Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2011 року Справа № 2а-7398/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Захарової О.В.
при секретарі: Білоконі Д.І.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 (дов. від 29.07.2011 № 07-10-2305),
представник відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №6 м.Краснодону» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 7299,84 грн.,
ВСТАНОВИВ:
23 серпня 2011 року на адресу суду надійшов адміністративний позов Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №6 м.Краснодону» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 7299,84 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив наступне.
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №6» зареєстроване як платник збору на обовязкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Краснодонській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440250000611.
Станом на 01.07.2011 згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 7299,84 грн., яка у добровільному порядку ним не сплачена.
У звязку з чим, позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №6 м.Краснодону» прострочену заборговааність в сумі 7299,84 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заперечень проти позову не надав.
Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Пунктом 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 9 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості із сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка виникла та не сплачена в період до 1 січня 2011 року.
Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» визначені правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач – Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №6 м.Краснодону» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 18.05.2007, ідентифікаційний код 32363418 (а.с. 21, 22).
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Краснодонській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується заявою про реєстрацію, повідомленням про взяття на облік страхувальника та карткою страхувальника (арк. справи 18, 19, 20).
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ (далі – Закон №2240) страхувальники – роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.
Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць – у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.
У разі незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків до Фонду одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів до Фонду суму несплачених страхових внесків.
У відповідності зі ст. 27 Закону №2240 страхувальники зобов’язані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 Закону.
Частиною 1 статті 30 Закону №2240 передбачено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 20.06.2011 по 22.06.2011 фахівцями Краснодонської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена планова перевірка повноти нарахування, утримання, перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності КП «Житлово-експлуатаційна контора №6 м.Краснодону» за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складений акт від 22.06.2011 (а.с. 12-15).
29 червня 2011 року за наслідками перевірки керівником Краснодонської міської виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято Рішення №101 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, за яким підлягає поверненню відповідачем до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 3973,19 грн. – пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків (32724,20 грн.) та 1294,97 грн. – неправомірно витрачені страхові кошти (а.с. 16 – зворотній бік).
Також, згідно Рішення від 29.06.2011 №101 до відповідача застосовані фінансові санкції: 16362,10 грн. – штраф 50% за несвоєчасну сплату страхових внесків (32724,20 грн.), 647,49 грн. – штраф 50% від неправомірно витрачених страхових коштів (1294,97 грн.) (а.с. 16 – зворотній бік).
Вказане рішення отримане відповідачем 30 червня 2011, що підтверджується підписом уповноваженої особи у супровідному листі відділення Фонду від 30.06.2011 №613/01-10 (а.с. 17).
У встановленому законом порядку рішення відповідачем не оскаржене та на час розгляду справи є чинним.
Судом встановлено, що згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС за 6 місяців 2011 року, станом на 01.07.2011, за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 50801,48 грн. (а.с. 7).
Із загальної суми заборгованості згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 №2а-7682/08 з відповідача стягнута прострочена заборгованість в сумі 14833,60 грн., та згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2008 №2а-7687/08 з відповідача стягнуті прострочена заборгованість в сумі 13050,70 грн. та частина фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 15 687,84 грн., що підтверджується Довідкою Краснодонської міської ВД ЛОВ ФСС з ТВП.
Крім того, 19 липня 2011 року позивачем та відповідачем складений акт звірення взаємних розрахунків, згідно якого станом на 01.07.2011 прострочена заборгованість складає 50801,48 грн. (а.с. 8).
Таким чином, станом на 01.07.2011 та на 01.10.2011 несплаченою залишається частина фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 7229,34 грн. (50801,48 – 14833,60 – 13050,70 – 15687,84).
У добровільному порядку заборгованість в сумі 7229,84 грн. відповідачем не сплачена.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №6 м.Краснодону» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 7299,84 грн., задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №6 м.Краснодону» (код 32363418) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в сумі 7299 грн. 84 коп. (сім тисяч двісті дев’яносто дев’ять гривень 84 коп.), перерахувавши їх на р/р 37172500100001 в УДК Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2011 року.
Суддя О.В. Захарова