3.1.2

Ухвала

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі

"19" серпня 2011 р. № 2а-7144/11/1270

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Стахановського відділу реєстрації актів цивільного стану, третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсною державну реєстрацію шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Стахановського відділу реєстрації актів цивільного стану, третя особа – ОСОБА_2, яким позивач просить визнати недійсною державну реєстрацію шлюбу, виключити актовий запис про реєстрацію шлюбу, визнати свідоцтво про реєстрацію шлюбу недійсним, зобов’язати ОСОБА_2 повернути недійсне свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Провадження у зазначеній справі не може бути відкрито з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Статтею 49 КАС України визначено, що актами  цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Розділом IV Цивільного кодексу України надано визначення поняття правочинів та порядок і підстави визнання недійсності правочинів, в тому числі відповідно до ст. 215 ЦК України визнання судом правочину недійсним.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків.

З системного аналізу наведених норм закону випливає, що в порядку адміністративного судочинства підлягає розгляду адміністративно-правовий спір, в якому суб’єкт владних повноважень здійснює владні повноваження.

Спірні відносини між сторонами виникли із немайнових цивільних прав, пов’язаних із укладенням правочину, порядок розірвання якого регулюється нормами цивільного права.

За таких підстав, з урахуванням положення ч.2 ст.2 КАС України, щодо скарження дій, бездіяльності рішення органу державної реєстрації актів цивільного стану у даному випадку встановлено інший порядок судового провадження та тому позовні вимоги позивача підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Стахановського відділу реєстрації актів цивільного стану, третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсною державну реєстрацію шлюбу.

Роз’яснити позивачу, що з даним позовом йому необхідно звернутися до місцевого загального суду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, повернути позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя   О.В. Захарова