Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 вересня 2011 року Справа № 2а-554/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Лагутіна А.А.;
при секретарі судового засідання: Рязанській Є.О.;
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 31.12.2010 року);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 1982/10 від 01.02.2011 року);
ОСОБА_3 (довіреність № 12030/10 від 20.07.2011 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0,-
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Айленд» (далі - Позивач або ПП «Айленд») до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську (далі-Відповідач), в якому позивач просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0, яким йому було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 430370,20 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Жовтневою ДПІ, за результатами перевірки на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Айленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2007 року по 01.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 01.09.2010 року за № 1634/23/32418971 від 26.10.2010 року було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення у зв’язку з порушенням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168). ПП «Айленд» вважає факти, викладені в акті перевірки, такими, що не відповідають дійсності.
Так, позивач зазначив, що під час перевірки податковим органом формування податку на додану вартість (п.3.2. акту перевірки) у червні 2010 року, липні 2010 року та серпні 2010 року при визначенні податкових зобов’язань враховувалась лише система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, якою були виявлені розбіжності між заявленими податковими зобов’язаннями ПП «Айленд» та його контрагентів, а саме:
- за червень 2010 року - ТОВ «Луганська фірма Сілуєт» заявила податковий кредит отриманий від ПП «Айленд» у сумі ПДВ - 215940,00 грн., ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД заявила податковий кредит отриманий від ПП «Айленд» у сумі ПДВ - 21275,44 грн., ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» заявило податковий кредит отриманий від ПП «Айленд» у сумі ПДВ - 9840,96 грн.;
- за липень 2010 року - ТОВ «ВКФ ЛІА ЛТД» заявило податковий кредит отриманий від ПП «Айленд» у сумі ПДВ - 22970,72 грн., ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» заявило податковий кредит отриманий від ПП «Айленд» у сумі ПДВ - 9840,96 грн.;
- серпень 2010р. - ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД заявило податковий кредит отриманий від ПП «Айленд» у сумі ПДВ - 13323,43 грн., ТОВ «Шиворіт-Навиворіт» заявило податковий кредит отриманий від ПП «Айленд» у сумі ПДВ - 9840,96 грн.
Також при перевірці формування податкового кредиту були використанні лише бухгалтерські документи замість первинних.
Крім того, податкові декларацій з ПДВ за вказані періоди з червня – серпень 2010 року відповідачем прийняті не були як податкову звітність. Враховуючи, що відповідач під час перевірки не використовував документи первинного обліку ПП «Айленд», зокрема не використано реєстри виданих та отриманих податкових накладних, самі податкові накладні, дані журналів - ордерів та інші, позивач вважав, що дані акту перевірки є необґрунтованими, а тому винесене на його підставі податкове повідомлення – рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0 є неправомірним.
За таких обставин, позивач просив суд визнати податкове повідомлення – рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0 про донарахування ПП «Айленд» податку на додану вартість у сумі 339809,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 90561,20 грн., усього – 430370,20 грн., недійсним та скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали та надали письмові заперечення, в яких зазначили, що Жовтневою ДПІ у м. Луганську з 23.09.2010 року по 15.10.2010 року було проведено позапланової виїзної перевірки ПП «Айленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2007 року по 01.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 01.09.2010 року № 1634/23/32418971 від 26.10.2010 року. За результатами проведення перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення у зв’язку з порушенням п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.8.1 п.7.8. ст.7 Закону № 168.
На час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення податкові декларації з ПДВ за червень 2010 року - серпень 2010 року не було визнано податковою звітністю, у зв’язку з чим їх до уваги не прийнято.
Проведеною перевіркою було встановлено заниження усього за перевіряємий період податок на додану вартість у сумі 339809,00 грн., у тому числі по періодах: за червень 2010 року у сумі 259583,00 грн., за липень 2010 року у сумі 44937,00 грн. та за серпень 2010 року у сумі 35289,00 грн.
Таким чином, на думку відповідача відсутні підстави для скасування податкового повідомлення – рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0. У зв’язку з чим, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Приватне підприємство «Айленд» зареєстровано у якості юридичної особи суб’єкта господарської діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 19.03.2003 року за № 253701690043169, нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано Виконавчим комітетом Луганської міської ради за № 1 382 105 0001 009733 від 19.03.2003 року, код за ЄДРПОУ - 32418971, юридична адреса: м. Луганськ, вул. Советська, 73. (том 1, аркуш справи 12).
