ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/1477/11
"01" липня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
прокурора Житовецької О.А.
представника позивача Туцького Ю.В.
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій на суму 340 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, надалі позивач, звернувся з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, наділі відповідач, про стягнення фінансових санкцій на суму 340 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при проведенні перевірки інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області виявлено факт надання відповідачем послуги по перевезенню пасажирів на таксі з порушенням режиму роботи та відпочинку водія транспортного засобу про, що складено від 20.01.2011 року за №211408. З вказаних підстав, територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 14.03.2011 року винесено постанову №124832 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 340 грн. за порушення, передбачені абз. 7 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, передбачених у позові, просили позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подавши письмові заперечення на позов, вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»2344-III від 05.04.2001 року встановлено, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
У ст.1 Закону України N 2344-III від 05.04.2001 року «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами.
Згідно з пп. 3, 21, 27 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 8 листопада 2006 року, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі є органом державного контролю на автомобільному транспорті. Державний контроль здійснюється посадовими особами органу шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов’язковою для виконання.
Згідно ст. 39 Закону України N 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Зокрема, в статті 39 Закону України N2344-III від 05.04.2001 вказано, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Судом встановлено, що посадовими особами позивача 20.01.2011 проведено перевірку транспортного засобу марка ДЕУ Нексіа, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував власник ОСОБА_2.
Складеним актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №211408 від 20.01.2011 року (а.с. 6) зафіксовано, що водій таксі надавав послуги з перевезення пасажирів з порушенням режиму роботи та відпочинку водія транспортного засобу, зокрема водій таксі працював з 00 год. 20 хв. 20.01.2011 року по 11 год. 00 хв. 20.01.2011 року, що становить понад дев’ять годин робочого часу на добу, чим порушив режим роботи та відпочинку водія, визначений Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №340 від 07.06.2010 року «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів»(далі - Положення).
Підписати акт перевірки від 20.01.2011 року водій ОСОБА_2 відмовився, письмових пояснень не вказав.
Повідомлення для участі в розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт направлялось відповідачеві, що підтверджується копією повідомлення від 24.01.2011 року, що міститься в матеріалах справи.
Згідно п.3.1 вказаного Положення змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 9 годин.
Таким чином, суб’єкт господарювання надавав послуги з перевезення пасажирів на таксі з порушенням режиму роботи та відпочинку водія транспортного засобу, що є порушенням ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Так, абз. 7 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільного перевізника застосовуються санкції за: порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Тернопільській області, щодо відповідача 14.03.2011 року винесено постанову №124832 про застосування фінансових санкцій на загальну суму 340 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 7 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Повідомленням Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті у Тернопільській області відповідача сповіщено про винесену постанову про застосування фінансових санкцій від 14.03.2011 року №124832 на суму 340 грн. та запропоновано добровільно сплатити вказану фінансову санкцію в 15 - денний термін.
Оскільки відповідачем порушено вимоги п. 3.1 Положення, то суд вважає, що до відповідача правомірно винесено постанову №124832 від 14.03.2011 року за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 7 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Постанову про застосування фінансових санкцій від 14.03.2011 року №124832 на суму 340 грн. відповідач в установлений Законом строк не оскаржив.
Суд не погоджується із запереченнями відповідача про те, що згідно виданого подорожнього листа тривалість його робочого дня на час проведення перевірки складала 8 год. 40 хв., виходячи з наступного.
У відповідності до абз. 6 п. 2.2 Положення, тривалість роботи (зміни) у нічний час скорочується на одну годину.
Оскільки ОСОБА_2 працював 20.01.2011 року з 00 год. 20 хв. по 06 год. 00 хв., враховуючи вимоги п. 2.2. Положення, вказаний період робочого часу слід обрахувати, як 6 год. 40 хв. робочого часу. Транспортний засіб було перевірено в 11 год. 00 хв., тобто з 6 години ранку водій працював ще 5 год. 00 хв., а тому, в сумі відповідач 20.01.2011 працював 11 год. 40 хв., що перевищує встановлену норму 9 годин визначену п. 3.1. Положення.
Наявність відмітки у подорожньому листі від 20.01.2011 про здійснення водієм перерви з 04 год. до 06 год., посадовими особами позивача при проведенні перевірки не встановлено.
Доводи відповідача про те, що копії акту перевірки від 20.01.2011 видано йому не було, не спростовують обставин справи, так як відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, не передбачено складання акту підчас проведення рейдової перевірки у двох примірниках.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись, ст.ст. 2, 69, 70, 71, 94, 160 - 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 340 грн. (триста сорок гривень) фінансових санкцій в користь Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства у м. Тернополі в Головному управлінні Державного казначейства Тернопільської області № 31118106700002, МФО 838012, код платежу: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», код одержувача коштів 23588119.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 4 липня 2011року/
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.