ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" серпня 2011 р. Справа № 2a-2077/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області
до відповідача: Долинського об'єднання громадського харчування
про стягнення заборгованості в сумі 690,31 грн.,-
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
24.06.2011 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Долинського об'єднання громадського харчування (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків за лютий-квітень 2011 року в сумі 690,31 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI, Долинське об'єднання громадського харчування є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, який згідно з Законом зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідач задекларував суми єдиного внеску за лютий-квітень 2011 року в розмірі 913,38 грн. Однак станом на 01.06.2011 року відповідачем сплачено 223,07 грн. Враховуючи дані розбіжності заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України становить 690,31 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.
Так, судом 25.06.2011 року винесено ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову на адресу зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру (а.с. 20). Дані матеріали 01.07.2011 року та 13.07.2011 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: „підприємство не працює”.
Частина 4 статті 33 КАС України передбачає, що у разі відсутності осіб, які не беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місце проживання) зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.
Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” набрав чинності з 01.01.2011 року, крім пунктів, що набирають чинності 01.01.2014 року.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрати працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначений статтею 8 вищенаведеного Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Судом встановлено, що Долинське об'єднання громадського харчування відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб зареєстроване 30.12.1991 року як юридична особа та взяте на облік управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області.
Відповідач є страхувальником в розумінні ст. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та сплачував страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тому з 01.01.2011 року вважається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач задекларував суми єдиного внеску за лютий 2011 року в розмірі 302,78 грн., за березень 2011 року в розмірі 302,78 грн. та за квітень 2011 року в розмірі 307,82 грн. (а.с. 9-17).
Приписами ч. 8 ст. 9 вищенаведеного Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць.
Крім цього, порядок нарахування єдиного внеску визначається Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309.
Відповідно до пункту 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Частиною 12 ст. 9 даного Закону зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до пп. 4.3.6 п. 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.10.2010 року за №994/18289, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем не сплачено в повному обсязі нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Станом на 01.06.2011 р. заборгованість, згідно довідки пенсійного органу складає 690,31 грн. (а.с. 8).
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів добровільної сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 690,31 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Долинського об'єднання громадського харчування на користь управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за лютий-квітень 2011 року в сумі 690 (шістсот дев'яносто) гривень 31 копійку, в тому числі на розрахункові рахунки в УДК в Долинському районі, МФО 836014, код 20568642: 37190002000905 - 629,34 грн.; 37197083000905 - 60,97 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Грицюк П.П.
Постанова складена в повному обсязі 26.08.2011 року.