Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 жовтня 2011 року Справа № 2а-8147/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Петросян К.Є.,
за участю секретаря – Зацепіної Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснодонського міськрайцентру зайнятості до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №12» про стягнення штрафної санкції,-
ВСТАНОВИВ:
14.09.2011 позивач Краснодонський міськрайцентр зайнятості звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №12» (далі КП «ЖЕК №12»), в обґрунтування якого послався на наступне.
20.06.2011 головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Луганського обласного центру зайнятості була проведена перевірка виконання законодавства про зайнятість у КП «ЖЕК №12», в ході якої встановлено, що згідно з наказом №79-к від 07.07.2007, у зв’язку із скороченням штатів (п.1 ст.40 КЗпП України) були звільнені 4 працівники КП «ЖЕК №12».
Згідно запису у трудовій книжці працівників КП «ЖЕК №12», вони звільнені з підприємства за ст.40 п.1 КЗпП України, у зв’язку із скороченням штатів. Звіт про за планове вивільнення працівників за формою 4-ПН (план) надійшов до Краснодонського міськрайцентру зайнятості 07.05.2007, тобто з порушенням вимог Закону України «Про зайнятість населення». Звіт про фактичне вивільнення працівників за формою 4-ПН (факт) наданий підприємством 18.07.2007, тобто з порушенням вимог п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення».
З урахуванням вищевикладеного, у відповідності із вимогами діючого законодавства відповідачу була нарахована штрафна санкція у розмірі 30087,61 грн., яка повинна бути перерахована у 10-ти денний строк. Відповідачем зазначена сума в добровільному порядку не сплачена, у зв’язку із чим позивач просить суд стягнути з КП «ЖЕК №12» суму штрафу 30087,61 грн. на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості для Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав заяву, відповідно до якої просив розглянути справу за відсутності представника КП «ЖЕК №12». Вимоги позову визнав у повному обсязі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Краснодонський міськрайцентр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та виконує покладені на нього функції, серед яких виплата забезпечення, представництво інтересів Фонду в судових органах та інших органах.
Згідно із ст.8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно до ст.10 зазначеного закону, Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду.
Судом встановлено, що КП «ЖЕК №12» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 04.09.1997 за №13871200000000517 (а.с.9). Відповідач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням Краснодонської міської ради від 22.12.2006 №10/570. Відповідно до п.1.1 Статуту КП «ЖЕК №12» створено шляхом перетворення ДП «ЖЕК №1» КП «УЖКГ №1» та є правонаступником усіх прав та обов’язків.
20.06.2011 головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Луганського обласного центру зайнятості була проведена перевірка виконання законодавства про зайнятість у КП «ЖЕК №12» згідно з Законом України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
В ході перевірки встановлено, що згідно з наказом №79-к від 07.07.2007 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з 07.07.2007 звільнені 4 працівника: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Останнім робочим днем, тобто днем вивільнення вважається 06.07.2007.
Звіт про за планове вивільнення вказаних працівників за формою №4-ПН до Краснодонського міськрайцентру зайнятості наданий 07.05.2007, тобто з порушенням двомісячного терміну, передбаченого п.5 ст.20 Закону України «Про занятість населення».
Відповідно до п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення», при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Згідно акту перевірки №89 від 20.06.2011, з КП «ЖЕК №12», у зв’язку із скороченням штатів (п.1 ст.40 КЗпП України) були звільнені працівники:
- ОСОБА_3 (комірник), яка працювала на підприємстві з 10.04.2006 по 06.07.2007. Згідно з довідкою підприємства від 20.07.2011 її заробітна плата складає 6620,27 грн.
- ОСОБА_2 (інженер), яка працювала на підприємстві з 01.10.2005 по 06.07.2007. Згідно з довідкою підприємства від 20.07.2011 її заробітна плата складає 9703,83 грн.
- ОСОБА_4 (економіст), яка працювала на підприємстві з 01.10.2005 по 06.07.2007. Згідно з довідкою підприємства від 20.07.2011 її заробітна плата складає 8382,90 грн.
- ОСОБА_5 (майстер тех. дільниці), яка працювала на підприємстві з 21.11.2005 по 06.07.2007. Згідно з довідкою підприємства від 20.07.2011 її заробітна плата складає 5380,61 грн.
Таким чином, з підприємства стягується штраф у розмірі 30087,61 грн.
Зазначена сума штрафу повинна бути перерахована у 10-ти денний термін, згідно Інструкції про порядок надходження, обміну і витрачання коштів Державного фонду зайнятості», затвердженої наказами Міністерства фінансів України №12-306, Міністерства праці України №10-939, Національного банку України №04.
Частиною 1 ст. 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.
Відповідач визнав позовну заяву, про що виклав у письмовому зверненні до суду.
З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Краснодонського міськрайцентру зайнятості до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №12» про стягнення штрафної санкції, задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №12» (юридична адреса: 94407, Луганська область, м.Краснодон, Мікроцентр, 4; фактична адреса: 94407, Луганська область, м.Краснодон, кв.Шахтарів, 5) на користь Краснодонського міськрайцентру зайнятості для Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р 37173975900028, одержувач УДК ГУ ДКУ у Луганській області, код 24048922, банк ГУ ДКУ в Луганській області, м.Луганськ, МФО 804013) суму штрафу у розмірі 30087,61 грн. (тридцять тисяч вісімдесят сім гривень шістдесят одна копійка).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя К.Є. Петросян