомлень – рішень від 01.08.2011 № 0000402302, 0000412302, 0000392302 не ґрунтуються на законі.

          Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

           Питання по судових витратах вирішується відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.   

          На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 13 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуюись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області про скасування податкових повідомлень - рішень від 01.08.2011 №0000392302, №0000402302, №0000412302 задовольнити повністю.

Визнати незаконним проведення ДПІ в м. Лисичанську Луганської області фактичної перевивки ФОП ОСОБА_4 з 12.07.2011 по 22.07.2011.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.08.2011 №0000392302, №0000402302, №0000412302.  

          Стягнути судові витрати в сумі 3,40 (Три грн. 40 коп.) на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку  до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга  подається  до  Донецького апеляційного адміністративного  суду через  Луганський окружний адміністративний суд. Копія  апеляційної  скарги  одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  КАС України,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови.

Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених  частиною  четвертою  статті 167 КАС України,  було повідомлено  про  можливість  отримання   копії постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили  після  закінчення  строку  подання  апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо  таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги  судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  повернення  апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 16 вересня 2011 року.

          < Текст > 

           СуддяО.А. Горпенюк