Справа № 2-445/11

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

Іменем     України

21 вересня 2011 року                                                                       м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді                                                  Гусєвої Н.Д.,

при секретарі                                                            Куруч Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Арцизі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третіх осіб –ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору укладеним та права власності на нерухоме майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду посилаючись на те, що він вирішив придбати у відповідачки 47/100 частини житлового АДРЕСА_1, на що вона погодилася і  01 вересня 2010 року передав відповідачці 6000 доларів США, що на той час за курсом НБУ складало 47 280 гривень. Домовившись з відповідачкою про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу, він разом з ОСОБА_4 передав їй вказану суму. В підтвердження правочину 01 вересня 2010 року відповідачка власноруч написала розписку про те, що вона отримала від позивача та третьої особи ОСОБА_4 гроші за продаж належної їй частини житлового будинку. Після передачі грошей сторони домовились оформити пізніше договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі, оскільки на момент передачі грошей відповідачка від нотаріального посвідчення правочину ухилилася, мотивуючи це тим, що зробить це пізніше. Далі, на неодноразові вимоги позивача нотаріального оформлення договору, відповідачка знову ухилялася від такого оформлення правочину, називаючи різні особисті причини, які нібито заважають йому оформити договір купівлі-продажу належної йому частини житлового будинку. Надалі відповідачка виїхала в Росію. В зв’язку з тим, що законом визначений порядок нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна, чого не було зроблено позивачем та відповідачкою, в зв’язку з чим позивач просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ним та ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на вказану частину житлового будинку, посилаючись на положення ч.2 ст.220 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5, який діє за довіреністю  як представник інтересів позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з’явилася, але надіслала на адресу суду заяву де підтверджує факт продажу позивачу 47/100 частини житлового АДРЕСА_1, позов визнала, не заперечує проти його задоволення обсязі та просить суд розглянути справу за її відсутністю.

Залучений в судовому засіданні в якості третьої особи на стороні позивача, який не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_4, позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та пояснив суду, що дійсно позивач з відповідачкою домовились про укладання договору купівлі-продажу 47/100 частини житлового АДРЕСА_1, що належить відповідачці. Відповідачка отримала від позивача та нього 6000 доларів США, що на той час за курсом НБУ складало 47 280 гривень, але в подальшому вона виїхала в Росії і договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі так вони не уклали.

Залучена в судовому засіданні в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних позовних вимог ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилася, але надіслала до суду заяву де підтримала позовні вимоги позивача в повному обсязі, просила їх задовольнити та просить суд розглянути справу за її відсутністю.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши доводи представника позивача та третьої особи ОСОБА_4, вивчивши заяви відповідачки, третьої особи ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, на які посилаються сторони, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі тому що заснований на законі і доведений матеріалами справи.

Відповідно до розписки від 01 вересня 2010 року написаною ОСОБА_2 в м.Арцизі  в присутності ОСОБА_4 вона за домовленістю з ОСОБА_1 отримала від останнього 6000 доларів США, що на той час за курсом НБУ складало 47 280 гривень за свою власність, а саме 47/100 частин житлового АДРЕСА_1 (а.с.8). Зазначений об'єкт нерухомості згідно свідоцтва про право власності до складання вказаної розписки належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на майно (а.с. 5). Факт приналежності житлового АДРЕСА_1 підтверджується також технічним паспортом на об’єкт нерухомості, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 6, 7, 8-11), відповідно до яких ОСОБА_2 до наявного часу є власником зазначеного частини житлового будинку.

Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договори. Згідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дійшли згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу нерухомості укладений між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не суперечить ст. 203 ЦК України, тобто загальним вимогам, дотримання яких є необхідним для дійсності угоди.

Відповідно до вимог ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу, виконані обома сторонами, тому що сторони виконали свої зобов'язання, тобто покупець заплатив продавцю оговорену суму, а продавець, у свою чергу, передав покупцю у власність об'єкт нерухомості –47/100 частин житлового АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, а також вбачається з перевірених в судовому засіданні матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшли згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу нерухомості та між ними відбулося повне виконання договору, тобто покупець заплатив продавцю оговорену суму, а продавець, у свою чергу, передав покупцю у власність об'єкт нерухомості –47/100 частин житлового АДРЕСА_1, але одна із сторін, а саме продавець ОСОБА_2 ухилилась від його нотаріального посвідчення, а згодом переїхала до іншої країни. Враховуючи наведене суд вважає, що зазначені 47/100 частин житлового АДРЕСА_1, відповідачка продала позивачу, отримавши за це обумовлену суму грошей, про що свідчить написана нею розписка, та ухилялася від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, в зв’язку з чим позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на житловий будинок і відповідності з діючим законодавством.

З огляду на домовленість сторін по всіх істотних умовах договору і те, що відбулося повне виконання договору, але в подальшому одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, що дає підстави суду на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України визнати зазначений договір купівлі-продажу дійсним та визнати право власності за позивачем на 47/100 частин житлового АДРЕСА_1.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 472 (чотириста сімдесят дві) гривні 00 копійок; витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень. Крім того з відповідачки на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 79 (сімдесят дев’ять) гривень 43 копійки недоплачені позивачем.

На підставі ч.2  ст. 11, ст.ст. 203, 220, 638, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 15, 30, 57-60, 64, 82, 88, 158, 208-210, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу 47/100 частини житлового АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 з одного боку, та з ОСОБА_2 з іншого боку 01 вересня 2010 року дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 47/100 частин житлового АДРЕСА_1 з прилеглими до нього спорудами, згідно технічної документації на зазначений житловий будинок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 472 (чотириста сімдесят дві) гривні 00 копійок; витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави: судовий збір в розмірі 79 (сімдесят дев’ять) гривень 43 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя

Арцизького районного суду                                                   Гусєва Н.Д.