ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2011 року Справа № 6/5005/6310/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Герасименко І.М., Сизько І.А.,
секретар судового засідання –Лазаренко П.М.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1, довіреність від 11 липня 2011 року №2123;
від відповідача –не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м.Київ, в особі Філії –Лівобережне відділення №8420 ПАТ “Державний ощадний банк України”, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2011 року у справі № 6/5005/6310/2011
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, в особі Філії –Лівобережне відділення №8420 відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”
до Селянського фермерського господарства “ФЛОРА”, с.Вербівське Васильківського району Дніпропетровської області
про стягнення 756571,56 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2011 року у справі № 6/5005/6310/2011 (суддя Коваленко О.О.) у задоволенні позову ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Філії –Лівобережне відділення №8420 про стягнення з відповідача СФГ “ФЛОРА” заборгованості за договором невідновлювальної кредитної лінії від 20 лютого 2003 року №10 в сумі 756571,56 грн. –відмовлено.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із пропуску позивачем строку позовної давності.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач –ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Філії –Лівобережне відділення №8420, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що строк позовної давності переривався вперше 25 травня 2005 року вчиненням виконавчих написів №№624 та 625 та вдруге –25 лютого 2008 року у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство відносно майнового поручителя –ТОВ Агрофірми “Артель”. Позивач вважає, що перебіг позовної давності розпочався знову 25 грудня 2008 року з дата винесення господарським судом Дніпропетровської області ухвали про затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора ТОВ Агрофірми “Артель”.
Відповідач –СФГ “ФЛОРА”, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (судової повістки) /а.с.35 т.2/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 лютого 2003 року між позивачем –ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії –Лівобережне відділення № 8420 ВАТ “Ощадбанк” (банк) та відповідачем –СФГ “ФЛОРА” (позичальник) укладено договір невідновлюваної кредитної лінії №10, відповідно до умов якого банк зобов’язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов’язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 250000 грн. ( в редакції додаткової угоди від 20 лютого 2003 року № 3) та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору кредит надається у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення, в редакції додаткової угоди від 02 грудня 2004 року № 9, не пізніше 01 квітня 2005 року.
На виконання умов договору банком надано відповідачу кредит в загальній сумі 249991,80 грн., що підтверджується матеріалами справи.
У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за вказаним кредитним договором 20 лютого 2003 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір про заставу рухомого майна №521, який посвідчений державним нотapiycoм Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області та зареєстрований в peєстpi за № 521, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передав позивачу в заставу автомобіль ГA3 3110, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2001, вартістю 25193,31 грн.
Також, 27 березня 2003 року між позивачем та ТОВ Агрофірма “Артель” укладено договір про заставу рухомого майна №727, посвідчений державним нотapiycoм Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, зареєстрований в peєcтpi за №727, згідно умов якого ТОВ Агрофірма “Артель” передало в заставу позивачу рухоме майно на загальну суму 374333,44 грн.
Відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредитних коштів та процентів за кредитним договором у встановлений договором строк своєчасно не виконав.
25 травня 2005 року приватним нотapiycoм Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчі написи №№ 624 та 625 за вказаними договорами застави на суму 280876,87 грн. Виконавчі написи направлені до відділу ДВС Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області. 30 травня 2005 року відкрито виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих написів В ході проведення відділом ДВС виконавчих дій на публічних торгах було реалізовано усе заставлене майно. З моменту відкриття виконавчих проваджень та станом на 24 грудня 2007 року (дата винесення відділом ДВС Васильківського РУЮ постанови про повернення виконавчого напису від 25 травня 2005 року № 624 щодо ТОВ Агрофірми “Артель” в зв’язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення та про закінчення виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 у зв’язку з продажем на публічних торгах заставленого автомобілю), кредиторська заборгованість за рахунок реалізації заставленого майна зменшилась та становить 254652,75 грн., з яких: заборгованість по кредиту –245407,87 грн., заборгованість по відсоткам –0 грн.; пеня –7044,88 грн.; витрати по вчиненню виконавчих написів –2200 грн.
16 травня 2011 року позивач –ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Філії –Лівобережне відділення №8420 звернувся до господарського суду з позовом до СФГ “ФЛОРА”, в якому, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 08 липня 2011 року № 4/471-1892, просив стягнути з відповідача 756571,56 грн., з яких борг по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції –248843,58 грн., борг по процентам за користування кредитом –359610,44 грн., пеня –98676,36 грн., 3% –47004,18 грн., витрати по вчиненню двох виконавчих написів –2200 грн., витрати, пов’язані з поданням до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про внесення змін та отриманням Витягу про реєстрацію в Державному peєcтpi обтяжень рухомого майна –34 грн.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідачем порушені зобов’язання за кредитним договором щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми кредиту та сплати процентів. Факт наявності і розмір заборгованості підтверджуються матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Разом з цим, як вірно зазначено господарським судом, позивачем пропущений строк позовної давності, що відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як встановлено ч.ч.1, 5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За умовами кредитного договору від 20 лютого 2003 року сторонами був встановлений строк повернення кредиту –не пізніше 28 листопада 2003 року (п.1.2 договору), який неодноразово продовжувався сторонами і останній раз –додатковою угодою від 02 грудня 2004 року № 9 –до 01 квітня 2005 року.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням невиконання позичальником у встановлений строк до 01 квітні 2005 року зобов’язань за договором, перебіг строк позовної давності за вимогами банку про стягнення заборгованості почався 02 квітня 2005 року і на момент звернення позивача з даним позовом (16 травня 2011 року) сплинув.
Про застосування позовної давності відповідачем заявлено у запереченнях проти позову від 05 липня 2001 року /а.с.114-117 т.1/.
Викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи щодо переривання перебігу позовної давності з посиланням на вчинення 25 травня 2005 року виконавчих написів на договорах застави та порушенням провадження у справі про банкрутство відносно майнового поручителя ТОВ агрофірми “Артель” судовою колегією відхиляються як безпідставні.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку; позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Вчинення виконавчих написів не відноситься законом до підстав переривання перебігу позовної давності.
Стосовно справи про банкрутство відносно майнового поручителя ТОВ агрофірми “Артель” судова колегія зазначає наступне.
Справа № Б26/40/59-08 про банкрутство ТОВ агрофірми “Артель” порушена господарським судом за правилами ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка визначає порядок ліквідації відсутнього боржника; постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2008 року ТОВ агрофірма “Артель” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік /а.с.63 т.1/; ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2008 року затверджений ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ агрофірми “Артель” та ліквідовано юридичну особу /а.с.64-65 т.1/.
Грошові вимоги ВАТ “Державний ощадний банк” в особі Лівобережного відділення № 8420 до боржника ТОВ агрофірми “Артель” були заявлені банком під час ліквідаційної процедури, яку було відкрито 03 квітня 2008 року постановою про визнання ТОВ агрофірми “Артель” банкрутом. Строк же позовної давності за вимогами банку про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 лютого 2003 року № 10 закінчився 02 квітня 2008 року, тому подання банком заяви з грошовими вимогами у справі про банкрутство ТОВ агрофірми “Артель” після спливу позовної давності та визнання цих вимог ліквідатором не свідчать про переривання перебігу позовної давності за вимогами за даним позовом.
Також не можна визнати обставиною, яка б слугувала підставою для переривання перебігу позовної давності, факт звернення позивача ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі Лівобережного відділення № 8420 з позовом до СФГ “Флора” та гр.ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту в сумі 341 374,09 грн., оскільки провадження у справі № 5005/3014/2011(2/21-10) за вказаним позовом ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19 квітня 2011 року було припинено /а.с.5-6 т.2/.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно та об’єктивно розглянуті всі обставини справи та їм надана належна правова оцінка, рішення господарського суду відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 липня 2011 року у справі № 6/5005/6310/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі Філії –Лівобережне відділення №8420 АТ “Державний ощадний банк України” –без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.М.Герасименко
І.А.Сизько