ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

21.09.2011                                                             Справа  № 5008/1293/2011

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатпродторг”, м.Свалява

до відповідача Свалявського сільського споживчого товариства, м. Свалява

про стягнення 1 607, 57 грн.

                                                                                 Суддя Г.Й. Бобрик                  

   Представники:

від позивача – ОСОБА_1 представник по довіреності від 05.07.2011 р. № 6 ,

від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатпродторг”, м.Свалява заявило позов до Свалявського сільського споживчого товариства, м. Свалява про стягнення 1 607, 57 грн., з яких 1 542 грн. –основний борг, 49, 77 грн. - пеня, 6, 17 грн. –інфляційні втрати та  9,63 грн. - 3 % річних.

Відповідач, належним чином  повідомлений про час та місце розгляду справи, на вимогу суду не надав письмових пояснень по суті спору з доказами на їх обґрунтування та не забезпечив на виклик суду явку уповноваженого представника для участі в засіданні суду по розгляду справи,

Надісланою на адресу суду факсограмою від 19.09.11, та в подальшому листом від 21.09.11 відповідач повідомив суд про те, що борг в сумі 1 542 грн. позивачеві перераховано, згідно платіжного доручення №357 від 02.09.11.

Позивач, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, заявив клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 1 542 грн., у зв’язку зі сплатою даної суми відповідачем після звернення з позовом до суду.

Вимоги про стягнення з відповідача 49,77 грн. - пені, 6,17 грн. –інфляційних витрат та 9,63 грн. - 3 % річних просить суд задоволити шляхом стягнення даних сум в примусовому порядку, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання. Водночас, присутній в судовому засіданні представник позивача просить суд покласти судові витрати на відповідача, по вині якого спір не було врегульовано в досудовому порядку.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю „Закарпатпродторг” та відповідач - Свалявське сільське споживче товариство 04.04.2011 року уклали Договір поставки № 8 (далі Договір), відповідно до якого позивач взяв на себе обов’язок передавати у власність „покупця” товар партіями у відповідності до замовлень, а „покупець”, тобто відповідач, зобов’язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Згідно зі ст.. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

          Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі.

          Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору № 8. поставив відповідачеві за накладною № 86 від 10.06.11 товар на загальну суму 1 542 грн., який отримав уповноважений представник відповідача згідно довіреності № 11 від 10 червня 2011р., яка долучена до позовної заяви.

          За умовами п. 5.2. Договору оплату за поставлений товар відповідач мав здійснити протягом 7 календарних днів з моменту отримання ним вартості товару.

          Оскільки відповідач не оплатив вартість отриманого товару згідно накладної № 86 від 10.06.11 у встановлений договором строк, тобто до 18 червня 2011р. позивач звернувся до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку та пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Станом на день звернення з позовом в суд борг відповідача перед позивачем становив 1 542 грн..

Беручи до уваги заяву позивача від 21.09.11, про сплату відповідачем суми основного боргу 1 542 грн., після звернення з позовом до суду, провадження  у справі в цій частині позову суд припиняє в зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач, на підставі  п. п. 8.2.1 п. 8.2 розділу 8 Договору –за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 5.2. Договору, завив вимогу про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сума пені згідно розрахунку позивача за період прострочення з 18.06.11 до 01.09.11 становить 49, 77 грн..

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки в матеріалах справи відсутні, і відповідачем не надано суду доказів оплати вартості отриманого товару у визначений договором строк, тобто до 18 червня 2011р., то вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційних витрат за період прострочення з 18.06.11 по 01.09.11 складає 6,17 грн. –та 3 % річних - 9,63 грн..

Розрахунки про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних судом перевірено та визнано обґрунтованими.

З огляду на викладене задоволенню підлягають позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача суми 49,77 грн. - пені, 6,17 грн. –інфляційних витрат та 9,63 грн. - 3 % річних, як такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 526, 599, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 230 Господарського кодексу України,      ст. 22, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

                    2.Стягнути з Свалявського сільського споживчого товариства (                  м. Свалява, вул. Головна 6, код 01751091) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатпродторг” (м. Свалява, вул. Робітнича 2, код 36586411 ) суму  49,77 грн. - пені, 6,17 грн. –інфляційних витрат та 9,63 грн. - 3 % річних та суму 338 грн. на відшкодування судових витрат.   

                    Видати наказ.

                    3.Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 1 542 грн..

          Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття та підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                              Г.Й.Бобрик

Вступна та резолютивної частини рішення  проголошена  21.09.11.

Рішення підписано 27.09.11.