ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2011 р. Справа № 2a-2661/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
представника позивача Воришка Я.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 1547,17 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1547,17 грн.
Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в загальній сумі 1547,17 грн., що виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законодавства в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
Згідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкових зобов’язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 вказаного Закону для подання такої декларації.
В п. 5.1 ст. 5 Закону зазначено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженою.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків і зборів зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників (платника) податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення - орган державної податкової служби, звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що відповідач згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця є суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою та взятий на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків. Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 23-24).
Відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську 20.07.2010 року була подана податкова декларація з податку на додану вартість, за підсумками поточного звітного періоду (6 місяців 2010 року) (а.с. 10-11)
Відповідно до поданої декларації з податку на додану вартість, відповідач самостійно визначив та задекларував суму 2000.00 грн., яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду.
Позивачем надіслано боржнику податкові вимоги про необхідність сплати суми заборгованості, які відповідачем залишені без розгляду та задоволення (а.с. 12-13).
Судом встановлено, що на момент розгляду справи, сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість становить в загальній сумі 1547,17 грн. в тому числі 1491,36 грн. за основний боргом та 55,81 грн. пеня, відповідачем узгоджена, проте в добровільному порядку несплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави. Дані обставини підтверджуються довідкою відповідача (а.с.9).
Вказана заборгованість підтверджується дослідженою в судовому засіданні податковою декларацією з податку на додану вартість, податковими вимогами про сплату боргу та довідкою позивача про сплату боргу (а.с. 9, 10-11, 12-13).
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На час вирішення справи відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним узгодженого податкового боргу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України стосовно не сплати узгодженого податкового боргу та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, в сумі 1547,17 грн.
При цьому, відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового Кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до пункту 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (76018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід бюджету податковий борг в загальній сумі 1547 (одна тисяча п’ятсот сорок сім) гривень 17 копійок, з рахунків у банках обслуговуючих платника та за рахунок готівки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 21.09.2011 року.