Судове рішення #18233052


Категорія №8.1.5


ПОСТАНОВА

Іменем України


04 жовтня 2011 року   Справа № 2а-8176/11/1270


 
 

04 жовтня 2011 року                                                               справа № 2а-8176/11/1270

 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді                                 Ковальової Т.І.

при секретарі                   Скрипкіній А.О.,

в присутності сторін:

від позивача -                    Цуцков І.В.

від відповідача -                Лисенко О.О.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганської області до Державного підприємства «Підприємство Комісарівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 22» про стягнення податкового боргу у сумі 20799,57 грн., -

                                                    ВСТАНОВИВ:

 15 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганської області до Державного підприємства «Підприємство Комісарівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 22» про стягнення податкового боргу у сумі 20799,57 грн..

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Державне підприємство «Підприємство Комісарівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 22» зареєстровано, як суб’єкт господарської діяльності зареєстровано 22.03.2000 року.

Підприємство перебуває на обліку як платник податків і зборів у Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ Луганської області.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою  податкового  зобов'язання у відповідача утворився  податковий борг  перед  бюджетом по збору за забруднення навколишнього природного середовища, у сумі 20799,57 грн. за період з 20.10.2008 року по 26.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Підприємство Комісарівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 22» зареєстровано, як суб’єкт господарської діяльності зареєстровано 22.03.2000 року (а.с.26,27).

Підприємство перебуває на обліку як платник податків і зборів у Перевальському відділенні Алчевської ОДПІ Луганської області (а.с.28).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача утворився  податковий борг  перед  бюджетом по збору за забруднення навколишнього природного середовища, у сумі 20799,57 грн. за період з 20.10.2008 року по 26.02.2011 року, який є узгодженим (а.с.10,12-23).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків –відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, суд вважає за необхідне застосувати норми раніше діючого законодавства в частині узгодження податкового боргу та нарахування пені.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III    (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України № 2181) (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом були прийняті заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: Алчевською ОДПІ в луганській області відповідачу було направлено податкову вимогу № 1/63 від 01.11.2001 року про податковий борг в сумі 5234,35 грн., яку відповідач отримав 29.11.2001 року. Другу податкову вимогу № 2\7 відповідачу було направлено на суму 267590,13 грн., яку відповідач отримав 25.01.2002 року (а.с.24,25, 24,25 на звороті).

Таким чином, вищевказані заходи з погашення податкового боргу, які були здійсненні податковою інспекцією, не дали позитивного результату, у зв'язку з чим виникає необхідність застосування погашення суми податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи відповідача.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.                                 Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Вимога про стягнення податкового боргу була надіслана відповідачеві 01.11.2001 року, тобто 60 днів з моменту надіслання минуло. Відповідачем вищезазначена вимога не оскаржена, не скасована та є такою, що підлягає виконанню.

Сума податкового боргу відповідачем добровільно не сплачена.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Стягнути з рахунків у банках обслуговуючих Державне підприємство «Підприємство Комісарівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області № 22» суму податкового боргу з плати за забруднення навколишнього природного середовища за період з 20.10.2008 року по 26.02.2011 року в сумі 20799,57 грн. на користь Державного бюджету України (р/р  № 31115080700241, код платежу 21081400, одержувач Відділення держказначейства у Перевальському районі в установі баеку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768, МФО 804013).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 10 жовтня 2011 року.


Суддя Т.І. Ковальова  


 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація