Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2011 року Справа № 2а-8037/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
представника позивача не з’явився,
відповідача не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1762,80 грн., -
ВСТАНОВИВ:
13 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1762,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
В порушення ч. 2 п. 6 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач не сплачує у встановлений законом термін страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з чим станом на 01.05.2011 має заборгованість в сумі 1762,80 грн.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1762,80 грн.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином.
Суд, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Статтею 19 передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається із особового рахунку (а.с. 7) сума боргу на 01.04.2011 складає 1762,80 грн.
Згідно акту № 14 від 01.04.2011 камеральної перевірки річного звіту Додаток № 5 до органу Пенсійного фонду ОСОБА_1 відповідачу донараховано до мінімального розміру страхові внески за липень 2010 року – грудень 2010 року суму в розмірі 1762,80 грн.
10 травня 2011 року позивачем було спрямовано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу № 447, із визначенням суми заборгованості – 1762,80 грн. 14.05.2011 вимога була отримана відповідачем особисто та у судовому порядку не оскаржена (а.с. 8-10).
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 26.12.1992, який до прийняття Податкового кодексу України діяв в частині розділу IV щодо оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту.
Фіксований податок сплачується громадянином - платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його проживання.
Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №129/98-ВР від 13.02.1998 до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.
Відповідач обрав спрощену систему оподаткування шляхом придбання торгового патенту та сплати фіксованого податку, 10% від якого перераховувалося в рахунок внесків до Пенсійного фонду України, ці обставини підтверджуютьсь повідомленням нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) від 30.03.2011.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 №21-1 платниками страхових внесків є застраховані особи, зокрема згідно п. 2.2.3. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).
Таким чином, крім того, що відповідач є платником фіксованого податку, він одночасно є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та у відповідності з вимогами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
У період з січня 2010 року по грудень 2010 року фактично позивачем перераховувалося до Пенсійного фонду України по 5,00 грн. щомісячно.
Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №2461-VI від 08.07.2010, який набрав чинності з 17.07.2010 підпункт 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376) було викладено в такій редакції:
«4) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом».
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Згідно п. 4.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків: для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3-2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції (для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) - на 32 відсотки за 2004-2005 роки; 31,8 відсотка за 2006 рік, 33,2 відсотка з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.
Отже, мінімальний страховий внесок в 2010 році складає 33,2 відсотки від мінімальної заробітної плати на поточний місяць.
Статтею 53 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік” встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня – 869 грн., з 1 квітня – 884 грн., з 1 липня –888 грн., 1 жовтня – 907 грн., 1 грудня – 922 грн. Таким чином мінімальний страховий внесок складає з січня – 288,5 грн., з квітня – 293,49 грн., з липня – 294,82 грн., з жовтня - 301,12 грн., за грудень – 306,10 грн. Ці суми отримані шляхом множення мінімальної заробітної плати на 33,2 відсотки.
Таким чином, у період з 01.07.2010 по 31.12.2010 розмір внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, що підлягали сплаті відповідачем з урахуванням частини фіксованого податку за місяцями складав:
липень 2010 року 294,82 – 5,00 = 289,82
серпень 294,82 – 5,00 = 289,82
вересень 294,82 – 5,00 = 289,82
жовтень 301,12 – 5,00 = 296,12
листопад 301,12 – 5,00 = 296,12
грудень 306,10 – 5,00 = 301,10
разом 1792,80 – 30 = 1762,80 грн.
З 01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідно до перехідних положень якого стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Виходячи з системного аналізу норм Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №2461-VI від 08.07.2010, "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, суд дійшов висновку про наявність обов'язку відповідача у період з 01.07.2010 по 31.12.2010 сплачувати внески до Пенсійного фонду України у розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску обчисленого, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць та з урахуванням частини фіксованого податку (10% від вартості патенту) та доведеність матеріалами справи наявності за відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 у сумі 1762,80 грн. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат вирішено судом у відповідності до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України. .
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1762,80 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; інд код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період липень 2010 року – грудень 2010 року у сумі 1762,80 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
СуддяН.В. Кравцова