Справа № 2а/1570/5120/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Соколенко О.М.
при секретарі –Кулішенко Є.С.
за участю: позивач –не з’явився;
представника відповідача – ОСОБА_1 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до реєстраційно-екзаменаційного відділення №4 при УДАІ ГУМВС в Одеській області про зобов’язання провести перереєстрацію автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов НОМЕР_1, 2001 року виготовлення, отриманого в якості гуманітарної допомоги ОСОБА_3 - на ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1) на підставі довідки Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації про перереєстрацію транспортного засобу від 30.03.2001 року, без сплати податків та зборів, які діяли на день здійснення митного оформлення автомобіля.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2006 році Головним управлінням праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації батько позивача - ОСОБА_3 був забезпечений автомобілем «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення, який надійшов з Німеччини в якості адресної гуманітарної допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року, яка залишена в силі ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2011 року, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації; зобов’язано Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації зняти з обліку автомобіль «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення, який було надано ОСОБА_3, зобов’язано Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації надати дозвіл на перереєстрацію вказаного автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення Державтоінспекцією на ОСОБА_2. На виконання вказаних рішень судів, Головним управлінням праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації надано довідку про перереєстрацію транспортного засобу від 30.03.2001 року, якою Білгород- Дністровському МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області доручено провести перереєстрацію автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення в якості гуманітарної допомоги з ОСОБА_3 на - ОСОБА_2. На підставі вказаної довідки позивач звернувся до відповідача з заявою про перереєстрацію вказаного автомобіля на його ім’я, однак отримав відповідь, в якої зазначено про можливість перереєстрації автомобіля лише за умови сплати податків та зборів, які діяли на день здійснення митного оформлення автомобіля. Таким чином, позивач вважає, дії відповідача, якими фактично відмовлено в переоформлені автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1 неправомірними, оскільки порядок отримання, реєстрації та перереєстрації після смерті інваліда автомобіля, який було ним отримано як гуманітарна допомога, на час отримання автомобіля ОСОБА_3, встановлювався постановою Кабінету Міністрів України № 128 від 07.02.2001 року, якою не передбачено, що перереєстрація автомобіля, отриманого як гуманітарна допомога можлива лише за умови сплати податків та зборів, які діяли на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу», постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»та постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»можливість передавання у власність членам сім`ї після смерті інваліда автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, передбачено тільки за умови обов’язкової сплати податків та зборів. Також, відповідач зазначив, що у листі Південної митниці від 27.05.2011 року № 24/27-03/7482 зазначено, що перереєстрація автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення можлива за умови сплати позивачем передбачених законом податків та зборів.
Крім того, відповідач зазначив у своїх запереченнях, що відповідно до п. 6 положення про управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Одеській області, затвердженого наказом ГУМВС України в Одеські області від 14.10.2009 року № 966, у безпосередньому підпорядкуванні управління знаходяться стройові підрозділи дорожньо-патрульної служби (полк, батальйон, рота, взвод), у тому числі спеціальні; відділи (відділення) Державної автомобільної інспекції з обслуговувані адміністративної території міста, району, району в місті та автомобільно-технічної інспекції; відділ (відділення) реєстраційно-екзаменаційної роботи; станції діагностики; спеціальні майданчики для тимчасового зберігання транспортних засобів; автогосподарства, гаражі. Згідно з п.8.36 вказаного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань, представляє в суді інтереси управління та підпорядкованих підрозділів.
У судовому засіданні, за клопотанням представника відповідача, було замінено первинного відповідача - реєстраційно-екзаменаційне відділення №4 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області на належного відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області.
Позивач у судове засідання не з’явився та повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно, але в своїй позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти адміністративного позову, та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Отже, відповідно до положень ст. 128 КАС України, суд розглядав справу без участі позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, ознайомившись з запереченнями відповідача та перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року по справі №2а-7474/10/1570, зобов’язано Головне управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації зняти з обліку автомобіль «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення, який було надано ОСОБА_3 та надати дозвіл на перереєстрацію Державтоінспекцією вказаного автомобіля на ОСОБА_2 (а.с.7-10).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року вказана постанова Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року залишена без змін (а.с.11-13).
