Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2011 року Справа № 2а-8101/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Андріасяні Е.А.
за участю:
представника позивача: Ткаченко Є.А.
відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1440,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2011 року позивач – Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1440,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області як платник страхових внесків. Відповідач не здійснив своєчасно перерахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1440,00 грн. до Пенсійного фонду України в строк, передбачений ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Сума боргу відповідача є заборгованістю зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, яка утворилася станом на квітень 2011 року і складає 1400,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника та вимогами про сплату боргу.
Позивачем на адресу відповідача надсилалася вимога про сплату заборгованості, але відповідач у визначений законом строк не сплатив заборгованість. У зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1400,00 грн. за 2010 рік.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити їх.
Відповідач у судове засіданні не прибув, належним чином був повідомлений.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, еревіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду (далі - Постанова № 8-2).
Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.
Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно –правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню “адміністративної справи ”.
Відповідач – ОСОБА_2, і.к. НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець державним реєстратором Слов’яносербської районної державної адміністрації Луганської області 08.12.2008 року.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” від 08.07.2010 № 2464 ( далі –ЗУ №2464) , який набрав чинності 01 січня 2011 року.
Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці –підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами
Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
В порушення вищезазначених норм відповідач не сплачує єдиний внесок, у зв’язку з чим станом на квітень 2011 року утворилась заборгованість у сумі 1400,00 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника.
Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
У зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску, на підставі ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, 29 квітня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Слов’яносербському райоі Луганської області на адресу відповідача було надіслано корінець вимоги № Ф-59 від 29.04.2011 про сплату боргу на загальну суму 1400,00 грн., яку відповідач отримав 04 травня 2011 року.
Відповідно до абз.6-7 ч.4 ст.25 ЗУ № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
До теперішнього часу сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску не погашена,
Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито ” від 21.01.1993 та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1440,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області (93701, смт. Слов’яносербськ, Луганська область, вул. Гагаріна, 22), недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1400,00 грн. (одну тисячу чотириста гривень нуль копійок) за 2010 рік.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 28 вересня 2011 року.
СуддяО.В. Ірметова