Приватне підприємство «Айленд» зареєстровано у якості платника податків з 26.03.2003 року в державній податковій інспекцій Жовтневого району м. Луганську за № 5111, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 17165066 від 26.10.2006 року, індивідуальний податковий номер платника - 324189712341.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 23.09.2010 року по 15.10.2010 року посадовими особами Жовтневою ДПІ м. Луганську було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Айленд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.09.2007 року по 01.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 01.09.2010 року (том 1 аркуші справи 11-29).
У акті перевірки № 1634/23/32418971 від 26.10.2010 року було зазначено заниження усього за перевіряємий період податку на додану вартість у сумі 339809,00 грн., у тому числі по періодах: за червень 2010 року у сумі 259583,00 грн., за липень 2010 року у сумі 44937,00 грн. та за серпень 2010 року у сумі 35289,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Жовтневою ДПІ м. Луганська було винесено податкове повідомлення – рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0 про донарахування ПП «Айленд» податку на додану вартість у сумі 339809,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 90561,20 грн., усього – 430370,20 грн. (том 1 аркуш справи 9).
Вирішуючи питання про законність податкового повідомлення-рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0 суд вважає за необхідне зазначити наступне.
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (далі - Порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.
Пунктом 1.7 Порядку № 327 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Підпунктом 2.3.2 п. 2.3. зазначеного Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Однак, в порушення п.п.2.3.2. п.2.3. Порядку № 327 в акті перевірки Жовтневою ДПІ м. Луганська № 1634/23/32418971 від 26.10.2010 року висновок про те, що ПП «Айленд» було занижено податкові зобов’язання у загальній сумі 339809,00 грн. зроблено на підставі лише даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та частини первинних документів, які наведені у додатку № 11 до акту перевірки (том 1 аркуш справи 17, том 2 аркуші справи 86, 87), при цьому інші первинні документи, у тому числі реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, договори, акти приймання-передачі робіт (послуг), платіжні документи тощо відповідачем не досліджувались. Акт перевірки не містить посилання на те які саме податкові накладні, видані позивачем, не включено ПП «Айленд» до податкових зобов’язань за відповідний період.
Суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на те, що позивач взагалі не надав податкові декларації з показниками за відповідні періоди, оскільки зазначені декларації були подані до відповідача, однак не були прийняті відповідачем як податкова звітність (том 1 аркуші справи 82-91) та ці події не мають відношення до предмету розгляду цієї справи, а саме до правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (том 1 аркуші справи 11-29, 30-38, 84-91).
Під час перевірки, результати якої викладено в акті № 1634/23/32418971 від 26.10.2010 року первинні документи позивача Жовтневою ДПІ м. Луганська до уваги не приймались.
Суд неодноразово зобов’язував відповідача надати докази, на підставі яких встановлено заниження ПП «Айленд» податкових зобов’язань з ПДВ по відповідним господарським операціям на загальну суму 339809,00 грн., а саме надати суду розрахунок донарахованих податкових зобов’язань за період червень 2010 року, липень 2010 року та серпень 2010 року із зазначенням документів, на підставі яких встановлено заниження податкових зобов’язань з ПДВ за період, зазначений в акті перевірки.
Однак, витребувані судом документи відповідачем надано не було.
Відповідно до висновків акту перевірки було встановлено заниження податкових зобов’язання з ПДВ по операціям з продажу товарів, робіт, послуг у червні 2010 року на суму 259583,00 грн., у липні 2010 року на суму 44937,00 грн. та у серпні 2010 року на суму 35289,00 грн. Загальна сума заниження податкових зобов’язання з ПДВ за вказаний період склала 339809,00 грн.
При цьому, згідно пояснень представників відповідача у судовому засіданні заниження податкових зобов’язання з ПДВ за вказані періоди виникло у зв’язку з тим, що позивач не декларував податкові зобов’язання та взагалі не надав податкову звітність за вказані періоди. У якості доказу заниження податкових зобов’язань відповідачем було наведено дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Суд не може погодитися із висновком відповідача про заниження податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість за відповідні періоди з огляду на таке.