Судом встановлено, що на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року та виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року по справі №2а-7474/10/1570, Головним управлінням праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації позивачу надано довідку про перереєстрацію транспортного засобу від 30.03.2001 року № 22-06-1753/2013, якою Білгород-Дністровському МРЕВ ДАІ ГУМВС України в Одеській області доручено провести перереєстрацію автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення, отриманого в якості гуманітарної допомоги з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 (а.с.14).
На підставі вказаної довідки позивач звернувся до відповідача з заявою про перереєстрацію вказаного автомобіля на його ім’я, однак реєстраційно-екзаменаційним відділенням №4 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області йому була надана відповідь від 07.06.2011 року № 7/4-1179, в якій зазначено, що згідно листа, отриманого від Південної митниці від 27.05.2011 року № 24/27-03/7482, перереєстрація автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов № НОМЕР_1, 2001 року виготовлення, можлива за умови сплати передбачених законом податків та зборів, які діяли на день здійснення митного оформлення автомобіля (а.с.15).
Суд вважає, що відмова відповідача у перереєстрації автомобіля є неправомірною, а позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2010 року по справі №2а-7474/10/1570, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року встановлено, що 11.07.2006 р. громадянином Німеччини ОСОБА_4 було оформлено дарчу на автомобіль марки «Фольксваген пасат»(кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1781 см.куб., 2001року виготовлення, номер технічного паспорту НОМЕР_2) для подальшої передачі в якості гуманітарної допомоги інваліду війни 1 групи громадянину ОСОБА_3.
17.08.2006 року Протоколом засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД-10870, автомобіль марки Фольксваген пассат (кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1781 см.куб., 2001 року виготовлення, номер технічного паспорту НОМЕР_2) було визнано «гуманітарною допомогою»та закріплено за інвалідом війни ОСОБА_3.
27.09.2006 року наказом головного управління праці та соціальної політики Одеської облдержадміністрації № 119 інваліду війни 1 групи ОСОБА_3 було безкоштовно видано в якості гуманітарної допомоги вищевказаний автомобіль.
17.03.2009 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3. Позивач ОСОБА_2, який є сином інваліда ОСОБА_3, тривалий час постійно проживав разом з батьком, вів з ним сумісне господарство, а отриманий батьком спірний автомобіль фактично знаходився на його особистому утриманні.
Крім того, в ухвалі Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року зазначається, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини щодо автомобіля марки «Фольксваген пасат»(кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1781 см.куб., 2001 року виготовлення, номер технічного паспорту НОМЕР_2) фактично виникли 11.07.2006 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999, тобто ці правовідносини були врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 128, згідно якої автомобіль після смерті інваліда залишається членам родини та знімається з обліку органів соціального захисту населення.
Також встановлено, що ОСОБА_3 20.06.2006 року підписав зобов’язання стосовно отриманого автомобіля, які ґрунтуються на приписах Порядку надання автомобілів, отриманих, як гуманітарна допомога, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 128.
Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не було надано жодних доказів щодо підписання інвалідом ОСОБА_3 письмового зобов’язання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999.
Згідно ч.1 ст.72 КАС обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої ці обставини встановлені.
Згідно ч. 8 ст. 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів та формування відповідного державного замовлення, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 37 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 128 «Про внесення змін до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями»після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім’ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту.
Заперечення відповідача проти позову, з посиланням на Постанову КМУ від 19.07.2006 року №999 «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», суд вважає необґрунтованим та до уваги не приймає з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, відповідно до абзацу 7 п. 41 якого після смерті інваліда автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку. Такий інвалід знімається з обліку на десятирічний строк, визначений починаючи з дати отримання автомобіля попереднім інвалідом, з урахуванням строку його експлуатації померлим. З прийняттям постанови КМУ від 19 липня 2006 року № 999, постанова КМУ від 8 вересня 1997 року № 999 "Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями" втратила чинність.
