ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29.06.06р. | Справа № 6/113 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет-2000", Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ
до Відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство "Інно-Дніпро", Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ
Відповідача-2: Відкрите акціонерне товариство "Міттал Стіл Кривий Ріг", Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг
Відповідача-3: Приватне підприємство "Форум - К",м.Черкаси
про повернення майна з чужого незаконного володіння
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача-1 Кулюхін О.Ф. довіреність від 01.08.2005р.
Від відповідача-2 Бібленко Ю.Г. довіреність від 09.02.2006р.
Від відповідача-3 не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява та заява про уточнення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет-2000», м.Дніпродзержинськ -далі по тексту–позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче інноваційне комерційне підприємство «Інно-Дніпро», м.Дніпродзержинськ –далі по тексту– Відповідача-1, до Відкритого акціонерного товариства «Міттал Стіл Кривий Ріг», м.Кривий Ріг –далі по тексту– Відповідача-2, до Приватного підприємства «Форум-К», м.Черкаси -далі по тексту– Відповідача-3 про стягнення з належного відповідача на користь позивача 105 010,80 грн. вартості безпідставно набутого майна, що становить 98 802,00 грн. вартість 99,80 тонн металобрухту та 6 208,80 грн. вартість залізничного тарифу на підставі ст.ст.1212,1213 Цивільного кодексу України.
Додатково, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за порушення відповідачем грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з належного відповідача на його користь 10 963,00 грн. інфляційних, 1 967,90 грн. річних та 15 000,00 грн., що становить вартість юридичних послуг, наданих йому юридичною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда плюс», м.Дніпропетровськ при підготовці матеріалів та участі в розгляді даної справи господарським судом по суті спору.
Крім цього, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти Відповідача-1 в межах позову, без зазначення підстав, та стягнути з належного відповідача на його користь 1 152,11 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Відповідач-1 відзив на позов та витребувані господарським судом документи надав, у судове засідання з’явився, у відзиві на позов та судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що металобрухт у кількості 99,80 тонн загальною вартістю 98 802,00 грн., а з урахуванням вартості залізничного тарифу у сумі 6 208,80 грн., тобто загальною вартістю 105 010,80 грн., що прибув у залізничних вагонах №№ 60416013 та 63511661 відповідно до розділу № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045 належить саме Відповідачеві-1, а посилання позивача на те, що Відповідач-2 вніс зміни до розділу № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045, зазначивши власником оспорюваного металобрухту Відповідача-1, замість позивача, слід визнати необґрунтованим, документально не доведеним, так як Відповідач-1 до внесень змін до залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045, або конкретно до розділу № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045, немає ніякого відношення. Крім цього, не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача, так як протирічять чинному законодавству України.
Відповідач-2 відзив на позов та витребувані господарським судом документи надав, у судове засідання з’явився, у відзиві на позов та судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що металобрухт у кількості 99,80 тонн загальною вартістю 98 802,00 грн., а з урахуванням вартості залізничного тарифу у сумі 6 208,80 грн., тобто загальною вартістю 105 010,80 грн., що прибув у залізничних вагонах №№ 60416013 та 63511661 відповідно до розділу № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045 належить саме Відповідачеві-1, а посилання позивача на те, що Відповідач-2 вніс зміни до розділу № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045, зазначивши власником оспорюваного металобрухту відповідача-1, замість позивача, слід визнати необґрунтованим, з тих підстав, що внесень змін до розділу № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045, було зроблено Відповідачем-2, на підставі листа Відповідача-3 за № 12-10 від 12.10.2005 р. і власником оспорюваного металобрухту було зазначено Відповідача-1 замість позивача. Крім цього не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача, так як протирічать чинному законодавству України.
