Справа № 2-а-1877/1539/11
П О С Т А Н О В А
І М ЕНЕМ У К Р А Ї Н И
20.05.2011 року Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді –Вергопуло А. К.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Котовську Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську Одеської області про визнання відмови відповідача нарахувати і виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов’язання його вчинити певні дії
в с т а н о в и в:
Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся в суд з цим позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Котовську Одеської області, вказуючи, що є за статусом «дитиною війни»у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на одержання з 01.01.2006 року щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 цього закону. Однак відповідач безпідставно не нараховує і не сплачує цю соціальну допомогу. Тому просив постановити рішення суду, яким визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо порушення права позивача на 30% підвищення до пенсії та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року. Також просив поновити йому строк на право звернення до суду з цим позовом.
Відповідач проти позову заперечував.
Свою позицію виклав у письмовому запереченні до позову. Згідно якої вимоги Позивача щодо стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги є безпідставними, так як Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” №2195-ІV (далі –Закон №2195- ІV) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно статті 7 Закону №2195-ІV фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно з п. 5 ст. 18 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду України або з Накопичувального фонду і не можуть використовувалися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат на цілі, не передбачені цим Законом.
Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, питання, пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до статті 6 Закону №2195-ІV отже, зазначена норма не передбачає застосування мінімального розміру пенсії для визначення розмірів пенсій відповідно до ст. 6 Закону №2195-ІV.
Управління Пенсійного фонду України в м. Котовськ Одеської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України, бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пункт 9 Положення “Про Пенсійний фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на принципах згідно яких ніхто не може бути вимушеним робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.
Враховуючи, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, то управлінням не убачається будь-яких порушень законодавства.
Тому просив у позові відмовити у повному обсязі.
Позивач та представник відповідача надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Тому згідно ч. 4 ст. 122 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, Позивач у відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-4, який набрав чинності 1 січня 2006 року, має статус дитини війни, оскільки на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) йому не виповнилося 18 років. Цей факт не заперечується відповідачем.
Виходячи з того, що Позивач має правовий статус «дитини війни», то на нього розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені цим Законом, зокрема й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 зазначеного Закону.
Спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ від 09.07.2003 р. № 1058, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи викладене, в контексті положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та базується на положенні ч.3 ст.46 Конституції України..
Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. (п. 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”) ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Ця норма закону набрала чинності з 01.01.2008 року.
Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. (п. 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”) ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Ця норма закону набрала чинності з 01.01.2008 року.
За таких обставин, підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у попередній його редакції підлягало виплаті у період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Рішенням Конституційного суду України по справі № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
При цьому, у п. 6 Конституційний суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Виходячи з того, що редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 01.01.2008 р. втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, то з 22.05.2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в 2008 році у розмірі: з 01 січня –470 грн., з 01 квітня –481 грн., з 01 липня –482 грн., з 01 жовтня –498 грн.
В 2009 році прожитковий мінімум встановлений ст. 58 Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, які втратили працездатність не змінювався, та становив - 498 грн., а з 01 листопада 2009 року –573 грн..
В 2010 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: з січеня - березень –695 грн., квітень-червень –706 грн., липень –вересень - 709 грн., жовтень-листопад – 723 грн., з 01 грудня -734 грн.
В 2011 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність складає: січень - березень –750 грн., з квітня –764 грн. (Стаття 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік").
З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що вимоги Позивача щодо нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання щодо поновлення строку на право звернення до суду з цим позовом суд не вирішує, оскільки згідно ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпеченню передбачають, що суми пенсії, не отриманні з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь яким строком.
Вимоги Позивача підлягають задоволенню шляхом зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату Позивачу підвищення до пенсії, яке передбачене ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством.
Керуючись Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року по справі № 10-рп/2008, ст.ст. 7-9,11,71,158,160,162,163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Котовську Одеської області щодо не нарахування і виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Котовську Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму визначеного законодавством для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.12.2010.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд який її ухвалив протягом 10 днів з дня отримання її копії у повному обсязі.
Суддя-