Згідно реєстру виданих податкових накладних ПП «Айленд» за червень 2010 року до складу податкових зобов’язань позивачем включено дані виданих податкових накладних на адресу ТОВ ЛФ «Силует», а саме за податковою накладною від 09.06.2010 року № 60 ПДВ у сумі 215940,00 грн., ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД, а саме за податковою накладною від 07.06.2010 року № 61 ПДВ у сумі 12391,04 грн., ПП ОСОБА_5, а саме за податковою накладною від 11.06.2010 року № 62 ПДВ у сумі 213,33 грн., ТОВ «Шиворіт-Навиворіт», а саме за податковою накладною від 11.06.2010 року № 63 ПДВ у сумі 9840,96 грн., ПП ОСОБА_6, а саме за податковою накладною від 21.06.2010 року № 64 ПДВ у сумі 600,00 грн., ПП ОСОБА_7, а саме за податковою накладною від 25.06.2010 року № 65 ПДВ у сумі 213,33 грн., ПП ОСОБА_8, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 66 ПДВ у сумі 211,64 грн., ТОВ «М.С.Л.», а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 67 ПДВ у сумі 216,20 грн., ПП ОСОБА_9, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 68 ПДВ у сумі 397,02 грн., АТ «Брокбізнесбанк», а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 69 ПДВ у сумі 128,30 грн., ПП ОСОБА_10, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 70 ПДВ у сумі 1624,71 грн., ПП ОСОБА_11, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 71 ПДВ у сумі 211,64 грн., ПП ОСОБА_12, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 72 ПДВ у сумі 655,36 грн., ПП ОСОБА_13, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 73 ПДВ у сумі 211,64 грн., ПП ОСОБА_14, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 74 ПДВ у сумі 397,02 грн., ПП ОСОБА_15, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 75 ПДВ у сумі 433,81 грн., ПТ «Ломбард «Рак і К», а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 76 ПДВ у сумі 57,45 грн., ПП ОСОБА_6, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 77 ПДВ у сумі 381,00 грн., ПП ОСОБА_16, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 78 ПДВ у сумі 114,30 грн., ПП ОСОБА_17, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 79 ПДВ у сумі 508,00 грн., ПП ОСОБА_18, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 60 ПДВ у сумі 635,00 грн., ПП ОСОБА_19, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 81 ПДВ у сумі 1016,00 грн., ПП ОСОБА_20, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 82 ПДВ у сумі 228,60 грн., ТОВ ЛФ «Силует», а саме за податковою накладною від 09.06.2010 року № 60 ПДВ у сумі 215940,00 грн., ПП ОСОБА_21, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 83 ПДВ у сумі 635,00 грн., ПП ОСОБА_22, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 84 ПДВ у сумі 1016,00 грн., ПП ОСОБА_23, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 85 ПДВ у сумі 762,00 грн., ПП ОСОБА_24, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 86 ПДВ у сумі 110,70 грн., ОСОБА_25, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 87 ПДВ у сумі 260,35 грн., ОСОБА_26, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 88 ПДВ у сумі 262,43 грн., ПП ОСОБА_5, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 89 ПДВ у сумі 128,27 грн., ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 90 ПДВ у сумі 8884,40 грн., ПП ОСОБА_27, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 91 ПДВ у сумі 641,33 грн., ПП ОСОБА_7, а саме за податковою накладною від 30.06.2010 року № 92 ПДВ у сумі 256,53 грн., а усього ПДВ на суму 259583,36 грн. (том 1 аркуші справи 117-118).
Згідно реєстру виданих податкових накладних ПП «Айленд» за липень 2010 року до складу податкових зобов’язань позивачем включено дані виданих податкових накладних на адресу: ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_8, ТОВ «М.С.Л.», ТОВ «Шиворіт-Навиворіт», ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД, ПП ОСОБА_9, АТ «Брокбізнесбанк», ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП Штельмах, Н.В., ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_15, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_16, ПП ОСОБА_17, ПП ОСОБА_18, ПП ОСОБА_28, ПП ОСОБА_19, ПП ОСОБА_20, ПП ОСОБА_21, ПП ОСОБА_22, ПП ОСОБА_23, ПП ОСОБА_25, ПП ОСОБА_26, а саме за податковими накладними від 30.07.2010 року за № 93-119 ПДВ у загальній сумі 42293,40 грн. (том 1 аркуші справи 186, 187).
Згідно реєстру виданих податкових накладних ПП «Айленд» за серпень 2010 року до складу податкових зобов’язань позивачем включено дані виданих податкових накладних на адресу: ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_8, ТОВ «Шиворіт-Навиворіт», ТОВ «ВКФ «ЛІА» ЛТД, ПП ОСОБА_9, ПАТ «Брокбізнесбанк», ПП ОСОБА_11, ПП ОСОБА_12, ПП Штельмах, Н.В., ПП ОСОБА_13, ПП ОСОБА_14, ПП ОСОБА_15, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_16, ПП ОСОБА_18, ПП ОСОБА_20, ПП ОСОБА_21, ПП ОСОБА_23, ПП ОСОБА_26, ПП ОСОБА_29, ПТ «Ломбард «Рак і К», а саме за податковими накладними від 30.08.2010 року та 31.08.2010 року за № 120-127, 129-138, 140-146 ПДВ у загальній сумі 42307,74 грн. (том 1 аркуші справи 213, 214).