Відповідач-3 відзив на позов та витребувані господарським судом документи не надав, у судове засідання з’явився повноважний представник відповідача-3 в особі його директора Боковец А.В., який в судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечує у повному обсязі посилаючись на те, що металобрухт у кількості 99,80 тонн загальною вартістю 98 802,00 грн., а з урахуванням вартості залізничного тарифу у сумі 6 208,80 грн., тобто загальною вартістю 105 010,80 грн., що прибув у залізничних вагонах №№ 60416013 та 63511661 в розділі № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045 він зазначив, що належить саме позивачеві, а чому Відповідач-2 вніс зміни до розділу № 4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045, зазначивши власником оспорюваного металобрухту Відповідача-1, замість позивача, він пояснити не може, так як лист за № 12-10 від 12.10.2005 р. він не підписував, на адресу Відповідача-2 не направляв. В судовому засіданні повноважний представник Відповідача-3 в особі директора Боковец А.В. підтвердив факт окремого отримання як від позивача, так і від Відповідача-1 передоплату у сумі оспорюваного металобрухту у повному обсязі, тобто у сумі 105 010,80 грн. та у сумі 100 000,00 грн. посилаючись на перебування у договірних відносинах як з позивачем, так і Відповідачем-1. Крім цього, вважає, що не підлягають задоволенню і додаткові вимоги позивача, так як протирічять чинному законодавству України.
27.04.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 12.05.2006.2006 р. у зв’язку з тим, що відповідач-3 у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.
12.05.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 01.06.2006.2006 р. у зв’язку з заміною Приватного підприємства «Форум-К», м.Черкаси з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача на відповідача-3.
01.06.2006 р. на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі було зупинено до отримання висновку експерта по виявленню підробки листа Відповідача-3 за № 12-10 від 12.10.2005 р.
13.06.2006 р. на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі було поновлено і слухання справи було призначено на 22.06.2006 р. 21.06.2006 р. на підставі ст.69 ГПК України ухвалою Голови суду строк вирішення спору було продовжено до 30.06.2006 р.
22.06.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 29.06.2006 р. у зв’язку з тим, що Відповідач-3 в судове засідання без поважних причин не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
29.06.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання. За згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд -
ВСТАНОВИВ:
16.06.2005 р. між позивачем та Відповідачем-2 було укладено договір № 3197 на закупівлю брухту та відходів чорних металів, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання відвантажити на адресу Відповідача-2 брухт та відходи чорних металів, а відповідач-2 зобов’язався прийняти брухт та відходи чорних металів та оплати у відповідності з умовами договір № 3197 від 16.06.2005 р., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання і по суті визнається повноважними представниками сторін в судовому засіданні.
Виконуючи умови договору №3197 від 16.06.2005 р., позивач, 07.09.2005 р. уклав з Відповідачем-3 договір № 07/09-05 на поставку брухту та відходів чорних металів на адресу Відповідача-2. Відповідач-3 після отримання від позивача передоплати у відповідності з умовами договору у залізничних вагонах №№ 60416013 та 63511661 відповідно до залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045 поставив на адресу Відповідача-2 99,80 тонн брухту та відходів чорних металів вартістю загальною вартістю 98 802,00 грн., а з урахуванням вартості залізничного тарифу у сумі 6 208,80 грн., загальною вартістю 105 010,80 грн.
14.10.2005 р. Відповідач-2 в порушення п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, з власної ініціативи підробив листа Відповідача-3 №12-10 від 12.10.2005 р., що підтверджується висновком експерта по кримінальній справі № 51069004, самостійно, без письмового або усного узгодження з позивачем та в порушення чинного законодавства України, в розділ №4 залізничних накладних №№ 40647044 та 40647045 шляхом знищення первинного запису замість власника 99,80 тонн брухту та відходів чорних металів вартістю загальною вартістю 98 802,00 грн., позивача, рукописним текстом вніс зміни, зазначивши Відповідача-1 власником 99,80 тонн брухту та відходів чорних металів загальною вартістю 98 802,00 грн., що прибув у залізничних вагонах №№ 60416013 та 63511661, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій на підставі вищевикладеного просить суд стягнути з належного відповідача на користь позивача 105 010,80 грн. вартості безпідставно набутого майна, що становить 98 802,00 грн. вартості 99,80 тонн металобрухту та 6 208,80 грн. вартості залізничного тарифу.
Додатково, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов’язань, позивач просить суд стягнути з належного відповідача на його користь 10 963,00 грн. інфляційних, 1 967,90 грн. річних та 15 000,00 грн., що становить вартість юридичних послуг, наданих йому Товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда плюс», м.Дніпропетровськ при підготовці матеріалів та участі в розгляді даної справи господарським судом по суті спору.
