Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 жовтня 2011 року Справа № 2а-8186/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бражник В.І.,
за участю сторін:
прокурора: Сайтарли І.М.,
представника позивача: Анохіної Г.О.,
представника відповідача: Шпанковської Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ :
15 вересня 2011 року прокурор Слов’яносербського району в інтересах Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення податкового боргу, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Відповідача взято на облік як платника податків у Державній податковій інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області 30.07.2003.
Станом на 01.09.2011 за ВП "Шахта "Черкаська" ДП "Луганськвугілля" утворився податковий борг в сумі 106749,80 грн., у тому числі з податку за спеціальне використання поверхневих та підземних вод в сумі 84871,12 грн., з податку за користування надрами в сумі 21878,68 грн. Вказаний податковий борг підтверджено податковою декларацією з плати за спеціальне використання поверхневих та підземних вод та податковими розрахунками з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
Таким чином, прокурор просить суд стягнути кошти в сумі 106749,80 грн. з відповідача.
У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові та просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні, надавши заперечення проти позову пояснив, пояснив, що за відповідачем дійсно лічиться податковий борг в сумі 84871,12 грн., який склався з податку за спеціальне використання поверхневих та підземних вод та податковий борг в сумі 21878,68 грн., який склався з податків за користування надрами. Загальна сума заборгованості складає 106749,80 грн.
У зв’язку з тяжким фінансовим становим підприємство не має можливості погасити заборгованість, що утворилася. Крім того, Відокремлений підрозділ "Шахта "Черкаська" не є юридичною особою, а тому кошти, які надходять на шахту є цільовими і призначені лише для виплати заробітної плати.
Вислухавши думку прокурора, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що Відокремлений підрозділ "Шахта "Черкаська" Державного підприємства «Луганськвугілля» згідно довідки АА № 287594 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) має правовий статус суб’єкта без права юридичної особи.
Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.
Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на головному підприєжмстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.
Таким чином, відповідальність по зобов’язанням Відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська» повинно нести Державне підприємство «Луганськвугілля».
Відповідач – Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська», зареєстрований виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року за № 25370169Ю0043256, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області 30.07.2003 за № 57.
За відповідачем виник податковий борг в сумі 106749,80 грн., у тому числі з податку за спеціальне використання поверхневих та підземних вод в сумі 84871,12 грн., з податку за користування надрами в сумі 21878,68 грн., що підтверджується розрахунками податкового боргу податковою декларацією з плати за спеціальне використання поверхневих та підземних вод та податковими розрахунками з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.
Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, відповідачу 28 січня 2002 року вручено першу податкову вимогу від 28 січня 2002 року № 1/184 та 04 березня 2002 року відповідачу вручено другу податкову вимогу від 28 лютого 2002 року № 2/261.
Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Як встановлено під час судового розгляду справи відповідач фактично підтвердив суму заборгованості, але вважає, що позивач безпідставно заявив вимоги про стягнення цих коштів з Відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська", яка не є юридичною особою.
Але суд вважає доводи представника відповідача з цього приводу безпідставними, оскільки позовні вимоги заявлені до юридичної особи – Державного підприємства «Луганськвугілля», який відповідно до діючого законодавства несе відповідальність по зобов’язанням Відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська».
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення податкового боргу задовольнити є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Прокурора Слов’яносербського району Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Слов’яносербському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути суму 106749,80 грн. (сто шість тисяч сімсот сорок дев’ять гривень 80 копійок) з Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" в рахунок погашення податкового боргу, у тому числі податкового боргу в сумі 84871,12 грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 12 копійок), який склався з податку за спеціальне використання поверхневих та підземних вод, та податкового боргу в сумі 21878,68 грн. (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень 68 копійок), який склався з податків за користування надрами на суму 8034,43 грн. (вісім тисяч тридцять чотири гривні 43 копійки) та 13844,25 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 25 копійок) на розрахунковий рахунок № 33211800700301 код казначейства 24046691 одержувач УДК в Слов’яносербському районі МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області на користь Державного бюджету України з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяН.В. Кравцова