Крім того, суми ПДВ, які були включені до складу податкових зобов’язань ПП «Айленд», а саме: за червень 2010 року - 259583,36 грн., за липень 2010 року - 42293,40 грн., за серпень 2010 року - 42307,74 грн. за відповідними виданими податковими накладними також підтверджується здійсненими платежами зазначених контрагентів через ОТП БАНК, а саме: за червень 2010 року (том 2 аркуші справи 27-47), за липень 2010 року (том 2 аркуші справи 48-66) та за серпень 2010 року (том 2 аркуші справи 67-85).
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Тобто, платник податку збільшує свої податкові зобов’язання з ПДВ або під час надходження коштів, сплачених покупцем як передплата за товар по договору, або під час виписки податкової накладної, коли поставка товару передує оплаті його вартості.
Таким чином, для правильного визначення сум податкових зобов’язань платника податку податковий орган повинен перевіряти не лише дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, як здійснено Жовтневою ДПІ м. Луганська, а й первинні документи такого платника податку, включаючи договори з покупцями, дані аналітичного та синтетичного обліку.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи у ПП «Айленд» Жовтневою ДПІ м. Луганська документи первинного бухгалтерського обліку, дані аналітичного та синтетичного обліку не витребовувались та не досліджувались.
Слід звернути увагу, що при проведенні перевірки відповідачем також не досліджувались первинні документи, що підтверджували формування податкового кредиту позивача, які були надані представником позивача досліджені та долучені до справи, а саме: за червень 2010 року (том 1 аркуші справи 95-185), за липень 2010 року (том 1 аркуші справи 186-210) та за серпень 2010 року (том 1 аркуші справи 211-238), що не заперечували представники відповідача.
Відповідно до п.п.2.3.4 п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за номером 925/11205 (діяв на час складання акту від 26.10.2010 року № 1634/23/32418971, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб’єкта господарювання.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вимог ч.3 ст.2 КАС України, які визначені до рішень суб’єктів владних повноважень, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганську від 23.12.2010 року № 0002292310/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 339809,00 грн. прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення був Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181).
Згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідачем було нараховане 90561,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п.17.1.1, п.п.17.1.2. п.17.1 ст.17 Закону № 2181.
Відповідно до п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
Згідно п.п.17.1.1. п.17.1. ст.17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Підпунктом 17.1.2. п.17.1 ст.17 Закону № 2181 визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «а» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, вказані норми Закону передбачають право контролюючого органу нараховувати штрафні санкції на донараховані податковим органом суми податкових зобов’язань платника податків. Враховуючи, що під час розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність підстав у державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганську для визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 339809,00 грн., то, відповідно, відповідач не мав законних підстав і для нарахування штрафних санкцій у розмірі 90561,20 грн.
З твердженням представників відповідача про те, що податкові декларації за перевіряємий період взагалі не надавались позивачем не заслуговує на увагу суду, оскільки зазначені декларації були надіслані відповідачу, однак були ним не прийняті та не вважалися податковою звітністю (том 1 аркуші справи 30-38, 82-91).
Також, суд вважає за необхідне звернути уваги на те, що при проведенні перевірки ПП «Айленд» відповідач не прийняв до уваги податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка була прийнята відповідачем та вважалась податковою звітністю, а саме: її показник коду рядка 26 (залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, при цьому значення цього рядка переноситься до рядка 23.2. податкової декларації наступного звітного періоду) сума ПДВ складала 954567,00 грн. (том 2 аркуші справи 22-26).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірним оскаржуване податкове повідомлення –рішення державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганську від 23.12.2010 року за № 0002292310/0 та скасувати його у повному обсязі, оскільки у суду відсутні дані щодо розрахунку штрафної (фінансової) санкції в розмірі 90561,20 грн.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, а тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, або пропорційно до задоволених вимог.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 29 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 87, 94, 98, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги приватного підприємства «Айленд» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23.12.2010 року № 0002292310/0, задовольнити повністю.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганську № 0002292310/0 від 23 грудня 2010 року про визначення приватному підприємству «Айленд» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 430370,20 грн. (чотириста тридцять тисяч триста сімдесят грн. двадцять коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Айленд» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три грн. сорок коп.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Згідно з ч.3 ст.160 КАС України постанову складено у повному обсязі 03.10.2011 року.
СуддяА.А. Лагутін