Крім цього, позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача-1 в межах позову, без зазначення підстав, та стягнути з належного відповідача на його користь 1 152,11 грн. держмита і 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.
Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт безпідставно набутого майна Відповідачем-2 у вигляді 99,80 тонн металобрухту вартістю 98 802,00 грн., а з урахуванням вартості залізничного тарифу у сумі 6 208,80 грн. на загальну суму 105 010,80 грн., що належить позивачеві і яке на день розгляду справи у суді неможливо повернути в натурі, повністю підтверджується п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000року № 644, матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду.
Оскільки на день розгляду справи у суді у відповідності з матеріалами справи вина Відповідача-1 та Відповідача-3 у безпідставно набутому майні у вигляді 99,80 тонн металобрухту вартістю 98 802,00 грн., а з урахуванням вартості залізничного тарифу у сумі 6 208,80 грн. на загальну суму 105 010,80 грн., що належить позивачеві відсутня, у зв’язку з чим у відповідності зі ст.614 Цивільного кодексу України до Відповідача-1 та Відповідача-3 слід відмовити в позові у повному обсязі.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 на його користь на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошових зобов’язань, 10 963,00 грн. інфляційних та 1 967,90 грн. річних, у відповідності з запереченнями Відповідача-1 та Відповідача-2, слід визнати необґрунтованими і такими що протирічять матеріалам справи та чинному законодавству України і такими, що не підлягають задоволенню.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з Відповідача-2 на його користь 15 000,00 грн., що становить вартість юридичних послуг, наданих йому Товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда плюс», м.Дніпропетровськ при підготовці та розгляді даної справи господарським судом по суті спору, слід визнати обґрунтованими і такими, що не протирічять матеріалам справи та чинному законодавству України.
Додаткові вимоги позивача про накладання арешту на грошові кошти Відповідача-1 в межах позову без зазначення підстав, слід визнати не обґрунтованими і такими, що протирічять матеріалам справи та чинному законодавству України, а отже не підлягають задоволенню.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 на його користь 1 152,11 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини Відповідача-2, слід обґрунтованими і підлеглими задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.
Заперечення Відповідача-1 та Відповідача-2, що юридичні послуги вартістю 15 000,00 грн., сплачені позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Феміда плюс», м.Дніпропетровськ при підготовці та розгляді даної справи господарським судом по суті спору, у відповідності зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України не підлягають задоволенню, так як підлягають задоволенню відшкодуванню тільки адвокатські послуги у відповідності з чинним законодавством, слід визнати безпідставними і такими, що протирічать чинному законодавству, а саме: Рішенню Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. відносно офіційного тлумачення тексту ст.44 Господарського процесуального кодексу України, яким роз’яснено, що ст.44 Господарського процесуального кодексу України не обмежує права учасників господарських відносин тільки адвокатом і матеріалами справи документально доведено надання позивачеві юридичною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю «Феміда плюс», м.Дніпропетровськ юридичних послуг по підготовці, збору матеріалів та захисту інтересів позивача в судовому засіданні.
Керуючись ст. 59 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2000 р., ст.ст.4,11,15,16,525,526,614,625,1212,1213 Цивільного кодексу України, Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001 р. № 542, п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, ст.ст.33,49,82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог до Відповідача-1 та до Відповідача-3 відмовити в повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Міттал Стіл Кривий Ріг», 50095, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Орджонікідзе,1, (р/р 2600830114844/980 у Центрально-міському відділенні АК ПІБ м.Кривого Рогу, МФО 305493, р/р 26009120483341/980 у КФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Кривого Рогу, МФО 305619, код ЄДРПОУ 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парітет-2000», 51931, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, пр.Леніна,55-107, (р/р 26004085854100 у АППБ „Аваль”, МФО 305653, код ЄДРПОУ 30815120) 105 010 (сто п’ять тисяч нуль десять) гривень 80 коп. боргу, 15 000 (п’ятнадцять тисяч) 00 коп. юридичних послуг, 1 050 (одна тисяча нуль п’ятдесят) гривень 10 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя | О.О. Коваленко |
Рішення підписано - 04.07.2006 р.
|
|
|