Судове рішення #18232849

                                                                                                                                                

                                                                                                                         Справа № 2-а-1891/1539/11

                                                                                                                                                                                                                                                                           

П О С Т А Н О В А

І М ЕНЕМ     У К Р А Ї Н И

 20.05.2011   року  Котовський міськрайонний суд Одеської області  

          в складі: головуючого судді –Вергопуло А.  К.

       розглянувши у порядку письмового провадження в м. Котовську Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Котовську Одеської області про визнання відмови відповідача нарахувати і виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії         

                    

                                                                        в с т а н о в и в:

                  Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся в суд з цим позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Котовську Одеської області, вказуючи, що є за статусом «дитиною війни»у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на одержання з 01.01.2006 року щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 цього закону.  Однак відповідач безпідставно не нараховує і не сплачує цю соціальну допомогу. Тому просив постановити рішення суду, яким визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо порушення права позивача на 30% підвищення до пенсії  та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 01 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року в сумі 1329 грн. Також просив поновити йому строк на право звернення до суду з цим позовом.

              Відповідач проти позову заперечував.

Свою позицію виклав у  письмовому запереченні до позову. Згідно якого  вимоги позивача щодо стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги є безпідставними, так як відповідно до ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Зазначеним же законом визначаються і види пенсійних виплат.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначається лише три види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Вищезазначений перелік пенсійних виплат, що призначаються та здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України є вичерпним. Виплата щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни" передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", є додатковим видом пенсійних виплат, та відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" гарантуються державою та здійснюються за рахунок Державного бюджету України, а отже у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне" страхування не можуть бути виплачені за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

          Оскільки статтею 7 Закону №2195 передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, позивач, вимагаючи від суду зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Котовському районі Одеської області, зробити перерахунок його пенсії та виплатити йому, як дитині війни, щомісячну надбавку вводить суд в оману, оскільки правові підстави для стягнення зазначених сум за рахунок коштів Пенсійного фонду України відсутні. Зазначені виплати проводяться виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.

Питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус “дитина війни” мало бути вирішено у законодавчому порядку. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058-ІV (з наступними змінами) застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Тому положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо мінімального розміру пенсії не застосовується для визначення розмірів підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії згідно статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 № 107-VІ (далі Закон України № 107-VІ)  статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Доплата учасникам війни відповідно до Закону України “Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлена в розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму.

Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”  від 28.05.08 № 530 встановлено, що дітям війни (крім тих на які поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня –48,10 гривні, з 1 липня –48,20 та з 1 жовтня –49,80 гривні.

Отже, своєю постановою, Кабінет Міністрів України визначив суми щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до змін внесених ЗУ № 107-V та виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого чинним законом на 2008 рік. Управління Пенсійного фонду України в Котовському районі на виконання зазначеної Постанови здійснювало виплати особам, які мають статус "дітей війни" протягом 2008 року. Виплати проводились в межах коштів, які було надано, як дотацію Пенсійному фонду України з Державного Бюджету України для забезпечення виплат дітям війни.           

          На рахунок Пенсійного фонду були перераховані бюджетні кошти для виплати їх особам, що мають статус “діти війни”. Кошти надходили у межах, передбачених Державним бюджетом. У органів Пенсійного фонду відсутні правові підстави для нарахування та виплати коштів Позивачу у сумах, не передбачених діючим законодавством. Незаконні виплати додаткової пенсії Позивачу призведуть до нецільового використання коштів Пенсійного фонду.

            Позивач та представник відповідача надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

          Тому згідно ч.ч. 3, 4 ст. 122 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.   

           Дослідивши письмові докази справи, суд приходить до наступного.  

           Як встановлено судом, Позивач у відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-4, який набрав чинності 1 січня 2006 року, має статус дитини війни, оскільки на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) йому не  виповнилося 18 років. Цей факт не заперечується відповідачем.

Виходячи з того, що Позивач має правовий статус «дитини війни», то на нього розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені цим Законом, зокрема й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 зазначеного Закону.

Спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 09.07.2003 р. № 1058, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та базується на положенні ч.3 ст.46 Конституції України..

Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. (п. 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”)  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Ця норма закону набрала чинності з 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного суду України по справі № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.

При цьому, у п. 6 Конституційний суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Виходячи з того, що редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 01.01.2008 р. втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, то з 22.05.2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В 2010 році прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність складає: січень - березень –695 грн., квітень-червень –706 грн., липень –вересень - 709 грн., жовтень-листопад –723 грн., з 01 грудня -734 грн.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що вимоги Позивача щодо нарахування та виплату підвищення до пенсії за за період з 01 жовтня 2010 року по 28 лютого 2011 в сумі 1329 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання щодо поновлення строку на право звернення до суду з цим позовом суд не вирішує, оскільки згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпеченню передбачають, що суми пенсії, не отриманні з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком.

Вимоги Позивача підлягають задоволенню шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату Позивачу підвищення до пенсії, яке передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством.  

Керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі № 10-рп/2008, ст.ст. 7-9,11,71,158,160,162,163 КАС України, суд –          

          

П О С Т А Н О В И В:

           Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м.Котовську Одеської області щодо не нарахування і виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м.Котовську Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму визначеного законодавством для осіб, які втратили працездатність, за період з 01 вересня 2010 року по 28 лютого 2011 року.   

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд який її ухвалив протягом 10 днів з дня отримання її копії у повному обсязі.

              Суддя-                                                                                            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація