Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 вересня 2011 року Справа № 2а-7603/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Захарової О.В.
при секретарі: Білоконі Д.І.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1(довіреність від 20.07.2011 № 12029/10)
представник відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську до Приватного підприємства «ЛТГ «Нівелір» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з рахунків у банку, обслуговуючих платника податку, на суму 10 132,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську до Приватного підприємства «ЛТГ «Нівелір» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з рахунків у банку, обслуговуючих платника податку, на суму 10132,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ПП «ЛТГ «Нівелір», код ЄДРПОУ 37234180, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради за №1 382 102 0000 017573 від 23.07.2010. Товариство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську з 26.07.2010 за №3890.Податковий борг з податку на додану вартість складає 10132,00 грн., а саме з податку на додану вартість – 10132,00 грн. - основний платіж, що виник на підставі поданих платником декларацій з податку на додану вартість №41745 від 28.04.11 та №47778 від 20.05.2011. До цього часу податковий борг відповідачем не сплачений і продовжує збільшуватись. З метою погашення податкового боргу податковим органом були прийняті заходи, передбачені Законом №2181, а саме: на юридичну адресу направлено податкову вимогу №553 від 12.05.2000, яка повернулася згідно до поштового повідомлення за закінченням терміну зберігання. 12.05.2011 ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську прийнято рішення за №8282/24 про опис майна та податкову заставу. Враховуючи, що заходи з погашення податкового боргу, які були здійсненні податковою інспекцією, не дали позитивного результату, вважає, що виникає необхідність застосування погашення суми податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві,просив суд стягнути з Приватного підприємства «ЛТГ «Нівелір» заборгованість перед бюджетом за рахунок коштів, які перебувають у його власності з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).
Відповідач – Приватне підприємство «ЛТГ «Нівелір», і.к. 37234180, зареєстроване як юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.07.2010 за № 1 382 102 0000 017573 (а.с. 6-10).
Згідно довідки від 26.07.2010 №3890 (а.с. 11) відповідач взятий на облік як платник податків у ДПІ в Жовтневому районі у м.Луганську з 26.07.2010 за №07308.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із п.п.16.1.3-16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Згідно з підпунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема,календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тотожні вимоги закріпленні в статті 203 Податкового Кодексу України що відноситься до розділу V, яким врегульовані питання, пов’язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість, а саме :
Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 21.04.2011 позивачу було подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, зареєстрована за вх. №41745, в якій визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 7784 грн. (а.с.16-17), 18.05.2011 було подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, зареєстрована за вх. №47778, в якій визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 2348 грн.
У зв’язку з несплатою відповідачем суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеної у поданих ним податкових деклараціях, за ПП «ЛТГ «Нівелір» лічиться податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 10132,00 грн., що серед іншого підтверджується вищезазначеними деклараціями, зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 22-23), довідкою (а.с. 25) та розрахунком суми боргу (а.с. 24).
Згідно статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Пунктами 59.4 та 59.5 ст.59 Податкового кодексу України визначено,що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Пунктами 42.1 та 42.2 ст.42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
16.05.2011 відповідачу було направлено податкову вимогу від 12.05.2011 №533, згідно корінця якої (а.с. 20) загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на 12.05.2011 становить 7784,00 грн., конверт повернувся на адресу позивача з зазначенням « за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту 57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Враховуючи вищевикладене зазначена вимога вручена належним чином та не оскаржена.
Відповідно до пункту 88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Статтею 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.( п.п.89.1.1. п.89.1 ).
12.05.2011 позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу (а.с. 21).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.
Таким чином податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість на загальну суму 10132,00 грн. підтверджена матеріалами справи та на час розгляду справи не погашена.
Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
З урахуванням вимог п. 6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м.Луганську до Приватного підприємства «ЛТГ «Нівелір» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів з рахунків у банку, обслуговуючих платника податку, на суму 10132,00 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства «ЛТГ «Нівелір» (код ЄДРПОУ 37234180) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 10132,00 грн.(десять тисяч сто тридцять дві гривні) на користь Державного бюджету Жовтневого району на р/р 31119029700004 ГУДКУ у Луганській області, код 24046538,МФО 804013, код платежу 14010100.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складений і підписаний 23 вересня 2011 року.
Суддя О.В. Захарова