29.09.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1315/2011 р. Головуючий в 1 інстанції
Гаркуша О.М.
Категорія 25 Доповідач апеляційної
інстанції Володіна Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Володіної Л.В.
суддів - Сундукова В.М., Моцного М.В.,
при секретарі – Блох Д.Д.,
за участю - позивача ОСОБА_4 та його
представників ОСОБА_5, ОСОБА_6,
- представника відповідача – СТзДВ „Гарантія” – Азарова С.В.,
- представника третьої особи – ПАТ „УкрСиббанк” – Волошиної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія”, третя особа – Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” про захист прав споживачів, стягнення страхової виплати, штрафних санкцій та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія” на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2011 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія” (далі – СТзДВ „Гарантія”), в якому просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 60105,06 грн., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 5907,59 грн., моральну шкоду в сумі 30052,53 грн., індекс інфляції в сумі 3712,94 грн., три процента річних в сумі 864,52 грн., витрати на правову допомогу в сумі 10064,26 грн., судові витрати, а всього 110826,90 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що 17 квітня 2009 року між позивачем та СТзДВ „Гарантія” укладений договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту № 20 16 0001 – 1941 (далі – Договір), яким застраховано завдання шкоди транспортному засобу Mitsubishi L200 державний номер НОМЕР_1 у разі настання дорожньо-транспортної події (далі – ДТП), протиправних дій третіх осіб.
26 травня 2009 року застрахований транспортний засіб потрапив в ДТП, в якому позивач визнаний не винуватим, на підставі чого останній звернувся до відповідача з заявою про отримання страхового відшкодування в сумі 60105,06 грн. Оскільки відповідач у встановлений законом строк не виплатив страхове відшкодування, позивач за власний рахунок відремонтував автомобіль.
В липні 2010 року позивач вточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на свою користь страхові відшкодування в загальній сумі 190551,86 грн., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 21948,75 грн., моральну шкоду в сумі 95275,93 грн., індекс інфляції в сумі 9181,41 грн., три процента річних в сумі 3246,39 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5032,13 грн., судові витрати, а всього 325356,47 грн.
Вимоги обґрунтовані тим, що 09 листопада 2009 року під час відсутності позивача в результаті протиправних дій третіх осіб застрахований транспортний засіб було розукомплектовано. Позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування збитків, завданих в результаті страхового випадку, але страхового відшкодування у встановлений строк не отримав, у зв’язку з чим звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволений частково. Постановлено стягнути з СТзДВ „Гарантія” на користь ОСОБА_4: по страховому випадку від 26.05.2009 року в рахунок страхового відшкодування 32470,53 грн., пені – 4938,63 грн., інфляційних втрат – 249,44 грн., 3% річних – 728,59 грн.; по страховому випадку від 09.11.2009 року в рахунок страхового відшкодування – 124914,57 грн., пені – 12417,88 грн., інфляційних втрат – 959,62 грн., 3% річних – 1817,25 грн., а всього – 178496,51 грн. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, як ухваленого з порушенням норм матеріального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи, постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав апеляційну скаргу, позивача та його представників, які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 17 квітня 2009 року між позивачем та СТзДВ „Гарантія” укладений договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту № 20 16 0001 – 1941, яким застрахував завдання шкоди транспортному засобу Mitsubishi L200 державний номер НОМЕР_1 у разі настання дорожньо-транспортної події (далі – ДТП), протиправних дій третіх осіб. Вигодонабувачем за цим договором є АКІБ „УкрСиббанк” (а.с.16-23).
26 травня 2009 року відбулася дорожньо-транспортна подія, внаслідок якої автомобіль Mitsubishi L200 державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
За заявою відповідача експертом наданий звіт № 00135 (а.с. 171-179), згідно висновку якого вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу Mitsubishi L200 державний номер НОМЕР_1 складає 40756,34 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що АКІБ „УкрСиббанк” (правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк”), як вигодонабувач за Договором, належним чином уповноважив позивача ОСОБА_4 правом вимоги на одержання страхового відшкодування (а.с.240,247,248).
У відповідності до ст.ст. 509, 526, 610, 626, 638, 979, 981, 983 ЦК України, ст.ст. 16,18 Закону України „Про страхування”, п.п. 1.10, 1.22, 2.3.4.4, 2.8.5, 6.1 Договору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ДТП, що сталося 26.05.2009 року є страховим випадком, та при визначенні розміру відшкодування правильно відрахував вартість бамперу, як додаткового обладнання, та робіт по його відновленню з вартості робіт та матеріалів по звіту № 00135 від 19.06.2009 року.
Довід апеляційної скарги про те, що позивач у порушення умов Договору не повідомив своєчасно відповідача про встановлення додаткового обладнання на автомобіль, колегія суддів вважає таким що не є підставою для відмови в позові в цій частині.
Зі змісту норм ст.979 ЦК України, ст.16 Закону України „Про страхування” випливає, що якщо виникає страховий випадок, страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування. Несвоєчасне повідомлення про встановлення додаткового обладнання на автомобілі не перешкодило страховику переконатися в тому, що подія, що сталася 26 травня 2009 року, є страховим випадком. Доказів того, що таке порушення положень договору страхувальником призвело до збільшення ступеню страхового ризику, відповідачем в порушення ч.1 ст.60 ЦПК України не надано. Також відповідачем не надано доказів того, що встановлення додаткового обладнання на автомобіль призвело до збільшення суми страхового відшкодування.
З висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування по страховому випадку, який стався 07.11.2009 року, колегія суддів погодиться не може виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1,2 ст.985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Як вже зазначено, вигодонабувачем за Договором добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту № 20 16 0001 – 1941, є третя особа по справі - АКІБ „УкрСиббанк”.
З матеріалів справи вбачається, що 09 листопада 2009 року застрахований транспортний засіб було розукомплектовано.
За даним фактом, а також відносно позивача порушені кримінальні справи, які знаходяться в провадженні Нахімовського РВ УМВС України в м.Севастополі, по яким проводиться досудове слідство (а.с.56, 169, 244).
Представник ПАТ „УкрСиббанк” в судовому засіданні апеляційного суду пояснила, що кредитний комітет ПАТ „УкрСиббанк” не приймав рішення про уповноваження позивача правом вимоги на одержання страхового відшкодування по події, що сталась 09.11.2009 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не має права на одержання страхової виплати та є неналежним позивачем у позові про її стягнення.
На вказані вимоги закону суд першої інстанції уваги не звернув, що у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином підлягає зменшенню сума судового збору, що стягнута з відповідача судом першої інстанції, а саме: з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 383,86 грн. (1% при подачі позову).
Керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 626, 638, 979, 981, 983 ЦК України, ст.ст. 16,18 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 88, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія” задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2011 року в частині стягнення зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія” на користь позивача ОСОБА_4 сум по страховому випадку від 09 листопада 2009 року скасувати та у позові в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2011 року залишити без змін.
Стягнути зі Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Гарантія” на користь держави судовий збір у сумі 383,86 грн.(триста вісімдесят три грн.. вісімдесят шість коп.).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя /підпис/ Л.В. Володіна
Судді: /підпис/ М.В. Моцний
/підпис/ В.М. Сундуков
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Л.В. Володіна