Однак, зазначений порядок не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки на момент отримання автомобіля марки «Фольксваген пасат»(кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1781 см.куб., 2001 року виготовлення, номер технічного паспорту НОМЕР_2) діяла постанова КМУ від 8 вересня 1997 року № 999, яка передбачала, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім`ї.
Також, посилання відповідача, у своїх запереченнях на ст.11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», згідно якого після смерті інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи праці та соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля, суд вважає безпідставним, оскільки цією статтею зазначений Закон доповнений 15.12.2009р., тобто після смерті інваліда ОСОБА_3 - 17.03.2009р.
Крім того, суд зазначає, що на час смерті інваліда ОСОБА_3 17.03.2009р. діяла ч. 2 ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»від 21.03.1991р. №875-ХІІ, згідно якої після смерті інваліда, дитини-інваліда, автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а тому застосування до цієї події більш пізнього нормативного акту є неприпустимим, оскільки суперечить ст. 58 Конституції України.
Приписами ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
В силу ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. З урахуванням вищевказаних норм Конституції України, суд вважає, що постанова КМУ від 19 липня 2006 року № 999, якою затверджено Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, не має зворотної дії в часі та не може застосовуватися до правовідносин, які є предметом дослідження у даній справі.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.6 Закону України “Про гуманітарну допомогу” Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою із звільненням від оподаткування та обов'язкових платежів підакцизні товари, зокрема, легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більше як 10 років тому, з об'ємом двигуна не більш як 1800 куб.см., які отримуються управлінням соціального захисту обласних державних адміністрацій для подальшої передачі інвалідам, які перебувають в установленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту.
Згідно п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року №544 “Про порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги”, митне оформлення гуманітарного товару здійснюється митницею без сплати митних зборів за наявності рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання цих товарів гуманітарною допомогою.
Як вже зазначалось судом, 17.08.2006 року Протоколом засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України № 26/ГД-10870, автомобіль марки «Фольксваген пасат»(кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1781 см.куб., 2001 року виготовлення, номер технічного паспорту НОМЕР_2) було визнано «гуманітарною допомогою»та закріплено за інвалідом війни ОСОБА_3.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що посилання представника відповідача на необхідність сплати мита при перереєстрації автомобіля є безпідставними, оскільки автомобіль в установленому порядку був визнаний гуманітарною допомогою, розмитнений на території України, зареєстрований за інвалідом ОСОБА_3.
Будь-яких норм, що забороняють органам ДАІ провести перереєстрацію автомобіля на підставі наданих позивачем документів, Правилами державної реєстрації й обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок не передбачено.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не наведено посилань на конкретні норми діючого законодавства в обґрунтування відмови у перереєстрації транспортного засобу в листі начальника реєстраційно-екзаменаційного відділенням №4 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Таким чином, як свідчать фактичні обставини справи, у органу Державтоінспекції були відсутні підстави для відмови позивачу у проведенні безоплатної перереєстрації вказаного автомобіля.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно зі ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, із врахуванням викладеного, оцінюючи дії відповідача по відмові в перереєстрації автомобіля на позивача, керуючись положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що зазначені дії відповідача не ґрунтуються на нормах діючого законодавства України, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області про зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити.
Зобов’язати Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області провести перереєстрацію автомобіля «Фольксваген Пасат», кузов НОМЕР_1, 2001 року виготовлення отриманого в якості гуманітарної допомоги ОСОБА_3 - на ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на підставі довідки Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про перереєстрацію транспортного засобу від 30.03.2001 року, без сплати податків та зборів за ставками, які діяли на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10 жовтня 2011 року.
Суддя О.М.Соколенко