Категорія №3.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 вересня 2011 року Справа № 2а-8170/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Агевича К.В.,
при секретарі: Чуванову А.С.,
за участю сторін:
представника позивача: Сомової Л.В.,
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінського районного відділу Луганського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_4 про примусове видворення за межі України,-
В С Т А Н О В И В:
15 вересня 2011 року Ленінський районний відділ Луганського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_4, в обґрунтування якого зазначив наступне.
18 серпня 2011 року співробітниками СГІРФО Ленінського районного відділу Луганського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області при проведенні заходів, з метою виявлення іноземців, які перебувають на території України незаконно, був виявлений громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_4, 1936 року народження, який на території України перебуває нелегально.
У ході перевірки особи мігранта та легальності його перебування в Україні встановлено, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_4, 1936 року народження прибув у м.Красний Луч вперше у 2000 року до своїх родичів з приватною метою. З цього часу відповідач постійно відвідував родичів.
Також, позивач зазначив, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_4, будучи ознайомленим з правилами перебування іноземців в Україні, з території України по закінченню строку перебування не виїхав за сімейними обставинами, національний паспорт громадянина Республіки Азербайджан втратив.
31.08.2011 у відношенні громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_4 було прийняте рішення щодо видворення.
Однак, відповідач з території України не виїхав, від ОВС переховувався, по питанню узаконювання свого перебування до органів внутрішніх справ не звертався, на території по теперішній час знаходиться незаконно.
Тому, позивач просить видворити в примусовому порядку громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_4 за межі України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Відповідач в судовому засідання 23 вересня 2011 суду пояснив, що він загубив паспорт та у нього відсутні кошти для повернення до Азербайджану. У подальшому просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнав та не заперечував проти свого примусового видворення за межі України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Частиною 5 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”передбачено, що орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Видворення іноземців та осіб без громадянства здійснюється органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець та особа без громадянства має бути видворений за межі України у разі якщо: він вчинив злочин, - після відбуття призначеного йому покарання; він добровільно не виконав рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні у визначений у цьому рішенні строк; його перебування в Україні становить загрозу національній безпеці або громадському порядку; під час його перебування виникли підстави для заборони в'їзду відповідно до цього Закону; він хоча б раз не виконав вимогу щодня з'являтися для реєстрації до органу, який прийняв рішення про скорочення терміну його тимчасового перебування в Україні, у зв'язку з причинами, не визнаними поважними.
Частина 2 ст. 32 вищезазначеного Закону передбачає, що іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України у разі якщо: його діяльність на території України негативно впливає на відносини України з іншою державою; він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення; у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України, у відповідності до ч. 3 ст. 32 Закону приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Відповідно до частини 7, 8 статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” у разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду. Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Згідно з частиною другою статті 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземець та особа без громадянства може бути витворений за межі України у разі якщо, він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення.
Відповідач зобов’язаний був покинути територію України, однак він не виїхав та продовжує перебувати на Україні нелегально до теперішнього часу.
Документи, які дають право перебувати на території України, відсутні. Також у відповідача немає коштів для повернення на батьківщину через відсутність законного джерела існування.
Порядок транзитного проїзду іноземців через територію України регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року №1074 “Про Правила в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію”.
Згідно п.14 зазначеної Постанови, транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через територію України дозволяється за наявності у них транзитної
української візи, проїзних квитків або інших документів, що підтверджують транзитний характер поїздки, якщо інше не передбачено законодавством України. Транзитним проїздом вважається перебування в Україні в межах визначеного у проїзному квитку часу, а у разі відсутності квитка - терміну, фактично необхідного для перетинання території України на відповідному виді транспорту.
Згідно п. 35 Постанови, за порушення цих Правил іноземці та особи без громадянства притягаються до відповідальності згідно із Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". Питання про відповідальність іноземців та осіб без громадянства, зазначених у статті 34 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", вирішується дипломатичним шляхом.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач звертався з питань отримання статусу біженця до відділу національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації, а тому суд приходить до висновку, що перебування відповідача на території України без належної реєстрації є порушенням правил перебування іноземців в Україні.
Таким чином, відповідач перебуває на території України нелегально, ним не вжито заходів щодо оформлення документів на право постійного проживання в Україні, чим грубо порушує законодавство України про правовий статус іноземців, зокрема, ст.30 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.
Тому, суд вважає за можливе ухвалити рішення про примусове видворення громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_4 за межі України, оскільки у нього немає коштів для самостійного повернення на батьківщину, що дає підстави вважати, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_4 буде ухилятися від виїзду за межі України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Ленінського районного відділу Луганського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В
Позовні вимоги Ленінського районного відділу Луганського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області задовольнити повністю.
Примусово видворити за межі України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_4, 1936 року народження.
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяК.В. Агевич